Постанова № 72397076, 21.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Справа № 826/11624/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Малачли Н.Д.,

представника відповідача Кочерявого О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі

Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві

про визнання протиправними та

скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскан» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення 06.06.2016 р. камеральної перевірки;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2016 р. № 0012791201 та від 15.07.2016 р. № 0015101201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами камеральної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем термінів сплати ПДВ.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Проскан» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін та зазначає, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи та застосовано норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Проскан» (далі - ТОВ «Проскан») перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податків до бюджету, результати якої оформлено актом від 06.06.2016 р. № 699/26-57-12-01-18.

У зазначеному акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Проскан» п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність сплати товариством грошових зобов'язань з ПДВ.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) від 24.06.2016 р. № 0012791201, яким на позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, а саме: за затримку на 101 та 39 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 134 20,75 грн., накладено штраф у розмірі 20%, що склало 2 684,15 грн.

2) від 15.07.2016 р. № 0015101201, яким на позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, а саме: за затримку на 28, 25, 11, 1, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 13 та 15 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 105 993,40 грн., накладенои штраф у розмірі 10%, що склало 9 599,34 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що повнота нарахування і сплати податків не може бути предметом камеральної перевірки та має досліджуватися у ході документальної перевірки, а також з того, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки позивача та здійснено камеральну перевірку за відсутності підстав для її проведення і, окрім іншого, не доведено порушення позивачем граничних термінів сплати ПДВ.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 36.1, 36.5 статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

У ст. 76 ПК України закріплено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Отже, законодавством розмежовано види податкових перевірок в залежності від предмета дослідження та порядку проведення.

При цьому, питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати всіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки.

Крім того, слід зазначити, що нарахування штрафних санкцій платнику податку за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у поданій ним звітності.

Виходячи з цього, судова колегія звертає увагу на те, що предметом камеральної перевірки, проведеної відповідачем 06.06.2016 р., фактично було питання щодо своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань, тобто питання, яке у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки.

Разом з тим, з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Аналогічний правовий підхід застосовано Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 15.06.2016 р. по справі № К/800/49074/15.

Крім того, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність проведення перевірки позивача та порушення ним граничних строків сплати ПДВ.

Приходячи до такого висновку апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача з проведення 06.06.2016 р. камеральної перевірки та прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень від 24.06.2016 р. № 0012791201 та від 15.07.2016 р. № 0015101201.

При цьому, доводи апелянта про те, що, виходячи з матеріалів камеральної перевірки, позивачем порушено терміни сплати грошового зобов'язання з ПДВ, а тому, на його думку, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог законодавства, апеляційний суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Посилання апелянта на те, що позивач маніпулює податковим законодавством та намагається уникнути відповідальності, є голослівними та безпідставними.

Твердження апелянта про те, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ПК України чітко не врегульовував предмет камеральної перевірки, спростовуються вищевикладеними нормами податкового законодавства.

Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів перед судом правомірності вчинених ним дій з проведення камеральної перевірки позивача та прийняття за її результатами податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Аліменко В.О.