Постанова № 72397088, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/98/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2017 року (постанова ухвалена у м. Калуші судом у складі головуючого судді Юрчака Л.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним порушенням ОСОБА_2, Львівської митниці ДФС, про оскарження постанови в справі про порушення митних правил до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним порушенням ОСОБА_2, Львівської митниці ДФС, про оскарження постанови в справі про порушення митних правил до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що жодної вини (умислу чи необережності) у порушенні ним митних правил немає, оскільки 19.08.2017 він потрапив у ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль, який він ввіз на територію України, в результаті чого транспортний засіб перебував у несправному стані. Того ж дня, ОСОБА_1 доставив автомобіль на СТО в м. Калуш, де він і знаходився до 01.10.2017. Після ремонту транспортного засобу, 01.10.2017 позивач вивіз його за межі України, щоб не порушувати митні правила. Водночас, про факт потрапляння автомобіля в ДТП та його пошкодження, ОСОБА_1 повідомив найближчий митний орган – Івано-Франківську митницю ДФС, від якої згодом отримав відповідь, що йому необхідно звертатись до митниці, яка знаходиться на кордоні. Крім того, виїжджаючи в серпні 2017 року (після скоєння ДТП) за межі України, при перетині кордону, позивач повідомив на митному пості про те, що автомобіль потрапив у аварію, однак, йому повідомили, що із моменту ввезення автомобіля на митну територію України ще не пройшло 10 діб, а тому дана інформація є неактуальною. Просили позов задоволити.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2017 року адміністративний позов задоволено. Позов ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидаї митним порушенням ОСОБА_2, Львівської митниці ДФС, про оскарження постанови в справі про порушення митних правил – задоволено. Постанову в справі про порушення митних правил №5048/20900/17 від 23.10.2017, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС – начальником Управління протидії митним порушенням ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 – скасовано. Провадження у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил – закрито.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Львівська митниця ДФС. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив виключно з того, що оскаржувана постанова винесена без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи, зокрема, при розгляді справи не були з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Не взято до уваги докази подані ним щодо ремонту автомобіля, які належним чином підтверджують факт того, що позивач не міг забезпечити вчасного перетину автомобілем державного кордону; повідомлення позивачем орган доходів і зборів, що виключає його відповідальність за порушення митних правил.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, покликаючись на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2017 державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №5048/20900/17 відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 470 МК України, зазначивши, що останній станом на 28.09.2017 перевищив більше, ніж на 10 діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк доставки товару – автомобіля марки “VW GOLF”, р.н. 5J44167, кузов № НОМЕР_1, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).

Як вбачається з матеріалів справи, що постановою у справі про порушення митних правил №5048/20900/17 від 23.10.2017, винесеної заступником начальника Львівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним порушенням ОСОБА_2 (а.с. 5-6), визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 нмдг, що становить 8 500 грн.

28.09.2017 близько 03.47 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, вїхав автомобіль НОМЕР_2, в якому прямував гр. ОСОБА_1 В ході митного контролю вказаного транспортного засобу, осіб, що ним переміщувались, а також внесення даних про них в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що гр. ОСОБА_1, 19.08.2017 через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці, було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Volkswagen» VIN WVWZZZ1KZAW338465, р.н. 5J44167, без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 28.09.2017.

Разом з тим, у постанові вказано, що вона складена у присутності особи, що притягається до відповідальності – ОСОБА_1, а також, що останній відмовився від надання пояснень.

Частиною 1 ст.381 Митного кодексу України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити па митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.

Водночас, згідно з гл.55 р.ХІІ Митного кодексу України поміщення громадянином -резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).

Статтею 90 Митного кодексу України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.92 Митного кодексу України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Згідно з ч.1 ст.93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, згідно ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже дана норма чітко визначає умови звільнення осіб від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є : аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами.

В той же час, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657 (далі - Порядок №657), відповідно до якого обов’язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:

-аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв’язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;

-документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;

-обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;

-факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Також, ст.192 Митного кодексу України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Позивач вказував у позовній заяві, що ввезений на територію України автомобіль «Volkswagen» VIN WVWZZZ1KZAW338465, р.н. 5J44167 знаходився на ремонті (відновлення автомобіля після ДТП) в м. Калуші, вул. Фабрична, 9, з 19.08.2017 по 01.10.2017.

Разом з тим, поломка транспортного засобу не могла завадити позивачу вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов'язання, зокрема, необхідності вивезення транспортного засобу за межі митної території України виключно власним ходом. Законодавець лише визначає обов'язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення до закінчення строків, передбачених ст. 95 Митного кодексу України.

Крім цього, фізична особа-підприємець «Николин Денис Ігорович». не є уповноваженою особою на видачу документів, яка підтверджує факт таких обставин. Так, Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.14. № 44(5) затверджено у новій редакції Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин в системі ТПП України.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Львівської митниці ДФС являються підставними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС – задоволити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.11.2017 року у справі №345/3786/17 – скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 до заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним порушенням ОСОБА_2, Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 20.02.2018 року