Постанова № 72392835, 22.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/1832/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/18856/15

22 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року, постановлену під головуванням судді Українця В.В., про виправлення описки в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» про визнання недійсним диплому, визнання недійсними наказів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», директора Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» ОСОБА_5, заступника директора Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» ОСОБА_6, третя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» про визнання наказу № 138-к від 25 вересня 2015 року незаконним та скасування.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року, за ініціативою суду, виправлено описки в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» про визнання недійсним диплому, визнання недійсними наказів, відшкодування моральної шкоди та замість вказаних в ухвалі позовних вимог «про визнання наказу № 138-к незаконним та скасування» вказано «про визнання недійсним диплому, визнання недійсними наказів, відшкодування моральної шкоди».

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року скасувати.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначила, що при поданні позову ОСОБА_4 було заявлено лише вимогу про визнання наказу № 138-к недійсним і жодних інших вимог його позовна заява не містила. В зв'язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам закону щодо змісту та форми судом було залишено її без руху і зазначено перелік недоліків, які необхідно усунути позивачу для відкриття провадження за його заявою, а саме: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору, копії позовної заяви для осіб, що беруть участь у справі та подати ряд доказів. Вносячи виправлення до ухвали про відкриття провадження, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що подана 23 жовтня 2015 року позовна заява з розширеними вимогами подавалася на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху позовної заяви з єдиною вимогою щодо визнання недійсним наказу № 138-к, і враховувалася судом лише в частині, що стосувалася усунення визначних судом недоліків. Повторно подана 30 жовтня 2015 року позовна заява з розширеними вимогами не приймалася до спільного розгляду з первісним позовом і була повернута ухвалою суду від 03 серпня 2016 року, що лишилося поза увагою суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В поданому на апеляційну скаргу відзиві позивач ОСОБА_4 проти її доводів заперечував, посилаючись на їх безпідставність. Вказав, що на усунення недоліків первісного позову ним було подано нову позовну заяву, якою змінено обсяг заявлених вимог, тобто, в позові вже не йшла мова про оскарження наказу № 138-к. В подальшому він подавав заяви про забезпечення позову, в яких також зазначалося, що предметом спору у справі є визнання недійсним диплому та наказів, відшкодування моральної шкоди. Відкриваючи провадження у справі, суд визнав, що позивач усунув недоліки позову шляхом подання нової позовної заяви, проте не відобразив це в ухвалі. Вважає, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року йому було відмовлено у прийнятті заяви від 02 грудня 2015 року, якій було надано оцінку в порівняні з заявою від 15 жовтня 2015 року, поданою до відкриття провадження у справі. Зазначив, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року було надано вказівку суду першої інстанції прийняти до уваги позовну заяву від 23 жовтня 2015 року, яку було подано до відкриття провадження у справі та яка усувала недоліки первісної поданої заяви. Вважає, що вказані обставини підтверджують те, що в ухвалі суду про відкриття провадження помилково не зазначено весь обсяг заявлених ним вимог, що зазначені в позовній заяві від 23 жовтня 2015 року, поданій до відкриття провадження, що свідчить про обґрунтованість постановленої ухвали про виправлення описки.

В судовому засіданні представник відповідача Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник третьої особи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2015 року ОСОБА_4 подав до Солом'янського районного суду м. Києва позовну заяву до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», в якій просив визнати незаконним і скасувати наказ № 138-к від 30 вересня 2015 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху та вказано на ряд недоліків, які необхідно усунути позивачу, а саме: зазначити докази, що підтверджують факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем з 02.08.1993 року по 12.10.2015 року, докази прийняття ОСОБА_5 в 2014 році наказу про початок виконання ним посадових обов'язків директора КП «Київський крематорій», докази прийняття ОСОБА_5 в 2015 році наказу про прийняття на посаду першого заступника директора КП «Київський крематорій» ОСОБА_6, докази прийняття ОСОБА_5 25 вересня 2015 року наказу № 135-к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани; надати суду доказ сплати судового збору та копії позовної заяви з додатками, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

На виконання вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року, 23 жовтня 2015 року ОСОБА_4 надав суду квитанцію про сплату судового збору, позовну заяву в новій редакції із уточненими позовними вимогами, датовану 23 жовтня 2015 року, та її копії, відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, а також зазначив про необхідність витребування певних доказів, на існування яких він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Оскільки подані позивачем документи усували визначені судом недоліки позовної заяви, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування наказу № 138-к.

30 жовтня 2015 року ОСОБА_4 повторно подано позовну заяву в новій редакції, датовану 23 жовтня 2015 року. Одночасно уточнено, що в первісно поданому 23 жовтня 2015 року примірнику цієї уточненої заяви ним в прохальній частині зазначено клопотання, яке не є окремою позовною вимогою, а тому, просив позовними вимогами вважати ті вимоги, які зазначені в пунктах 1 та 3 позову.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року було відмовлено у прийнятті до розгляду нової редакції позовної заяви ОСОБА_4 до Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» про визнання диплому, наказів недійсними, відсторонення від роботи, відшкодування моральної шкоди, оскільки в даній заяві було змінено як предмет, так і підстави первісного позову, що не допускалося в силу положень 31 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату постановлення ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2016 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року залишено без змін.

В судовому засіданні 12 грудня 2017 року, за ініціативою суду, на вирішення було постановлено питання про виправлення описок в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року, оскільки в ній не зазначено всіх позовних вимог, зазначених в уточненій позовній заяві, поданій на усунення недоліків позову, до відкриття провадження у справі.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року виправлено описки в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року про відкриття провадження та замість вказаних в ухвалі позовних вимог «про визнання наказу № 138-к незаконним та скасування» вказано «про визнання недійсним диплому, визнання недійсними наказів, відшкодування моральної шкоди».

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції керувався положеннями статті 219 ЦПК України, зазначаючи, що до відкриття провадження у справі ОСОБА_4 було подано уточнену позовну заяву з вимогами в новій редакції, проте суд першої інстанції помилково не зазначив виклад цих нових вимог в ухвалі про відкриття провадження, що є підставою для внесення до ухвали відповідних виправлень.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства.

Так, відповідно до ст. 118 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату вирішення питання про відкриття провадження у справі, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.

Згідно ст. 122 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто, перед постановленням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року подана ОСОБА_4 позовна заява перевірялася судом першої інстанції на відповідність вимогам процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_4 було заявлено лише одну вимогу - про визнання недійсним та скасування наказу № 138-к.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху, 23 жовтня 2015 року позивачем було подано позов в новій редакції, в якому зазначено ряд нових вимог, хоча відповідної вимоги про надання нової редакції позову суд першої інстанції не зазначав, а зміна або збільшення позовних вимог на стадії до відкриття провадження у справі процесуальним законом не передбачена.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд надавав оцінку поданим ОСОБА_4 документам в розрізі того, чи усувають вони недоліки первісного позову. Питання щодо прийняття до розгляду поданої позивачем заяви в новій редакції, з новими позовними вимогами і підставами позову, не вирішувалося.

30 жовтня 2015 року позивачем повторно подано позовну заяву, яка дублює заяву, подану 23 жовтня 2015 року в порядку усунення недоліків позову, за винятком пункту 2 прохальної частини, яку було виключено в зв'язку з тим, що такі вимоги є не позовними вимогами, а клопотанням про забезпечення позову.

Відмовляючи ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року у прийнятті до розгляду позовної заяви в новій редакції зі зміненими підставами і предметом позову, суд першої інстанції вирішив питання прийняття як заяви, поданої 23 жовтня 2015 року, так і такої ж заяви, датованої 23 жовтня 2015 року, проте поданої 30 жовтня 2015 року.

З розписки позивача ОСОБА_4 від 04 серпня 2015 року ( т.1, а.с. 133) вбачається, що він отримав в суді копію ухвали Солом"янського районного суду м.Києва від 03.08.206 року, позовну заяву про визнання диплому недійсним, відшкодування моральної шкоди від 23.10.2015 року на 5 аркушах ( пронумерованих у справі листами 47-51 та 4 екземпляри копій цієї позовної заяви) ( 29 аркушів); заяву про уточнення позовних вимог від 02.12.2015 року, зареєстровану за № 84444 з її копіями у 5 екземплярах ( 48 аркушів) та інші заяви.

Вищевказане свідчить про те, при відкритті провадження у справі та постановленні ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року судом не вирішувалося питання про прийняття уточненої позовної заяви в розширеній редакції, яка була подана на усунення недоліків позову, проте містила нові позовні вимоги та нові правові підстави позову.

Стаття 219 ЦПК України в редакції, що діяла станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали передбачала, що суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Аналогічне положення містить і стаття 269 ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так як матеріалами справи підтверджується, що за позовними вимогами, викладеними в заяві від 23 жовтня 2015 року, провадження у цій справі не відкривалося і до розгляду вказана заява не приймалася, передбачені законом підстави для внесення виправлень до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року про відкриття провадження відсутні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника відповідача Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 є обґрунтованими, а ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 367, 374, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2017 року скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2018 року.

Головуючий: Судді: