Постанова № 72398447, 22.02.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року

м. Рівне

Справа № 572/1467/17

Провадження № 22-ц/787/369/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ОСОБА_1 (доповідача), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

учасники справи:

позивач – публічне акціонерне товариство комерційний банк

"ПриватБанк",

відповідач – ОСОБА_4,

представники відповідача – ОСОБА_5,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2017 року (суддя Слободянюк Б.К.) у справі № 572/1467/17 за позовом публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23.11.2006 року між Банком та відповідачем укладено кредитний договір №ROC0RX20470070, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 1192,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за договором належним чином не виконала. Станом на 20.03.2017 року заборгованість відповідачки становить 20102 грн. 37 коп., та складається з заборгованість по відсотках за користування кредитом - 4335,72 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 14333,20 грн., а також штрафи - 933,45 грн. (процентна складова), та 500,00 грн. (фіксована частина).

Просив суд стягнути з ОСОБА_4 вищевказану заборгованість.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не було виконано свого обов’язку із доказування обґрунтованості і правомірності його вимог. Позивачем не надано доказів на обґрунтування розміру нарахованих відсотків та пені.

09 січня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подано до суду апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що кредитні правовідносини між банком та відповідачем є дійсними, про бажання їх припинити жодна зі сторін не висловлювалася.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

До матеріалів справи додано належні та допустимі докази на підтвердження факту та розміру заборгованості за кредитним договором: детальний розрахунок заборгованості по кредиту із зазначенням розміру відсоткової ставки, ставки пені, тіла кредиту, суми нарахувань по кожному з видів зобов’язань, у тому числі – накопичувальним порядком.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачувала заборгованість за договором, а останній платіж проведено клієнтом 22.08.2014 року, що свідчить про переривання строку позовної давності та звернення позивача до суду в межах строку позовної давності.

ОСОБА_4 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Судом встановлено, що 23 листопада 2006 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надав ОСОБА_6, на підставі заяви позичальника №ROC0RX20470070, строковий кредит у сумі 1192,40 грн на строк 12 місяців, з 23.11.2006 року по 23.11.2007 року включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2.0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 16.1 грн та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 108,4 грн в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах строки. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти у сумі 129,05 грн для погашення заборгованості за кредитом.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" покликався на порушення ОСОБА_6 умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20102,37 грн, яка складається з наступного: 4335,72 – заборгованість по відсотках за користування кредиту; 14333,30 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 500 грн – штраф (фіксована частина); 933,45 грн – штраф (процентна складова), на підтвердження чого надав розрахунок заборгованості за договором, станом на 20.03.2017 року (а.с. 3).

Як вказано у підписаній між сторонами заяві №ROC0RX20470070 ця заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичними особами ("Розстрочка") (Стандарт), Тарифами, складає кредитно-заставний договір.

Відповідно до п.4.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку, далі пені, далі простроченої комісії по кредиту, далі простроченої винагороди, далі прострочених відсотків по кредиту, далі простроченої заборгованості за кредитом, далі частина суми, що залишилася направляється на погашення заборгованості за кредитом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що з 26.11.2007 року заборгованість за кредитом відсутня, однак нараховані проценти на залишок заборгованості та пеня.

Таким чином, висновок місцевого суду про порушення банком порядку нарахування заборгованості по кредиту є правильним, оскільки відповідачка погасила кредит в повному обсязі так як тіло кредиту погашається в останню чергу, а тому заборгованість по відсотках та пені иоже нараховуватися лише на залишок боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На порушення зазначених положень чинного законодавства, з наданого позивачем розрахунку заборгованості не можна встановити на який розмір тіла кредиту нараховано відсотки та пеню.

Виходячи з наведеного, підстави для задоволення позову банку відсутні, оскільки позовні вимоги банку є недоведеними.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд Рівненської області, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Судді: С.С. Шимків

ОСОБА_2

ОСОБА_3