Постанова № 72393440, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/3592/17 Суддя (судді) першої інстанції: Борець Є.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, у м.Бориспіль, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за заявою Міністерства оборони України про виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого документа,-

В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 05.05.2014 року у справі №2-а939/2009, шляхом внесення до виконавчого листа відомостей про індивідуальну суму коштів, яку потрібно стягнути з боржника, а саме: 54118, 35 грн (п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят гривень тридцять п'ять копійок).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою заяву про виправлення помилки у виконавчому листі задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, оскільки при всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів й врахування положень Закону України «Про виконавче провадження» слід дійти до висновку, що при оформленні та видачі виконавчого листа від 12.04.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів допущено помилку, а саме: у виконавчому листі не зазначено індивідуальну суму коштів, яку потрібно стягнути з ОСОБА_2 (54118, 35 грн).

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист оформлений з дотриманням п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а заявником обрано ефективний спосіб юридичного захисту, тому відсутні підстави, передбачені ст.259 КАС України (у редакції, чинній на момент подання заяви), для виправлення помилки, допущеної при оформленні виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Так, положеннями статті 259 КАС України (у редакції чинній на момент подання заяви) визначено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) у виконавчому документі зазначалось: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 374 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року) передбачено порядок виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідно до положень статті 374 цього Кодексу суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Така ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня її постановлення.

З матеріалів справи вбачається, що на запит суду апеляційної інстанції від 19.02.2018 року вих.№359/3592/17/4076/2018 надійшла адміністративна справа №2-а-939/06, у якій міститься постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2010 року (том II а.с.60). З вказаного судового рішення вбачається, що за наслідками апеляційного перегляду постанову Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2006 року та додаткову постанову від 13.09.2006 року скасовано і ухвалено нову про відмову в задоволенні позову. Скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 12.11.2009 року. Скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 16.12.2009 року в частині встановлення порядку і способу виконання рішень суду. Зобов'язано позивачів повернути Міністерству оборони України кошти, безпідставно стягнені за скасованим судовим рішенням.

Таким чином, був допущений поворот виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2006 року та додаткової постанови Бориспільського міськрайонного суду від 13.09.2006 року шляхом повернення Міністерству оборони України грошових коштів, безпідставно стягнених з нього на підставі скасованих судових рішень.

05.05.2014 року Бориспільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №2-а-939/2006 про повернення Міністерству оборони України грошових коштів, безпідставно стягнених за скасованим рішенням; боржник ОСОБА_2; стягувач Міністерство оборони України.

27.03.2017 року старшим державним виконавцем Бориспільського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області виконавчий лист №2-а-939 повернуто стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що не визначений розмір коштів, які необхідно стягнути з боржника, що унеможливлює виконання судового рішення.

З журналу реєстрації господарських операцій за період часу з 01.01.2006 року по 23.09. 2014 року вбачається, що з рахунку Міністерство оборони України на користь ОСОБА_2 стягнені грошові кошти в розмірі 54118 гривень 35 копійок, проте такий розмір грошових коштів не був вказаний у виконавчому листі.

При цьому, інформація безпосередньо щодо ОСОБА_2 та про розмір грошових коштів, які слід стягнути з боржника відсутня, в резолютивній частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року.

У виконавчому документі дослівно викладена резолютивна частина судового рішення, що відповідає вимогам, визначеним у п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для виправлення помилки, оскільки така помилка не була допущена при оформленні виконавчого листа.

Крім того, згідно з ч.1 ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст виконавчого документа повинен співпадати з резолютивною частиною судового рішення; виконавчий лист не може доповнювати або змінювати її зміст.

У випадку, якщо резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року є незрозумілою або неповною, то Міністерство оборони України має право подати заяву про роз'яснення цього судового рішення або про ухвалення додаткової постанови.

Також, стягувач має право оскаржити рішення виконавця у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

За приписами частини 2 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Положеннями частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 12) залишення позову (заяви) без розгляду;13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 294, 312, 315, 320, 322, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Вівдиченко Т.Р.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 22 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Вівдиченко Т.Р.