Рішення № 72393931, 23.02.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/23470/17

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2018 року , Сватівський районний суд

Луганської області

в складі: головуючого судді Половинки В.О.

за участі секретаря судового засідання Фурсової Н.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракінського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії у справі №426/23470/17

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача Білокуракінське об'єднане управління пенсійного фонду

України в Луганській області

представника відповідача Кадник М.В.

встановив:

14 грудня 2017 року на адресу Сватівського районного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракінського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. На момент надходження справи до суду, станом на 14 грудня 2017 року, справа була підсудна Сватівському районному суду Луганської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КАСУ срава, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

В своєму позові позивач просить суд визнати дії посадових осіб Білокуракінського об'єднання Управління пенсійного фонду України в Луганській області протиправними щодо відмови йому в перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок про заробітну плату, які видані адміністрацією м. Ясинувата Донецької області, архівних довідок з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1. та просить зобов'язати Білокуракінське об'єднання Управління пенсійного фонду України в Луганській області зробити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з урахуванням архівних довідок від 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1 про заробітну плату, які видані адміністрацією м. Ясинувата Донецької області архівних довідок з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» з дня звернення згідно з діючим законодавством.

Вимоги позивач обґрунтував тим, що в зв'язку з проведенням антитерористичної операції він змушений переїхати до м. Сватове і 09.11.2017 року звернувся до відповідача стосовно перерахунку пенсії. Але відповідач відмовився перерахувати пенсію з урахуванням довідок, оскільки вони видані органами, які розташовані на території, яка не підконтрольна державі.

В своїх письмових запереченнях представник відповідача позов не визнав, вважає, що позивачу було обґрунтовано відмовлено в перерахуванні пенсії, оскільки надані позивачем довідки не можуть братися до уваги, так, як видані органами, які розташовані на території, яка не підконтрольна державі.

Ухвалою суду від 02.02.2018 року визначено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

09.11.2017 року позивач звернувся до відповідача стосовно перерахунку пенсії.

Своїм листом 10.11.2017 року відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, посилаючись на те, що будь-які довідки, які видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню (а.с. 6).

Даними трудової книжки на ім'я позивача також підтверджується той факт, що позивач працював заступником директора виробничо-комерційної фірми «Дельта» (а.с. 13-16).

Визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити такі дії і було предметом судового спору.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, суд вважає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Разом з трудовою книжкою, позивачем було подано до відповідача для перерахунку пенсії архівні довідки з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1.

Відповідачем вказані довідки не були прийняті, оскільки вони були видані з територій, які непідконтрольні українській владі.

Вирішуючи цей позов, суд враховує, що 27.11.2014 р. прес-службою Міністерства інфраструктури на Урядовому порталі в мережі Інтернет було розміщено інформацію, що "з 27 листопада ДП "Укрпошта" зупиняє приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою.

У Донецькій області пересилання пошти не здійснюватиметься до/з міст обласного значення, зокрема міста Ясинувата.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р та від 02.12.2015 місто Ясинувата включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Постановами Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254 "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" та № 252 "Про визначення окремих районів, міст селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування" визнано тимчасово окупованою територією зокрема місто Ясинувата.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що позивач був позбавлений можливості отримати вказані довідку в оригіналі ні особисто, ні засобами поштового зв'язку, з об'єктивних причин незалежних від нього, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» знаходиться на окупованій та непідконтрольній українській владі території.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 вказаного Порядку встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Так, статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

При цьому статтею 9 вказаного Закону визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Суд приходить до висновку , що саме з цих причин і сам відповідач не має змоги отримати чи вимагати від підприємства чи відповідного архіву надання уточнюючої інформації по даному пенсіонеру з метою перевірки отриманої інформації.

В той же час, суд зауважує, що пільговий трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Ясинувата знаходилась під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено та реорганізовано відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на перерахунок пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Зі змісту преамбули Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" вбачаться, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1049 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Тобто, одним з основних напрямків політики держави України стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист та повноцінна реалізація, зокрема, соціальних прав громадян України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

При цьому суд також враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), де ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

У зв'язку з чим суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою ситуацією щодо відсутності державного контролю у м. Ясинувата, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації його права на перерахунок пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Отже, суд вважає, що відмова в перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1 є протиправною, а наданих відомостей трудової книжки та копії довідок за таких обставин справи достатньо для підтвердження стажу роботи позивача для перерахування пенсії за віком.

Позивачем заявлені вимоги щодо визнання протиправними дій посадових осіб щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок про заробітну плату від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1. В частині зобов'язання врахувати архівні довідки, позивач вказав лише від 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, в зв'язку з необхідністю ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та при прийнятті рішення в частині зобов'язання також врахувати архівну довідку 23.05.2016 №01-08-1904-1.

Вищевикладені обставини є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 2, 5 - 9, 44, 73-77, 79, 94, 121-122, 139, 241 - 246, 255, 295 КАС України; ст.48 Кодексу законів про працю України; ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, суд-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Білокуракінського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовільнити.

Визнати дії посадових осіб Білокуракінського об'єднання Управління пенсійного фонду України в Луганській області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок про заробітну плату, які видані адміністрацією м. Ясинувата Донецької області, архівних довідок з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1.

Зобов'язати Білокуракінське об'єднання Управління пенсійного фонду України в Луганській області зробити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок від 23.05.2016 №01-08-1904-1; 24.05.2016 за №01-08-1932-1 та від 23.05.2016 №01-08-1901-1 про заробітну плату, які видані адміністрацією м. Ясинувата Донецької області архівних довідок з документів архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Дельта» та архівного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гефест» з дня звернення згідно з діючим законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд Луганської області суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сватівського

районного суду В.О. Половинка