Постанова № 72397551, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1365/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року частково задоволено заявлені позовні вимоги, а саме визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року № НОМЕР_2, в частині нарахованих штрафних санкцій, у сумі 5718,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної фактичної перевірки позивача контролюючим органом обґрунтовано встановлено допущенні порушення норм податкового законодавства, в частині обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

При цьому, податковим органом зазначено, що судом першої інстанції безпідставно надано правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, які підтверджують дотримання порядку обліку товарних запасів, так як такі докази не надавались позивачем під час та після проведення фактичної перевірки працівникам контролюючого органу, внаслідок чого, останніми правомірно встановлено відповідні порушення, а як наслідок правомірно надіслано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Миколаївській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1М, за наслідками якої складено акт фактичної перевірки від 03 серпня 2017 року № 0067/14/28114/НОМЕР_3 від 15 травня 2017 року.

В свою чергу, відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки у перевіряємий період позивачем, зокрема, допущено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, на загальну суму 2859,00 грн.

За наслідком встановлення вищевказаних порушень податковим органом 30 травня 2017 року складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким за порушення п.п. 1,12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, у сумі 5719,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, на суму 23 150,00 грн.

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як позивачем у межах спірних правовідносин не порушено встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, з огляду на наступне.

Згідно п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Крім того, відповідно до п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено обов'язок ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманих позивачем податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В даному випадку, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог, в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1, а також податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2, в частині нарахованих штрафних санкцій, у сумі 1,00 грн.

При цьому, в межах поданої податковим органом апеляційної скарги не оскаржується вищевказаний висновок суду першої інстанції, а тому судом апеляційної інстанції переглядається рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог.

В свою чергу, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2, за порушення вимог ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, у сумі 5718,00 грн.

В даному випадку, податковим встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, на загальну суму 2859,00 грн.

При цьому, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як із наданих позивачем документів вбачається дотримання порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Так, зібрані у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи не надавалися працівникам контролюючого органу під час здійснення фактичної перевірки.

Більш того, із акту проведеної перевірки вбачається, що позивач не мав заперечень щодо останнього, а також не звертався до податкового органу, протягом наданих йому 5 днів, для надання вмотивованих пояснень та доказів щодо виявлених порушень.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності за порушення податкового законодавства, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб’єкта владних повноважень, а також зобов’язати його вчинити певні дії.

Тому, колегія суддів вважає, що у зв’язку з не наданням позивачем під час та після проведення фактичної перевірки працівникам контролюючого органу вищезазначених документів, останніми правомірно встановлено відповідні порушення, а як наслідок правомірно надіслано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року - скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_2