Постанова № 72393186, 15.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2018 рокусправа № 808/2981/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Кругового О.О. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковільсько - штампувальний завод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (суддя: Батрак І.В) по адміністративній справі № 808/2981/17

за адміністративним позовом Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Токмацьке ОУ ПФУ в Запорізькій області) 06.10.2017 року звернулося до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» (далі - ПАТ «Токмацький ковільсько - штампувальний завод»), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.11.2017 року просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених його колишнім працівникам відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII), саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за період з червня по серпень 2017 року (включно) в загальному розмірі 36 083,48 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підприємство у повному обсязі відшкодувало спірну заборгованість, що підтверджується наданими платіжними дорученнями із чітким визначенням призначення платежів. Також апелянт зазначає про неправомірність дій позивача, оскільки чинним законодавством не передбачено підстав для зарахування поточних платежів із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів по таких платежах.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що колишнім працівникам ПАТ «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Приписами ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого № 1788-XII. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-ІV порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400-97-ВР від 26.06.1997 року (далі - Закон № 400/97-ВР) ст.2,4 якого визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п. 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону в розмірі 100 % від даного об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з п. 6.1, 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Викладене свідчить про наявність у відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б-з» Закону № 1788-ХІІ.

Судом встановлено, що ПАТ «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» не заперечує, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 є його колишніми працівниками, як і свій обов'язок щодо відшкодовування позивачу сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вказаним пенсіонерам.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідний обов'язок відшкодування сум витрат за період червень-серпень 2017 року позивачем виконано у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень №13 від 29.06.2017 року на суму 133 245,47 грн., №662 від 31.07.2017 року на суму 31 560,14 грн., №926 від 28.08.2017 року на суму 30 023,23 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно здійснив зарахування коштів, сплачених відповідачем згідно вказаних платіжних доручень в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди в порядку календарної черговості їх виникнення, однак колегія суддів не погоджується з даними висновками суду з огляду на наступне.

Пунктом 5.4 розділу V Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 передбачено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року передбачено, що за рахунок сум, які надходять від платника єдиного внеску, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, що свідчить про те, що суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15.

Викладене свідчить про помилково зроблений судом першої інстанції висновок про правомірність спрямування коштів, сплачених відповідачем на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за конкретні періоди, в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, в наслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки судом першої інстанції постанова винесена з порушенням норм матеріального права, це свідчить про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Токмацький ковільсько - штампувальний завод» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року по адміністративній справі № 808/2981/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її складання в повному обсязі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай