Постанова № 72397389, 22.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11682/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 819/1484/17 (постанова ухвалена о 13:48 год. у м. Тернополі судом у складі головуючого судді Данилевич Н. А., повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2017 року) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріар»,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Тернопільській області (далі - управління ДАБІ в Тернопільській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду управління ДАБІ в Тернопільській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 вересня 2017 року № А 06.09/2 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 серпня 2017 року № С-29.08/1.

Позовні вимоги обґрунтовував посиланням на те, що ним не було допущено порушень вимог містобудівного законодавства при виготовленні робочого проекту щодо реконструкції даху будівлі на АДРЕСА_1 з влаштуванням сонячної електростанції (СЕС Березовиця), оскільки для проектування вказаного об'єкта містобудівні умови та обмеження не надаються, даний об'єкт введений в експлуатацію у встановленому законом порядку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріар» (далі - ТЗОВ «Бріар»), на замовлення якого був виготовлений вказаний робочий проект, є його належним користувачем, що в свою чергу вказує на протиправність винесених відповідачем постанови та припису.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Оскільки від учасників справи не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю, суд відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ в Тернопільській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання ТЗОВ «Бріар» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої були складені акт перевірки від 29 серпня 2017 року № ТЮ 29.08/1 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01 вересня 2017 року № ЛА-01.09/1.

29 серпня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, норм, державних стандартів та правил № С-29.08/1, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 в термін до 29 вересня 2017 року усунути порушення містобудівного законодавства.

06 вересня 2017 року цим же головним інспектором винесено постанову № А 06.09/2 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 151560 грн за розроблення проектної документації з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якій зазначено, що робочий проект щодо реконструкції даху будівлі в осях «А»-«В» на АДРЕСА_1 з влаштуванням сонячної електростанції (СЕС Березовиця) розроблений ФОП ОСОБА_1 без містобудівних умов та обмежень; в Розділі І Загальної частини пояснювальної записки робочого проекту зазначено, що всю електроенергію, вироблену сонячною електростанцією за різницею електроенергії спожитої на власні потреби, планується продавати за «зеленим тарифом» на оптовому ринку енергії (ОРЕ України); згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 серпня 2017 року № 95607758 вказаний вище об'єкт реконструкції належить TOB «Свен», однак реконструкцію даху будівлі вказаного об'єкта здійснює TЗOB «Бріар»; вказаний об'єкт зареєстрований як незавершене будівництво (готовність 94%), а відтак реконструкція такого не може бути здійснена.

Не погодившись із винесеними приписом та постановою позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при розробці робочого проекту щодо реконструкції даху будівлі на АДРЕСА_1 з влаштуванням сонячної електростанції (СЕС Березовиця) було порушено вимоги чинного містобудівного законодавства, що свідчить про правомірність оскаржуваних припису та постанови.

Вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Процедура розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначена Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16 травня 2011 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 9 Порядку № 45 визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших мало мобільних груп населення.

Відповідно до пункту 4.1 Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво» від (ДБН А.2.2-3-2014) проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до пункту 8.1 ДБН А.2.2-3-2014 робочий проект (РП) розробляється для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів із застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. РП розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 8.4 ДБН А.2.2-3-2014 склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об'єктів, наведених у додатках Д та Е, може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт. В окремих обґрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.

Відповідно до пункту 1. 2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 109) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Разом з тим цим же наказом затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Об'єкт робочий проект щодо якого було розроблено позивачем відсутній у вказаному переліку.

Посилання позивача на те, що проектований ним об'єкт належить до об'єктів зазначених в пункті 4 вказаного вище Переліку, згідно з яким не надаються містобудівні умови та обмеження для виготовлення проектів щодо влаштування систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують потребу основного функціонального призначення будівель і споруд є безпідставним, оскільки ФОП ОСОБА_1 не розроблявся робочий проект щодо влаштування згаданих вище систем для забезпечення потреб основного функціонального призначення будівлі, а проект реконструкції даху з влаштуванням на ньому сонячної електростанції, яка повинна була забезпечувати не лише власні потреби електроенергії, але і постачати таку на оптовий ринок енергії.

Відтак розроблення ФОП ОСОБА_1 робочого проекту щодо реконструкції даху будівлі на АДРЕСА_1 з влаштуванням сонячної електростанції (СЕС Березовиця) без отримання замовником (TЗOB «Бріар») містобудівних умов та обмежень є порушенням вимог статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що статтею 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність у виді штрафу.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не вправі був розробляти проект на вказаний вище об'єкт, з огляду на те, що останній не зданий в експлуатацію, то таке не заслуговує на увагу, оскільки власником такого об'єкта було оформлене право власності на нього та передано його в оренду, а відповідно орендар вправі був здійснювати його реконструкцію.

Проте спростування такого доводу відповідача не змінює висновку суду про допущення позивачем порушення вимог статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Однак слід зазначити, що постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 вересня 2017 року № А 06.09/2 на позивача накладено штраф, розмір якого визначений з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 травня 2017 року (1684*90=151560).

Зважаючи на те, що робочий проект був розроблений ФОП ОСОБА_1 до 27 березня 2017 року, оскільки станом на вказану дату вже був затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» у Тернопільській області, відповідач не вправі був визначати розмір штрафу з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом з 1 травня 2017 року. Такий розмір повинен був визначатись з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на момент вчинення позивачем правопорушення, який був значно меншим.

Відтак відповідачем незаконно накладено на позивача штраф в розмірі 151560 грн, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 серпня 2017 року № С-29.08/1, то слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 29 вказаного Порядку у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Тобто припис може бути виданий особі, яка вчинила порушення вимог містобудівного законодавства лише у випадку коли таке порушення може бути усунуте цією особою.

При цьому в такому приписі повинні бути зазначені конкретні заходи, які необхідно здійснити для усунення виявленого порушення.

У відповідній графі оскаржуваного позивачем припису, в якій мають бути вказані заходи щодо усунення порушень із зазначенням терміну для такого усунення, зазначено про необхідність усунення порушень містобудівного законодавства в термін до 29 вересня 2017 року, однак не вказано, які саме заходи необхідно вжити для усунення такого порушення.

Оскільки на момент проведення перевірки позивач вже виготовив робочий проект та передав його замовнику, він не в змозі був усунути допущене ним порушення, так як отримання містобудівних умов та обмежень є обов'язком замовника проекту та передує його розробленню, а відтак згаданий вище інспектор не вправі був видавати припис та встановлювати позивачу строк для усунення порушення, що свідчить про незаконність такого припису.

Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та прийшов до помилкового висновку про правомірність оскаржуваних постанови та припису.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 819/1484/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

Визнати протиправними та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Тернопільській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 вересня 2017 року № А 06.09/2 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 серпня 2017 року № С-29.08/1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій Д. М. Старунський