Рішення № 72393190, 23.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/227/18

Провадження № 2/415/737/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, Україна до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місце знаходження якого за адресою: вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» є Відокремленим підрозділом ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Лисичанськвугілля». 19.07.2017 р. згідно наказу №597к від 19.07.2017 р. він був звільнений з роботи згідно ст.. 38 КЗпП України та вчасно здав обхідний лист. На час його звільнення у відокремленого підрозділу ПАТ «Лисичанськвугілля» існувала заборгованість по виплаті йому заробітної плати в сумі 18765,57 грн., яка не виплачена до сьогоднішнього дня за періоди: грудень 2015 р. в сумі 1276,46грн.. квітень 2016р. в сумі 21,00 грн., травень 2016 в сумі 434,00 грн., серпень 2016 в сумі 285,30 грн., вересень 2016 в сумі 5,00 грн., жовтень 2016 р. в сумі 177,62 грн., грудень 2017 р. в сумі 3168,81 грн., березень 2017 в сумі 64,14 грн., травень 2017 р. в сумі 250,92 грн., липень 2017 в сумі 13014,00 грн., серпень 2017 в сумі 54,32 грн., згідно довідки №127 від 13.11.2017р. Середній заробіток за весь час затримки при звільненні за розрахунком складає 379,88 грн. * 21 дн *6 місяців = 47864,88 грн.

На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 59641,16 грн. станом на 23.02.2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 26 січня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позову просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з трудовою книжкою серії БТ-І № 9503830, заповненою 25.04.1983 року, на підставі наказу № 597к від 19.07.2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 19.07.2017. звільнений за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідки №127 від 13.11.2017., яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова» про те, що заборгованість із заробітної плати, яка утворилась за період з грудня 2015 по серпень 2017 складає 18765,57 грн.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з довідки № 128 від 13.11.2017 року яка видана ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф.Мельникова», кількість робочих днів ОСОБА_3. у травні 2017 року – 21 день, у червень 2017 – 21 день, всього нараховано 15955,09 грн. відповідно середньоденний заробіток позивача становить 379,88 грн. (15955,09 грн. /42= 379,88 грн.)

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 20.07.2017 року по 23.02.2018 року, тобто за 157 робочих днів (з 20.07.2017 року по 23.02.2018 рік було 157 робочих дня) становить 59641 грн. 16 коп. (379,88 грн. х 157 днів).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, підлягають у задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір. Проте, оскільки позивач не зазначив про стягнення з відповідача на його користь судового збору, суд не вбачає підстав для його стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-260 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір», суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, Україна до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місце знаходження якого за адресою: вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, Україна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», місцезнаходження якого за адресою: вул.. Малиновського, 1, м. Лисичанськ, Луганська область, код ЄДРПОУ 32359108 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 59641 (п’ятдесят дев’ять тисяч шістсот сорок одна) гривня 16 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА