Постанова № 72397287, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12365/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Гулида Р.М., Сапіги В.П.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 7» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (ухвалене головуючим – суддею Сакалош В.М. о 12 год 27 хв у м. Львові, повний текст якого складено і підписано 24.11.2017) у справі № 813/2923/17 за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 7» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ро визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 09.08.2017 та № НОМЕР_2 від 09.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою, проведеною ГУ ДФС у Львівській області з 14.07.2017 року по 20.07.2017 року, встановлені хибні висновки щодо порушень ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» податкового законодавства, а саме: п.133.4.4, п.133.4 ст. 133; п.п.134.1, ст..134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України), п.а.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України. Стверджує, що реальність господарських операцій ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» з ТзОВ «Валіо Груп», попри заперечення відповідача, підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку. Також зазначає, що підстав для нарахування і стягнення штрафних санкцій у розмірі 170 грн за недекларування прибутку згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 09.08.2017 немає, оскільки ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» не повинно було декларувати прибуток.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач з самого початку його створення був зареєстрований як неприбуткова організація; платником ПДВ та податку на прибуток також не був, оскільки ці поняття є несумісні зі статусом неприбуткової організації. Позивач в силу свого статусу неприбуткової організації не міг отримувати і не отримував податкової вигоди від спірних господарських операцій ні у вигляді податкового кредиту з ПДВ, ні у вигляді валових витрат. Факт наявності кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ «ОСОБА_3 груп», як і показання керівника надані виключно в ході досудового розслідування, самі по собі не свідчать про фактичне невиконання ТОВ «ОСОБА_3 груп» робіт на користь позивача. Наявність кримінального провадження, на думку апелянта, не означає наявність доказаного факту фіктивного підприємництва чи факту ухилення від сплати податків, оскільки досудове розслідування у кримінальній справі може бути закрито за відсутністю складу злочину або за недоведеністю вини, тим більше, що акт перевірки не містить інформації про пред'явлення підозри чи обвинувачення якійсь особі в рамках досудового розслідування. Протокол допиту керівника ТОВ «ОСОБА_3 груп» не містить доказів того, що це документ отриманий з матеріалів кримінального провадження з дотриманням порядку розкриття слідчої таємниці згідно з приписів КПК України. Безпідставними є також посилання на відсутність у ТОВ «ОСОБА_3 груп» достатньої кількості основних засобів чи достатньої кількості найманих працівників для виконання будівельних робіт, оскільки ТОВ «ОСОБА_3 груп» не подавало необхідної податкової звітності.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції — скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 14.07.2017 № 2933 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» з питань взаєморозрахунків із ТОВ «ОСОБА_3 груп» за період з 01.01.2014 по 31.01.2017, за результати якої складено акт від 27.07.2017 №1079/13-01-14-01/39228526 (далі – ОСОБА_2 перевірки). Перевірка проводилась з 14.07.2017 по 20.07.2017.

Згідно з ОСОБА_2 перевірки встановлено порушення ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7»:

1)п.133.4.4 п.133.4 ст.133; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст. 135; п. 137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 595 968 грн, у тому числі за 2015 рік - у сумі 595 968 грн;

2)п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України – підприємством не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.

За результати перевірки ГУ ДФС у Львівській області були прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 09.08.2017 яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 595968 грн 00 коп. та № НОМЕР_2 від 09.08.2017 яким застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 170 грн., за платежем податок на прибуток організацій та підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань

Вважаючи такі рішення протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в первинних документах, виписаних ТОВ «ОСОБА_3 груп» для ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7», зазначено господарські операції, які фактично не відбувались. У зв’язку з цим, акти виконаних ТОВ «ОСОБА_3 груп» для ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» будівельних робіт не мають юридичної сили первинних документів. Відповідно, ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7», неправомірно сформувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких них документів, що мають ознаки дефектності. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, що свідчить про необхідність визнання доходу на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248 (далі – П(с) БО 15). А тому всупереч вимог норм ст.1, частини першої ст.9 Закону України від 16 липня №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996) та п.п.2.1, п.п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.199 за №168/704) (далі – Положення №88), відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні ст. 1 Закону № 996, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про частково помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.05.2015 року між ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» та ТОВ «ОСОБА_3 груп» було укладено договір підряду № 8/05-40п на виконання будівельних робіт щодо будівництва навчально-виробничого комплексу та кварталу багатоповерхової житлової забудови з нежитловими приміщеннями у рівні 1-го поверху і підземним паркінгом на вул. Пулюя, 34, 36, 38 у м.Львові.

Згідно вказаного договору замовником виступає ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7», підрядником ТОВ «ОСОБА_3 груп». Відповідно до умов договору за дорученням замовника, відрядник зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити її. Роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7».

На підтвердження виконання договору підряду № 8/05-40п 08.05.2015 надав копії з оригіналу договору на виконання будівельних робіт 8/05-40п від 08.05.2017; копію з оригіналу довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати за серпень 2015 року; копію з оригіналу довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року; копію з оригіналу довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрати за жовтень 2015 року; картку по рахунку за період з 01.01.2014 по 31.01.2017; банківські виписки; копії ОСОБА_2 №2 приймання виконаних робіт за вересень 2015 року; ОСОБА_2 №3 приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року.

Як зазначено в ОСОБА_2 перевірки податковий орган при його прийнятті взяв до уваги, отримані від СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відомостях про те, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 № 32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2016 № 32016100070000026 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про що наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2017 № 32017100070000002 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних «фіктивних» підприємств, а саме: ТОВ «Валіо Груп» та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ «ОСОБА_3 груп» з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів «конвертаційного центру», вилучено печатку ТОВ «ОСОБА_3 груп», чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ «ОСОБА_3 груп».

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ «ОСОБА_3 груп», з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_4, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м.Києва від 14.02.2017 у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ «ОСОБА_3 груп» ОСОБА_4 від 24.10.2016, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОСОБА_3 груп», жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Також, вказано про те, що у ТОВ «ОСОБА_3 груп» відсутні виробничі потужності, наймані працівники, таким не подано жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23.06.2015 ТОВ «ОСОБА_3 груп» анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням за місцем реєстрації.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку, що представлені ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» документи не підтверджують факт придбання будівельних робіт, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ТОВ «ОСОБА_3 груп». Таким чином, операції між ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» та його контрагентом- ТОВ «ОСОБА_3 груп» є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а, в підсумку, - до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності цього підприємства, оскільки директор ТОВ «Валіо Груп» є тільки номінальним, заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а, отже, ці документи колегія суддів не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

В силу вимог п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПК України з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст.135 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 ПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і цей факт не заперечується сторонами, на час проведення перевірки податковим органом позивач- Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти – Захід 7» мав статус неприбуткової організації.

З 01.01.2015 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 № 652-VIII внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015.

До 13.08.2015 ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Термін «неприбуткові підприємства, установи та організації» в новій редакції викладено як неприбуткові підприємства, установи та організації (далі неприбуткові організації), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.121 п.14.1 ст.14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 цього Кодексу.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України).

Згідно з п.133.4 ст.133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

За правилами пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 вказаного Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з пп.133.4.4 п.133.4 вказаної статті встановлення контролюючим органом відповідно до норм вказаного Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм вказаного Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Оскільки до 12.08.2015, чинне на той момент законодавство не містило п.133.4 ст.133 ПК України, що унеможливлює застосування будь-яких правових наслідків за її порушення, то застосування контролюючим органом у спірних правовідносинах вказаної норми до всього періоду, що підлягав перевірці, є помилковим, оскільки така підлягає застосуванню лише з 12.08.2015.

Таким чином, донарахування контролюючим органом позивачу податку на прибуток на цю суму, як на кошти, використані не за цільовим призначенням, у період з дня укладення договору – 08.05.2015 по 12.08.2015 є безпідставним та суперечить вимогам п.133.4 ст.134 ПК України, який не має зворотної дії в часі відповідно до приписів ст.58 Конституції України.

Сума протиправно нарахованого податку на прибуток складає 160718 грн (892877 грн 92 коп. (сума платежів за період з 08.05.2015 по 12.08.2015) х 18% (ставка податку на прибуток)), тому податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 № №0014201401 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Починаючи з 13.08.2015 по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому допущено нецільове використання коштів), загальна сума платежів на користь ТОВ «ОСОБА_3 груп» становить 1216545 грн, що стверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 133.4.3. ПК України податкове зобов'язання розраховується із суми нецільового використання коштів у місяці такого нецільового використання, оскільки з першого дня наступного місяця, неприбуткова організація платить податок на прибуток на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи встановлений факт безтоварності господарських операцій ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» та його контрагентом - ТОВ «ОСОБА_3 груп», сума податку на прибуток, що підлягає донарахуванню позивачу за період з 13.08.2015 по 31.08.2015 становить 218978 грн 10 коп. (1216545 х 18%).

Починаючи з 01.09.2015 позивач зобов’язаний був, відповідно до вимог абз.2. пп. 133.4.3. ПК України, подати квартальну звітність з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, разом з тим, контролюючий орган донарахував позивачу податку на прибуток за період з 01.09.2015 за обліковою ставкою податку на прибуток у розмірі 18%, а не на загальних підставах (з визначення фінансового результату, що визначається як різниця між доходами та витратами платника податків, однак податковий орган у спірних правовідносинах об’єкт оподаткування не визначив), що свідчить про протиправність податкового повідомлення- рішення від 09.08.2017 № НОМЕР_1 в цій частині.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, а позовні вимоги в частині підлягають задоволенню частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0014201401 необхідно скасувати в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 376989 грн 90 коп. (595968 грн – 218978 грн 10 коп.), оскільки встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, яку ідентифіковано та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Однак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0014211401, яким застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 170 грн., оскільки ОК «ЖБК «Апартаменти-Захід 7» не подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, що є порушенням п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України, тому позовні вимоги в частині скасування вказаного податкового повідомлення- рішення не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для

справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було частково неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково і рішення суду першої інстанції — скасувати.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти – Захід 7» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 813/2923/17 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Львівській області від 09 серпня 2017 року №0014201401 в частині грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 376989 грн ( триста сімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень) 90 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_3 Повне судове рішення складено 23 лютого 2018 року