Постанова № 72397520, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1592/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії управління Держгеокадастру щодо відмови їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконною відмову управління Держгеокадастру у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати управління Держгеокадастру повторно розглянути її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в серпні 2017 року позивач звернулась до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність як учаснику АТО земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_3 Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру України у Херсонській області ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру України у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись з даною постановою суду Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 відповідно до посвідчення серії УБД № 122943 від 13.09.2016 року є учасником антитерористичної операції та має пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12.12.2016 № 291/0/7-16 на території Долинської сільської ради Чаплинського району Херсонської області для забезпечення потреб військовослужбовців - учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, загиблих у ході її проведення, зарезервовано земельну ділянку прощею 11,0 га.

На звернення позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, листом від 11.09.2017 № К-9824/0-3463/6-17 відповідач відмовив, посилаючись на те, що Головне управління має право передавати у власність громадянам в межа норм безоплатної приватизації не більше 25 відсотків від площі земельних ділянок, право оренди на які було продано на території Херсонської області у кварталі, що передував поточному кварталу.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив права громадян інших районів на безоплатну передачу їм земельних ділянок, в тому числі позивача.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Земельного кодексу України.

За змістом пункту б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

На підставі частини 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно пункту 7 статті 118 ЗК України відповідний орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної передачі є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, законодавець встановлює виключні підстави для відмови і така відмова повинна бути обґрунтованою.

Слід зазначити, що лист відповідача від 11.09.2017 № К-9824/0-3463/6-17 щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і викладена в ньому позиція (фактично відмова), не містить визначених ч. 7 статті 118 ЗК України, підстав для відмови та мотивів, причин та обґрунтувань прийняття такого рішення, що не може бути визнано судом правомірним.

При цьому стосовно застосування в ході розгляду відмови ОСОБА_3 КМУ № 413 варто вказати таке.

ОСОБА_3 КМУ № 413 було затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Метою цієї Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Тобто, це є визначений алгоритм дій органів виконавчої влади в майбутньому, а тому вона не містить правових норм для врегулювання відносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Процедура регулювання зазначених правовідносин чітко визначена в Земельному кодексі України. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів" та особливо виокремлено учасників АТО.

Формування відповідачем переліку земельних ділянок для передачі в межах норм безоплатної приватизації в наведений вище спосіб, тобто за принципом визначення таких земельних ділянок лише в окремих районах області протягом кварталу (в даному разі в Бериславському та Каховському), є порушенням прав громадян інших районів.

Право громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки не може бути обумовлено діями чи бездіяльністю будь якого державного органу чи його посадової особи, або поставлено в залежність від настання подій, на які не може впливати громадянин.

Відповідач в своїй діяльності повинен керуватися актами Кабінету Міністрів, однак зазначає, що Стратегія не є нормативно - правовим актом, що врегульовує порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність, на відміну від Земельного Кодексу України.

Отже, відповідач зловживає своїми повноваженнями, використовуючи та посилаючись на підзаконний нормативний акт, за умови існування спеціального Закону, а саме Земельного кодексу України, який регулює ці правові відносини. Застосування та тлумачення відповідачем ОСОБА_3 КМУ № 413 є таким, що суперечить безпосередньо прямим нормам ЗК України та свавільно порушує права позивача надані цим Кодексом.

На підставі статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Отже, відповідач порушив права громадян інших районів на безоплатну передачу їм земельних ділянок, в тому числі позивача.

До того ж за правилами статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області при вирішенні питання про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки діяло не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі № 821/1592/17 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення – 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5