Рішення № 72393585, 23.02.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.02.2018

ЄУ № 420/1750/17

Провадження №2/420/73/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом (уточненим від 19.12.2017) до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 у розмірі 57883,68 грн., з яких: 2399,99 грн. – заборгованість за кредитом, 48072,03 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4131,48 грн. –заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 2730,18 грн. – штраф (процентна складова), та судові витрати.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № б/н від 21.08.2010.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред’явив, клопотання від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходили.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного судового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2010 відповідач ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2500 грн. на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» (далі –Умови), «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно п. 1.1.2.4 Умов, у разі незгоди зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», позичальник зобов’язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 Умов, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунку.

Пунктом 1.1.7.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той же строк.

Згідно п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов відповідач зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п.2.1.1.5.6 Умов у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу позивача відповідач повинен виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди позивачу.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні відповідачем строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Умов боржник доручає списувати з будь - якого рахунку відкритого в банку, зокрема з Картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої банком частині в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.08.2010, укладеним між Приват Банком та клієнтом- Ващенко Ю.І., вбачається, що станом на 31.08.2017 сума боргу відповідача перед позивачем за Договором склала 57883,68 грн., з яких: 2399,99 грн. – заборгованість за кредитом, 48072,03 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4131,48 грн. –заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 2730,18 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з позовної заяви, місце проживання відповідача ОСОБА_1: вул. Ватутіна, буд. 1а, смт. Новопсков, Луганська область.

Згідно розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 2 грудня 2015 року № 1275-р, смт. Новопсков віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До теперішнього часу антитерористична операція на території України не завершена.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач є суб’єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов’язань.

Крім того, суд звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України надані роз’яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до яких банки зобов’язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Луганської області була запроваджена з 14.04.2014.

Позивачем не надано суду відомостей про період початку нарахування та методику нарахування відповідачу штрафів, з розрахунку наданого позивачем визначити такі період та метод неможливо.

При цьому суд зазначає, що позивачем не зазначено, яку частку у 4131,48 грн. складає пеня, а яку комісія, тому суд позбавлений можливості визначити розмір комісії окремої від пені, та перевірити правильність її нарахування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості по сплаті пені з комісією і штрафів за неналежне виконання зобов’язань відповідно в розмірі 4131,48 грн., 500 грн. і 2730,18 грн., а всього 7361,66 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до ст.ст. 526, 530, 549, 610-612, 614, 1054 ЦК України, згідно яких відповідач, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу позивача (кредитодавця) зобов’язаний повернути кредит, сплатити відсотки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судових витрат. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1600 грн.

Враховуючи те, що задоволено 87,27% позовних вимог (50472,02 грн. від 57833,68 грн. складає 87,27%), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1396,32 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1600 грн. х 87,27% / 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 273, 279, 352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.2569208652, паспорт серії ЕН №750802, виданий 09.01.2010 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, адреса: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, код ЄДРПОУ - 14360570, р/р – 29092829003111, МФО 305299, адреса: вул.Набережна Перемоги, буд. 50, м.Дніпро, 49094, заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.08.2010 у розмірі 50472,02 (п’ятдесят тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 02 коп., з яких: 2399,99 грн. – заборгованість за кредитом, 48072,03 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.н.2569208652, паспорт серії ЕН №750802, виданий 09.01.2010 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, адреса: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, код ЄДРПОУ - 14360570, р/р – 29092829003111, МФО- 305299, адреса: вул.Набережна Перемоги, буд. 50, м.Дніпро, 49094, 1396,32 грн. в рахунок понесених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко