Постанова № 72397011, 21.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Справа № 826/17715/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача Жуль В.С., Ісаєнка Ю.О., Морозова О.В.,

представника відповідача Тернового О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженого відповідальністю «Атлант-М Лепсе» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року у справі:

за позовом Головного управління Державної служби України

з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до товариства з обмеженого відповідальністю «Атлант-М Лепсе»

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженого відповідальністю «Атлант-М Лепсе» (далі - відповідач) про:

- застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4;

- визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 р. № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень товариства за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції порушено його права на розгляд даної справи за загальними правилами судочинства, виявлені позивачем порушення ним частково усунуті, такі порушення були виявлені в різних частинах будівлі, тому, за твердженням апелянта, не можуть нести загрозу пожежній безпеці і є такими, що не приймають участі у розповсюдженні вогню.

З цих та інших підстав, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на його думку, оскаржувана постанова прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що виявлені порушення відповідачем правил пожежної і техногенної безпеки не є формальними та стосуються виключно відсутності у нього необхідних системних заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування в разі її виникнення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) від 15.09.2016 р. № 421, повідомлення про проведення планової перевірки від 26.09.2016 р. № 21/2353 та посвідчення на проведення перевірки від 03.10.2016 р. № 881 державним інспектором було проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ «Атлант-М Лепсе» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 4.

За результатами перевірки Інспектором складено акт від 28.10.2016 р. № 808, в якому зафіксовано порушення відповідачем законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а саме:

- не відкореговано спеціальний план розстановки транспортних засобів із зазначенням черговості та порядку евакуації при пожежі для приміщень автосалону;

- не розроблений пункт 4.2. «Тимчасових рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і приміщень» (розділ ІІ п.п. 4, 10 ППБУ);

- на шлях евакуації влаштовано розсувні двері (головний вхід до автосалону) (розділ ІІІ п.2.37 ППБУ);

- двері на шляху евакуації не навішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (розділ ІІІ п.2.27 ППБУ);

- евакуаційні виходи з антресольного поверху влаштовано через сходи з забіжними східцями на маршах (розділ ІІІ п.2.23, 2.37 ППБУ);

- допускається спільне зберігання в складських приміщеннях з легкозаймистими та горючими рідинами (автомобільні масла, хімія), автомобільними шинами інших товарів і матеріалів (розділ VІ п.9.1.4 ППБУ);

- тип заповнення прорізів (протипожежні двері, вікна у протипожежних перешкодах (перегородках) 1-го типу між приміщенням автосалону та приміщенням СТО і суміжних приміщень не виконано з мінімальною межею вогнестійкості ЕІ 30 відповідно до таблиці 1,2 ДБН В.1.1.-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», п.2.1. «Тимчасових рекомендацій щодо забезпечення пожежної безпеки будівель і приміщень автосалонів (виставок) та продажу автомобілів» (розділ ІІІ п.2.3 ППБУ);

- у місцях перетину транзитними повітроводами системи вентиляції протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню (протипожежні нормально відкриті клапани при перетині повітроводами кожної протипожежної перешкоди з нормованим класом вогнестійкості) відповідно п.7.11.3 ДБН В.2.5 - 67:2013 «Опалення, вентиляція, кондиціонування» (розділ V п.1.2 ППБУ);

- складські приміщення, що розташовані в підвальних поверхах, не забезпечені люками або вікнами розмірами 0,9х1,2 м з приямками або не обладнані спеціальною системою димовидалення (розділ VІ п.9.1.8 ППБУ);

- після закінчення строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій не проведено повторне його нанесення (розділ ІІІ п.2.8 ППБУ);

- приміщення технічного обслуговування автомобілів не обладнано системою автоматичного пожежогасіння в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V п.1.2 ППБУ);

- внутрішньо стелажний простір складу (за умови зберігання 5.5 м та вище) не обладнано системою автоматичного пожежогасіння в порушення ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V п.1.2 ППБУ);

