Постанова № 72397604, 21.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/18892/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А. Час і місце ухвалення: 01.12.2017р., м. Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді: Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

09.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії з виплатою різниці в пенсії за минулий час за 12 місяців з дня подання додаткових документів та по день проведення перерахунку.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19.12.2017 року ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на порушення судом норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В поданій скарзі апелянт посилається на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 99 КАС України, а також наполягає, що зазначені позивачем складові є одноразовими (не мають постійного характеру) і не входять до складу грошового забезпечення, передбаченого ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а тому не можуть бути враховані для здійснення перерахунку пенсії.

Також, апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 04.11.2014 року у справі 21-1115а16, а також Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, за якими додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.

У зв’язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року та постановлення нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

29.01.2018 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_2, відповідно до наказу Управління МВС України на Одеській залізниці від 22.12.2014 року №157о/с, був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за віком.

З 23.12.2014 року ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначена та виплачується пенсія за вислугу років.

До грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено пенсію, враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1500 грн., оклад за військовим званням 135 грн., процентна надбавка за вислугу років 654 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі надбавка за роботу з таємними документами 15%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення 50%, премія 99,7%.

21.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку від 20.09.2017 року №19, видану Управлінням МВС України на Одеській залізниці, якою підтверджується виплата позивачу інших видів грошового забезпечення, які не були враховані під час призначення пенсії, а саме: грошової допомоги на оздоровлення в загальному розмірі 18018,72 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 18018,72 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 110047,13 грн.

ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.10.2017 року №1222/Ч-11 ОСОБА_2 повідомлено про відмову у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає врахування цих видів грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Зазначені обставини зумовили ОСОБА_2 звернутися до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на правовий висновок Постанови Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі №21-70а15, виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та одноразова допомога при звільнені є складовими частинами грошового забезпечення військовослужбовця, з яких утримано та сплачено страхові внески, що є підставою для їх врахування при обчисленні та призначенні пенсії.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

За правилами статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міноборони від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованим в Мінюсті 14 липня 2008 року за №638/15329.

Зокрема, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції №260).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції №260).

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців». Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року №21-484а13, від 3 червня 2014 року №21-158а14, від 15 липня 2014 року №21-270а14, від 4 листопада 2014 року №21-473а14.

Отже, зазначені позивачем допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) вказав, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Отже, врахуванню в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії підлягають отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби входить до пункту 2 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170.

Таким чином, сума одноразової грошової допомоги при звільненні не відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, оскільки з неї не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Хоча вказана виплата і підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Одноразова грошова допомога при звільненні не пов’язана з виконанням позивачем своїх обов’язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов’язана саме з фактом звільнення зі служби. Вона має характер окремої гарантії держави щодо соціального захисту громадян.

Аналогічну правову позицію з цього приводу висловив Верховний Суд України у постанові від 12.09.2017 року по справі №812/6733/13-а.

А відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії із урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, отриманої позивачем при звільненні одноразової грошової допомоги в сумі 110047,13 грн.

В іншій частині постанова Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року є такою, що прийнята з правильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду, оскільки при визначенні періоду, за який підлягає перерахунок та виплата пенсії позивачу, судом першої інстанції правомірно застосовано положення частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Згідно вказаної норми перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки суд першої інстанції, при вирішенні справи в частині вимог щодо врахування при перерахунку пенсії позивача до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, отриманої позивачем при звільненні одноразової грошової допомоги, не правильно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції, в порядку статті 317 КАС України, підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового судового рішення у відповідній частині - про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні – скасувати.

У цій частині ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні.

В інший частині постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2018р.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко