Постанова № 72397356, 20.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5237/17 Номер провадження 22-ц/786/405/18Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Обідіної О.І. Прядкіної О.В.

За участю секретаря судового засідання: Колодюк О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного судового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунально - виробничого підприємства «Полтаватеплоенерго»

на рішення з Київського районного суду м. Полтави, ухваленого 6 грудня 2017 року суддею Васильевою Л.М. ,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ( уточнення позовних вимог було подано в листопаді 2017 року ( а.с. 189 т. 1 ) ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 Квартира має автономне опалення з моменту введення будинку в експлуатацію. Відповідач вказує про наявність у нього заборгованості за опалення місць загального користування, однак жодне з приміщень загального користування взагалі не опалювалося в зв'язку з неправильним монтажем мережі опалювальної системи будинку, а в під'їзді, де знаходиться його квартира, на 6 поверсі, взагалі батарея опалення демонтована. Крім того, з відповідачем жодних договорів про надання житлово комунальних послуг не укладалося.

В зв'язку з цим прохав визнати дії відповідача щодо нарахування заборгованості за опалення місць загального користування станом на 1.07.2017 року в розмірі 1737,6 грн. та за жовтень 2017 року в сумі 37,74 грн. та щодо примушування до укладення договору на опалення місць загального користування - незаконними.

Зобов'язати відповідача списати нараховану заборгованість та заборонити в подальшому нараховувати оплату за опалення місць загального користування мешканцям квартири АДРЕСА_1 до моменту укладення відповідного договору та до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 поверсі 1 під'їзду будинку АДРЕСА_1

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 6 грудня 2017 року визнано дії Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» щодо нарахування заборгованості за опалення місць загального користування в квартирі АДРЕСА_1 за жовтень 2017 р. в сумі 37,74 грн. та щодо примушування до укладення договору на опалення місць загального користування ( в частині втрат розподільчими газопроводами) - незаконними.

Зобов'язано Полтавське обласне комунально виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» списати як безпідставну нараховану заборгованість в сумі 3 7,74 грн та не проводити нарахування оплати за опалення місць загального користування або інших абонентських плат за даний вид послуги до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 - му поверсі 1 під'їзду будинку АДРЕСА_1

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 4800 грн.

В апеляційній скарзі Полтавське обласне комунально - виробниче підприємство «Полтаватеплоенерго» прохає рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує, що у відповідності з договором № 228 від 17.11.2016 року укладеного між ними та балансоутримувачем ТОВ «Полтавакомунсервіс», підприємство взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення опаленням та гарячим водопостачанням даний будинок та ці зобов'язання належним чином виконувало.

Нарахування плати споживачам, які відключені від системи централізованого опалення, проводилося у відповідності з вимогами ст. 19 ЗУ « Про теплопостачання» ст. 20,21 ЗУ «Про житлово комунальні послуги» ч.2 ст. 382 ЦК України та згідно з п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води затвердженої ПКМУ № 630 від 21.07.2005 року, наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 31.10.2006 року № 359 (Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення), ЗУ « Про комерційний облік», який набув брав чинності з 2 серпня 2017 року.

Висновки місцевого суду про фактичне ненадання послуг з централізованого опалення суперечить вказаним вище нормативним документам, а висновки суду про те, що батареї опалення відсутні лише на шостому поверсі спірного будинку, можуть свідчити лише про проведення їх демонтажу.

Вважає, що невірно вибрано судом і спосіб захисту порушеного права. Так в порушення вимог ст. 16 ЦК України правової позиції Верховного Суду України висловленій у постанові № 6-951 цс 16 від 24 травня 2017 року суд не може визнавати порушеними права на майбутнє. Тому заборона суду не проводити будь які нарахування в майбутньому - є прямим порушенням вказаних вище норм матеріального права.

В порушення норм процесуального права в судовому рішення взагалі відсутні вказівки, які саме норми матеріального права було ними порушено, та в чому полягає невірне нарахування вказаних послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 прохав рішення суду залишити без змін та зазначав, що доводи в апеляційної скарги є безпідставними, як в частині застосування норм права, методики нарахування плати та щодо факту демонтажу батареї. Рішення місцевого суду та висновки суду в тому числі і щодо способу захисту порушеного права є правильними.( т. 2 а.с. 51-60).

Треті особи ОСББ «Коваля,2» та ОСОБА_3 подали до суду також відзиви на апеляційну скаргу хоча назвали їх назвали клопотанням ( т.2 а.с.24-27, 45-49) , прохаючи залишити рішення місцевого суду без змін

Заслухавши доповідь судді-доповідача, беручи до уваги межі перегляду справи, перевіривши зазначені апелянтом та іншими учасниками справи доводи апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом 29 вересня 2015 року будинок в АДРЕСА_1 зданий в експлуатацію (1 та 2 під'їзд).

Позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та з грудня 2015 року фактично проживає у квартирі.

Також місцевим судом встановлено факт, що квартира АДРЕСА_1 згідно з проектною документацію обладнана автономним опаленням.

Згідно з договором № 4230 «С»,укладеним між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ТОВ «Каспі» будинок був обладнаний вузлом обліку теплової енергії.

( а. с. 90- 94 т. 1)

У відповідності з листами обслуговуючої та Управлінської житлової компанії «Полтавакомунсервіс» 17 листопада 2016 року між «УЖК « Полтавакомунсервіс» та ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго» було укладено договір № 228 на відпуск теплової енергії.

Листом від 18.07.2017 року управлінська житлова компанія «Полтава комунсервіс» прохали розірвати вказаний договір, так як вони припиняють обслуговування вказаного будинку з 18.08.2017 року.

Також зазначили про те, що за рішенням зборів мешканців будинку прийнято рішення про відшкодування втрат теплової енергії на опалення будинку по АДРЕСА_1 за опалювальний період 2016-2017 років мешканцями будинку безпосередньо ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго» та прохали укласти з мешканцями будинку окремі договори.

( а. с. 80-87)

Після серпня 2017 року балансоутримувачем будинку є ОСББ « Коваля 2»

Згідно з довідкою ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго» станом на 1 листопада 2017 року по особовому рахунку, відкритому за адресою АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_2, за послугу опалення місць загального користування ( в частині втрат розподільчими трубопроводами) за жовтень 2017 року рахується заборгованість 37 грн. 74 коп.

Заборгованість за опалення місць загального користування станом на 1.07.2017 року в сумі 1737 грн. 60 коп. відсутня.

( а.с.186 т. 1)

Також з матеріалів справи слідує ( т. 1 а.с. 192-195 ), що 24 жовтня 2017 року згідно рішення правління ОСББ «Коваля 2» про відключення від системи опалення МЗК 1 та 2 під'їзду будинку по вул. Коваля, 2 було проведено зварювальні роботи та зроблено видимий двадцяти сантиметровий розрив частини кола опалювальної системи будинку ( в частині опалення МЗК), про що 26 жовтня 2017 року представниками ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго» був складений акт перевірки системи теплопостачання. та зафіксовано показники лічильника теплової енергії на цю дату.

Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог щодо визнання незаконною нарахування плати за жовтень 2017 року в сумі 37,74 грн., місцевий суд прийшов до висновку, що оскільки згідно з «Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої за опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх користування», затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359, не передбачено окремого розрахунку оплати споживачами витрат розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, то і відсутні підстави для нарахування вказаної оплати.

Оскільки квартира позивача має автономне опалення, то наявні підстави і для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача не проводити нарахування плати за втрату розподільчими трубопроводами і в майбутньому, до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 поверсі 1 під'їзду будинку № 2 по вул. Коваля в м. Полтаві.

Однак з такими висновками місцевого суду погодитися не можна.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення.

Підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є за вимогами п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Як зазначено вище ПОКВПТГ» Полтаватеплоенерго» надає послуги з теплопостачання вказаного будинку.

Позивач у справі є одним із співвласників будинку і на нього покладається тягар з утримання цього будинку та щодо сплати комунальних послуг , в тому числі і щодо втрати розподільчими трубопроводами.

Правилами надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води, затвердженими ПКМУ № 630 від 21.07.2005 року, регулюються відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктом 28 правил передбачено, що Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

У відповідності з вимогами ч.6 ст. 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

П. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п'ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Окремого порядку оплати обсягу спожитих послуг співвласники будинку по АДРЕСА_1 не встановлювали.

В п. 1 .2 проекту договору №2324 на опалення місць загального користування (в частині втрат розподільчими трубопроводами), який направлявся позивачу для підписання, визначено формулу для нарахування оплати місць загального користування в частині втрат розподільчими трубопроводами, як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень, пропорційно площі квартири за формулою: Q (мзк кв) = ( Q(заг. буд.-сумаQ (кварт ліч) / сумуSквхSкв.

За діючими нормативними документами оплата послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку здійснюється відповідно до Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 31.10.2006 року № 359.

У відповідності з вказаною Методикою розділ 2 ( п.2.1.3 ; .2.1.4; .2.2.4) визначено методологію та формули обрахування загальної кількості теплової енергії на опалення МЗК , в тому числі і споживачами багатоквартирних будинків в яких встановлено індивідуальне опалення.

Формула розрахунку ПОКВП «Полтаватеплоенерго» не суперечить вказаній методології та методології передбаченій статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, щодо правомірності дій підприємства в частині нарахування плати за утримання місць загального користування щодо втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами особам, в яких становлено індивідуальне опалення, є правомірним та обґрунтованим, і відповідають вищезазначеній Методиці та Законам України.

