Постанова № 72397486, 21.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3930/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Час і місце ухвалення: 31.07.2017р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого –судді Романішина В.Л.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа прокуратура Одеської області, про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа прокуратура Одеської області, в якому просили суд: визнати незаконними дії (бездіяльність) відповідача щодо застосування при складенні та веденні документів мови іноземної держави замість української; визнати недійсними складені 24.11.2016р. поліцейським ОСОБА_3 не українською мовою документи, а мовою іноземної держави, а саме: протокол огляду місця ДПТ та транспортного засобу, направлення транспортного засобу на площадку тимчасового тримання; прийняти окрему ухвалу відносно Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області за не належний контроль над дотриманням його співробітниками ст.10 Конституції України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі ст.109 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянти зазначають, що з посиланням на ст.303 КПК України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що право оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого процесуальним законом передбачено лише за правилами КПК України, та вказують, що вони не являються ні підозрюваними, ні потерпілими в кримінальному провадженні, у зв’язку з чим не наділені правом подавати скарги на дії слідчого в порядку ст.303 КПК України.

Апелянти вважають, що оскаржуваною ухвалою суд позбавив їх законного права на доступ до правосуддя з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Головне управління Національної поліції в Одеській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування встановлений главою 26 КПК України. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є оскарження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дій слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо застосування при складенні та веденні документів при затриманні 24.11.2016 року належного позивачам на праві власності транспортного засобу ВАЗ-2108, Х7563ОІ, та доставлення його на майданчик тимчасового тримання транспорту, мови іноземної держави замість української та, у зв’язку з цим, вимога щодо визнання недійсними складених 24.11.2016р. поліцейським ОСОБА_3 не українською мовою документів, а мовою іноземної держави, а саме: протоколу огляду місця ДПТ та транспортного засобу, направлення транспортного засобу на площадку тимчасового тримання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що справа не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначається КПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки колегією суддів встановлено, що затримання належного позивачам транспортного засобу та направлення його на майданчик тимчасового тримання здійснено старшим слідчим відділу розслідування злочинів в галузі транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 на підставі ст.237 КПК України за наслідками розгляду матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, під час якої травмовано ОСОБА_4

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Тобто, вказаною нормою право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк, надано не лише особам, які мають процесуальний статус у відповідному досудовому провадженні, а й іншим особам, які вважають, що відповідними рішеннями, діями чи бездіяльністю обмежуються їх права чи законні інтереси.

У зв’язку з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтів про відсутність у них процесуального статусу у кримінальному провадженні, при здійснені якого відповідачем вчинено дії щодо затримання транспортного засобу та направлення його на стоянку тимчасового затримання.

Оскарження до суду окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, досудового розслідування та досудового слідства може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб вказаних органів не належить до сфери управлінської, так як такі органи виконують виключно владні процесуальні функції.

Оскільки судом першої інстанції постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Осіпов Ю.В.

ОСОБА_5