- не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації зі спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт відповідно до п.7.4 та додатку Ж ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V п.1.4 ППБУ);

- не наданий договір на вивід тривожних сповіщень від приймально-контрольного приладу систем протипожежного захисту на пульт централізованого пожежного спостерігання в порушення п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (розділ V п.1.4 ППБУ);

- не всі пожежні плоско складальні рукави в кранкомплектах СТО складені в «гармошку» або подвійну скатку (розділ V п.2.2.4 ППБУ);

- внутрішній протипожежний водогін складського приміщення не забезпечує зрощення кожної точки приміщення не менш ніж двома струменями води (розділ Vп.2.2.1 ППБУ);

- внутрішні пожежні кран-комплекти СТО не встановлені в доступних місцях (допускається захаращення доступів до кран-комплектів) (розділ V п.2.2.2 ППБУ);

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи;

- відсутній журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки (п.4.5.1 ПТБ);

- відсутній наказ про призначення штатних працівників (спеціальний підрозділ) цивільної оборони (цивільного захисту) або спеціально призначених осіб з питань надзвичайних ситуацій (ст. 20 Кодексу ЦЗУ);

- не надано підтверджуючих матеріалів щодо проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб з питань техногенної безпеки, цивільного захисту (п.16 Порядку проведення навчання).

Зазначений акт отримано головним інженером ТОВ «Атлант-М Лепсе» Дударєвим С.В. та підписано без зауважень.

У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем порушення ТОВ «Атлант-М Лепсе» вимог пожежної безпеки дійсно створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у суб'єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у м. Києві у приміщенні відповідача за адресою: м. Київ, буд. І. Лепсе, 4, підтверджується факт допущення ним чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зокрема таких як не влаштування протипожежної системи, розташування розсувних дверей на шляху евакуації, допущення спільного зберігання в складських приміщеннях з легкозаймистими та горючими рідинами (автомобільні масла, хімія), автомобільними шинами інших товарів і матеріалів, не обладнання приміщення технічного обслуговування автомобілів системою автоматичного пожежогасіння, влаштування на шляху евакуації розсувних дверей, не проведення після закінчення строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) металевих конструкцій повторного його нанесення, відсутність у місцях перетину транзитними повітроводами системи вентиляції протипожежних перегородок та перекриття пристроїв проти поширення вогню та ін., кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, а саме - зупинки експлуатації таких приміщень.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було неправомірно розглянуто справу в порядку скороченого провадження, чим порушено його право на розгляд справи за загальними правилами судочинства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 5 частини 1 статті 183-2 КАС України у редакції, яка була чинною на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, було передбачено розгляд таких справ саме в порядку скороченого провадження.

Посилання апелянта на те, що позивачем не доведено загрозу виявлених порушень життю та здоров'ю людей, адекватність застосування заходів реагування саме у вигляді повної зупинки роботи підприємства, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров'ю людей більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування крайнього заходу реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем та апелянтом не спростовані.

Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених апелянтом, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.

Більш того, апеляційний суд відзначає, шо усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

При цьому, судова колегія наголошує на тому, що безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача визнав, що дійсно частина порушень, встановлених позивачем під час перевірки, була ним допущена, зокрема не влаштовано протипожежну систему, що вже саме по собі вказує на очевидність загрози життю та здоров'ю людей.

З огляду на це, твердження апелянта про те, що він не має прав на використання підвальних приміщень комплексу будівлі, де проводилася перевірка, та використовує лише її частину, а також, що створення добровільної дружини здійснюється за волевиявленням особи і не є обов'язковим і що позивачем, окрім іншого, застосовано правила пожежної безпеки, в яких внесені зміни, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Посилання апелянта на експертний висновок також є необґрунтованими, оскільки такий висновок складений одним з його працівників і, у сукупності з вище встановленими обставинами, не виключає правових підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженого відповідальністю «Атлант-М Лепсе» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженого відповідальністю «Атлант-М Лепсе» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.