Доводи позивача про те, що вони не отримують послугу з централізованого опалення у місцях загального користування та не зобов'язані її оплачувати, не можуть бути підставою, для звільнення їх від такої оплати, оскільки відповідне нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення.

З матеріалів справи вбачається, що в підвалі будинку розташовані розподільчі трубопроводи, а місця загального користування відключені від системи теплопостачання лише 26 жовтня 2017 року, про що складені відповідні акти.

Згідно з правилами ст.ст. 10 , 11 ЦПК України (редакції на час ухвалення судового рішення ), кожна сторона зобов'язана довести в установленому законом порядку ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь в справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Аналогічні норми передбачені ст. 12, 13 ЦПК України ( редакції 3 жовтня 2017 року.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач прохав визнати незаконним нарахування йому плати за опалення місць загального користування в частині втрати теплової енергії розподільчими газопроводами в жовтні 2017 року.

При цьому жодних доказів неправильного обрахунку вказаної плати не надав.

Згідно з вимогами п. 6 ст. 81 ЦПК України (редакції 3 жовтня 2017 року) доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у справі посилається на роз'яснення Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово комунального господарства України від 24.04.2014 року № 8/20-357-14 (а.с.65 , 108 т. 1 а.с.41 т. 2) в якому вказано, що у будинках, де проектом не передбачено встановлення опалювальних приладів на сходових клітинах та у житлових будинках, зведених за нестандартними проектами, підтримання температури вище 0 градусів у містах загального користування відбувається за рахунок теплопередачі крізь огороджувальні конструкції житлових приміщень. У таких випадках плата за опалення місць загального користування окремо не встановлюється.

Доводи позивача судом до уваги братися не можуть, у зв'язку з тим, що згідно проектною документацією на будинок передбачено опалення місць загального користування. Такі послуги надавалися. А доводи, що саме на шостому поверсі біля його квартири була відсутня батарея опалення, не свідчить про факт ненадання цих послуг взагалі по будинку.

З позовної заяви слідує, що батареї опалення місць загального користування демонтовано на окремих поверхам , а не в цілому по будинку.

Опалення місць загального користування в під'їздах 1 та 2 цього будинку було відключено лише 24.10.2017 року, про що складено відповідний акт.

Є обґрунтованими доводи апеляційної скарги і в частині незаконності рішення суду, щодо зобов'язання ПОКВП « Полтаватеплоенерго» не проводити нарахування плати до моменту забезпечення фактичного опалення приладами для обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 - му поверсі 1 під'їзду будинку АДРЕСА_1

Як зазначено вище, плата за утримання місць загального користування в частині втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами обраховується у відповідності із зазначеною вище Методикою, за певною формулою, що не пов'язано із наявністю приладів опалення обігріву сходової клітки та ліфтового холу на 6 поверсі будинку № 2 по вул. Ковалю у м. Полтаві.

Таким чином вказані позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Права та інтереси позивача діями ПОКВП « Полтаватеплоенерго» щодо нарахування плати за жовтень 2017 року не порушило.

Підстави для задоволення позовних вимог позивача колегією суддів не встановлені.

Згідно з вимогами ст. 22 закону України « Про захист прав споживачів» позивачі звільняються від сплати судового збору.

При зверненні до місцевого суду позивачем судовий збір оплачений не був.

Оскільки в задоволенні його позовних вимог необхідно відмовити, то й судові витрати відносяться за рахунок держави.

У відповідності з Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-1065цс17 від 16 серпня 2017 року, якщо позивач звільнений від сплати судового збору то судові витрати понесені іншою стороною компенсуються за рахунок держави.

З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги було заплачено 7200 грн,, що значно перевищує розмір судового збору який необхідно було заплатити за апеляційне оскарження судового рішення.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем було порушено три вимоги немайнового характеру ( про визнання незаконними дій та зобов'язання не вчиняти дії). Загальний розмір судового збору, який би підлягав сплаті при подачі позову становить 1920 грн., тому, при подачі апеляційної скарги, необхідно було сплатити 2112 грн. Переплата судового збору становить 5088 грн., однак, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст. 7 Закону України « Про судовий збір», повернення надлишково сплаченого судового збору проводиться виключно за клопотанням сторони. Такого клопотання апелянти не заявляли.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374 , п. 3 ч. 1 ст. 376 , ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунально - виробничого підприємства «Полтаватеплоенерго» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2017 року в частині задоволених позовних вимог скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Полтавського обласного виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: /підпис/ П.С. Абрамов

Судді: /підпис/ О.І. Обідіна /підпис/ О.В. Прядкіна

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Полтавської області П.С. Абрамов