Постанова № 72397426, 13.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р. м.ОдесаСправа № 522/24606/17

Категорія: 3.3 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2017 року, у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання іноземця,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної міграційної служби України звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою ідентифікації та примусове видворення за межі території України.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як міграційним органом надано лише один день апелянту на добровільний виїзд за межі території України, що з урахуванням позбавлення його волі, є неможливим.

В свою чергу, апелянтом зазначено, що він мав час на добровільне залишення України протягом усього дня 29 грудня 2018 року, проте міграційний орган вже 29 грудня 2018 року звернувся до суду з даним адміністративним позовом, що на його думку є передчасним.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 грудня 2017 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області виявлено громадянина Бангладеш ОСОБА_1, при цьому встановлено, що останнім порушено правила перебування іноземців в Україні.

В свою чергу, з пояснень іноземця, наданих 28 грудня 2017 року в присутності перекладача головному спеціалісту відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Одеській області вбачається, що він народився в м. Сілет республіки Бангладеш і там проживав, прибув до України 01 вересня 2017 року з метою працевлаштування, перетнув кордон поза межами прикордонно-пропускних пунктів України з території Російської Федерації, де і втратив свій паспорт, він себе не вважає жертвою торгівлі людьми, його не примушували працювати, фізичного чи психологічного впливу на нього не здійснювалось, не має загрози бути страченим та у нього не має коштів на виїзд за межі України.

В даному випадку, міграційним органом встановлено, що іноземцем порушено правила перебування іноземців в Україні, так як останній проживав без дозвільних документів на право проживання в Україні.

Між тим, із заявою про добровільне повернення, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області іноземець не звертався.

При цьому, за порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, іноземця притягнуто до адміністративної відповідальності постановою про накладення адміністративного стягнення від 28 грудня 2017 року ПН МОД № 000116, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на суму 510 грн.

Крім того, 28 грудня 2017 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 187 про примусове повернення в країну походження, а також зобов'язано іноземця покинути територію України до 29 грудня 2017 року.

При цьому, під час отримання вказаного рішення іноземцем зазначено, що він відмовляється виконувати отримане рішення, оскільки не має коштів та паспорту.

Внаслідок чого, міграційний орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про затримання іноземця з метою ідентифікації та примусове видворення за межі території України.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог міграційного органу, з огляду на наступне.

Так, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Згідно ст. 31 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до п. 1 ст. 298 КАС України , 1за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин міграційний орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про затримання іноземця з метою ідентифікації та примусове видворення за межі території України у зв'язку із затриманням громадянина Бангладеш ОСОБА_1, який не мав законних підстав для перебування на території України.

В свою чергу, з аналізу наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується у разі, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.

В даному випадку, 28 грудня 2017 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 187 про примусове повернення в країну походження, яке отримано іноземцем.

При цьому, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що іноземець не має коштів для повернення в Бангладеш, а також жодного документа, що посвідчує його особу.

Тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що міграційний орган мав достатньо підстав вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, внаслідок чого правомірно звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Більш того, під час отримання рішення про примусове видворення з України іноземцем зазначено, що він відмовляється його виконувати, так як не має коштів та документів.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що оскільки у відповідач ухилявся від виконання рішення про примусове видворення з України, у нього відсутні кошти та документи, він не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, судом першої інстанцій зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для затримання та примусового видворення іноземця за межі території України.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20 лютого 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

Д.В. Запорожан