Постанова № 72392961, 18.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 рокусправа № 808/2619/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,

судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишев О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року (ухвалену в м. Запоріжжі в порядку письмового провадження суддею Стрельніковою Н.В.)

у справі № 808/2619/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №46492-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 30 червня 2017 року №46492-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за податковий період - 2017 рік у розмірі 25000,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що хоча судом і зазначено, що середньоринкова вартість автомобіля позивача, станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення, складає 1111489,50 грн., тобто менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1200000,00 грн.), як визначено Податковим кодексом України, проте кожного місяці поточного року середньоринкова вартість змінюється. Отже, LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 3D, 2016 року випуску, об'ємом двигуна 2179 куб. см., тип пального - дизель є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки станом на 01 січня 2017 року був у переліку ймовірних платників транспортного податку у 2017 році, що свідчить про те, що його середньоринкова вартість на початок поточного року була більше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, зазначає, що позивачем в повному обсязі сплачено транспортний податок за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що твердження відповідача про щомісячну зміну середньоринкової вартості автомобіля є хибним, оскільки за наслідками здійснених розрахунків, за допомогою сервісу «транспортні засоби: розрахунок вартості» на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за період з 10 липня 2017 року по 14 грудня 2017 року, вартість легкового автомобіля LAND ROVER, моделі RANGE ROVER EVOQUE 3D. 2.2 внутрішнього згорання, дизель, 2016 року випуску, склала 1111489,50 грн., що є меншим ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2017 року (1200000 грн.) і жодного разу не змінювалася. Крім того наголошує, що позивач у 2016 році не сплачував транспортний податок за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. у зв'язку з тим, що у 2016 році він не отримував податкове повідомлення-рішення щодо сплати транспортного збору з фізичних осіб за податковий період 2016 року в розмірі 25000,00 грн.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що, відповідно до частини 2 статті 313 та частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи без їх участі і фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 3D, 2016 року випуску, об'ємом двигуна 2179 куб. см., тип пального - дизель.

30 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №46492-13, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №46492-13 залишено без змін.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування контролюючим органом положень статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2017 році, оскільки податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. У спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2018 рік. Також зазначив, що за наслідками розрахунку, який здійснено з урахуванням коефіцієнтів коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації (Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №403 від 10 квітня 2013 року), вартість авто позивача склала 1111489,50 грн., що є меншим ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2017 року (1200000 грн.), а отже транспортний засіб марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER EVOQUE 3D, що належить позивачу на праві власності, не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році у зв'язку з чим підстав для визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з транспортного податку у 2017 році не має.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», норми якого набрали чинності 1 січня 2015 року, викладено у новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, якою запроваджено транспортний податок для фізичних осіб.

Відповідно до статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

1 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII, яким викладено в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, зокрема змінено визначення об'єкту оподаткування.

Так, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

З 01 січня 2017 року набрали чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII і Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, якими викладено в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, зокрема змінено визначення об'єкту оподаткування.

Так, за змістом підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, зміни до об'єкта оподаткування транспортним податком внесено пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду (2017 рік), в якому такі правила застосовуються.

Пунктами 267.3, 267.4 статті 267 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період при сплаті транспортного податку дорівнює календарному року.

Відповідно до підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

З аналізу зазначених норм вбачається, що для винесення податкового повідомлення-рішення податковим органом стосовно платника транспортного податку, необхідно одночасно враховувати такі критерії для визначення бази та об'єкта оподаткування, а саме, легковий автомобіль використовується, з року випуску якого минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

Отже, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 01 січня 2017 року, та приписів абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, середньоринкова вартість об'єкта оподаткування транспортним податком повинна складати 1200000 грн. (3200 грн. х 375 розмірів = 1200000 грн.).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» №66 від 18 лютого 2016 року, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:

Сср = Цн х (Г / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

За приписами пункту 3 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Суд зазначає, що законодавцем чітко визначено методику розрахунку вартості об'єкта оподаткування транспортним податком, до складових якої обов'язково входить така складова як строк експлуатації транспортних засобів у роках.

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідач зобов'язаний розрахувати вартість автомобіля позивача з урахуванням коефіцієнтів, встановлених Порядком №403.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом визначений об'єкт оподаткування: транспортний засіб - марка: LAND ROVER; модель: RANGE ROVER EVOQUE 3D; об'єм двигуна - 2179 куб. см.; номер шасі (кузова, рами) SALVA2BC0GH121525; рік випуску - 2016.

З прас-листа дилера LAND ROVER RANGE ROVER товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» до договору ЛСФ-000098 вбачається, що загальна вартість автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE VIN SALVA2BC0GH121525, 2016 року випуску, об'ємом двигуна 2179 куб. см., тип пального - дизель, склала 52810 євро, з урахуванням акційної пропозиції (- 4000 євро) вартість авто склала 48810 євро, а з урахування спеціальної пропозиції (- 960 євро) - 47850 євро, вартість авто у гривнях на день придбання, з урахуванням податку на додану вартість, складає - 1423537,50 грн., без податку на додану вартість - 1186281,25 грн.

З дослідженого акту приймання-передачі автомобіля та супровідної документації від 30 березня 2016 року, який є додатком №2 до договору купівлі-продажу №ЛСФ-000098 від 28 березня 2016 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів» та ОСОБА_1, ціна автомобіля складає 1188743,88 грн. без податку на додану вартість, з податком на додану вартість - 1426492,66 грн., податок на додану вартість 20% - 237748,78 грн.

Також матеріали справи містять роздруківку з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі, де позивачем за допомогою сервісу «Транспортні засоби: розрахунок вартості» здійснено розрахунок середньоринокової вартості легкового автомобіля марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER EVOQUE 3D, 2.2 внутрішнього згорання, дизель, 2016 року випуску, з урахуванням таких вихідних даних: вартість нового транспортного засобу: 1792725 грн.; строк експлуатації транспортного засобу: 1 рік; коефіцієнт за строком експлуатації: 62.

За наслідками розрахунку вартість авто позивача склала 1111489,50 грн., що є меншою, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2017 року (1200000,00 грн.).

При цьому, розрахунок здійснено з урахуванням коефіцієнтів коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації, який визначений Порядком №403.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що транспортний засіб - LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 3D 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна - 2179 куб. см., який належить ОСОБА_1, не підпадає під об'єкт оподаткування, визначеного підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII і Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, якими викладено в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, зокрема змінено визначення об'єкту оподаткування, набрали чинності з 01 січня 2017 року.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих податків належить податок на майно, одним із елементів якого є транспортний податок.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Оскільки, Закони України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» прийняті у грудні 2016 року, тобто після 15 липня 2016 року, то застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України у редакції від 01 січня 2017 року з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2018 року.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено, постанову суду першої інстанції у справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скарги необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим