Ухвала суду № 72398680, 23.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/2099/18

Провадження № 1-кп/638/721/18

23.02.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

при секретарі - Шульзі К. І.

з участю прокурора - Рабцун М. О.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження відносно вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2, 3 статті 185, частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України та вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12017220480005593 від 17.11.2017 року за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частинами 2,3 статті 185, частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України.

Останнє підготовче судове засідання по справі призначене на 23 лютого 2018 року.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав до суду заяву, в якій зазначив, що проти призначення справи до судового розгляду не заперечує.

Обвинувачений також вважав за можливе призначити справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачений, прокурор, потерпілий, свідки.

Вирішуючи питання щодо кола осіб у учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст.22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку.

З урахуванням викладеної думки суду, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.

Сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень ст.350 КПК України.

Також в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1.

Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши обвинувальний акт, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не вбачається.

Так, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.01.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 03.01.2018 року ризиками, які дали суду підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розумінні положень статті 177 КПК України вказано можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вірогідність вчинення іншого злочину, окрім того ОСОБА_1 не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не навчається, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків та можливість, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду; ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, що свідчить про те, що перебуваючи на свободі він може продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання прибутку.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані прокурором документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу відсутні.

Також прокурором заявлено клопотання про передачу кримінального провадження судді Шестаку О. І., оскільки у його провадженні перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, а оскільки кримінальні правопорушення були вчинені спільно, доцільним є спільний розгляд кримінальних проваджень.

Вислухавши доводи прокурора про передачу кримінального провадження, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Так, згідно частини 1 статті 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до частини 1 статті 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Згідно частини 2 статті 334 КПК України, у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12017220480005593 від 17.11.2017 року за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частинами 2,3 статті 185, частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України передане судді Шестаку О. І. бути не може, оскільки згідно частини 1 статті 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за ново виявленими обставинами .

Як встановлено у судовому засіданні, суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шестак О. І. 03.01.2018 року розглядав клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області по матеріалам кримiнального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480005593 від 17.11.2017 року про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, тобто брав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, клопотання прокурора про передачу кримінального провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.165-1 КПК України 1960 р., ст.ст.314-316, 334, 369, КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частинами 2,3 статті 185, частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 березня 2018 року на 15 годину 00 хвилин.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Харківської області, українцю, громадянину України, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 23 квітня 2018 року.

У задоволенні клопотання прокурора про передачу кримінального провадження - відмовити.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого, обвинуваченого, його захисника, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: