Постанова № 72392628, 15.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2018 року м. Кропивницький

справа № 402/85/17

провадження № 22-ц/781/54/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Гайсюка О.В., Кіселика С.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

представник ФГ «Вершина» - Савранчук С.Л

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2017 року, суддя Ясінський Л.Ю., по справі за позовом Фермерського господарства «Вершина», ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Вершина» та ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовної заяви зазначили, що 24.07.2014 року ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по відрізку автодороги с.Тернівка Бершадського району Вінницької області, с.Юрківка Уманського району Черкаської області, допустив порушення п.п.2.9, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, 2012 року випуску належного на праві приватної власності ФГ "Вершина" під керуванням ОСОБА_5, який рухався йому на зустріч в напрямку с. Юрківка.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був повністю пошкоджений автомобіль НОМЕР_3 2012 року випуску належного на праві приватної власності ФГ "Вершина".

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 16 жовтня 2014 року №160 вартість відновлювальних робіт для даного автомобіля на час проведення експертизи становить 337740 грн. 00 коп.

10.04.2016 року страховою компанією Універсальною відповідно до страхового полісу №АС/7073006 на користь ФГ "Вершина" відшкодовано грошові кошти в сумі 49490 грн. 00 коп. Також, 25.03.2016 року відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №00461/01/3545/2016 "Volksvagen GolfPlus" д.н.з. НОМЕР_4 2012 року випуску продано за 8 000.00 грн.

Згідно платіжного доручення № 18 від 11 березня 2016 року ФГ "Вершина» сплачено за утилізацію автомобіля НОМЕР_3 2012 року випуску - 800 грн. 00 коп.

Позивачі зазначили, що з часу проведення експертизи пройшло більше року. Ринкова ( реальна) вартість автомобіля "Volksvagen GolfPlus" 1.6 дизель без ушкоджень із урахуванням зносу за станом цін на споживчому ринку України згідно до звіту №В-70 від 23 листопада 2015 року авто товарознавчої експертизи від 23 листопада 2015 року становить 443715 грн. 00 коп.

Позивачі зазначили, що за час лікування ОСОБА_1 та часу, що сплинув після ДТП жоден із відповідачів не врегулював конфлікт, не відшкодував збитки, не принесли вибачення, а навпаки здійснювали аморальне ставлення до даного ДТП, що проявлялося висміюванням відносно сім"ї потерпілих в зв'язку з уникненням відповідача від будь-якого покарання.

Страховою компанією Універсальною, частину коштів на лікування тілесних ушкоджень, які отримала ОСОБА_1 внаслідок ДТП компенсовано.

Позивачі зазначили, що у результаті неправомірних дій відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,- ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода.

У результаті ДТП у позивача ОСОБА_1 погіршилося здоров'я, погіршилась здатність і можливість реалізації життєвих зв'язків, та в результаті інвалідність третьої групи і постійні болі в хребті, спині, які навіть після операції не припиняються і дають знати про себе кожного дня.

ОСОБА_1 не могла приділяти досить уваги близьким родичам в тому числі рідному вісімдесятирічному батьку, який проживає одиноко в Вінницькій області, так як фізично не могла поїхати до нього через довгий час реабілітації, в період якого вона довгий час знаходилась в лежачому положенні, та лише через декілька місяців їй можна було за рекомендаціями лікарів на декілька хвилин в день підійматись. Стала нервова, запальна та по даний час боїться їздити в автомобілі через психологічну травму, яка настала внаслідок ДТП. Для відновлення здоров'я були потрібні значні кошти, моральне навантаження і час. Необхідність постійно з'являтись до медичних установ для проходження лікування.

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та засуджений по ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

Вирок суду залишено без змін апеляційним судом Вінницької області. Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь фермерського господарства "Вершина" відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті пошкодження майна автомобіля НОМЕР_3 2012 року випуску шкоду в сумі 386 225 грн. 00 коп., 800 грн. 00 коп. витрат пов'язаних на визначення утилізаційної вартості автомобіля та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 250 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2017 року позов задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ФГ «Вершина» 386225 грн.00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 800 грн. витрат понесених при утилізації автомобіля на користь ОСОБА_1 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди , 1600 грн. на користь держави за позовні вимоги майнового характеру та 640 грн. за позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Додатковим рішенням від 09.01.2018 року суд першої інстанції доповнив резолютивну частину рішення, яким у задоволені позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовив.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається, що зазначена справа розглянута з порушенням підсудності.

Також зазначається, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув моральну шкоду тільки з ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 є потерпілою особою від взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки. Тобто відповідачами по даній справі мав бути ОСОБА_3. та ФГ «Вершина».

Також зазначається, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі - СК «Універсальна».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 24.07.2014 року ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по відрізку автодороги с. Тернівка Бершадського району Вінницької області, с. Юрківка Уманського району Черкаської області допустив порушення п.п.2.9, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 2012 року випуску належного на праві приватної власності ФГ "Вершина" під керуванням ОСОБА_5, який рухався йому на зустріч.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був повністю пошкоджений автомобіль НОМЕР_3 2012 року випуску, належного на праві приватної власності - ФГ "Вершина".

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 16 жовтня 2014 року №160 вартість відновлювальних робіт для даного автомобіля на час проведення експертизи становить 337740 грн. 00 коп.

Вироком Бершадського районного суду Вінницької області, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і засуджений по ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Вирок суду залишено без змін апеляційним судом Вінницької області. В судовому засіданні по кримінальній справі цивільний позов не розглядався.

ОСОБА_3 на даний час за повідомленням Бершадського районного суду, відбуває покарання у Крюківській виправній колонії №29 УДПС України в Полтавській області.

Суд першої інстанції зазначив, що фермерське господарство "Вершина" використовує автомобіль НОМЕР_5 2012 року випуску який належить йому на праві власності (а.с.50-54).

Відповідно до висновку експерта №160 від 16.10.2014 року розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля НОМЕР_6 2012 року випуску, в результаті його пошкодження складає 337740 грн. ( а.с.20-22).

Позивач, фермерське господарство "Вершина" звернулося до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 з приводу визначення вартості матеріального збитку, заподіяного йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Звітом авто товарознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу від 23.11.2015 року ринкова вартість аналогічного автомобіля на дату оцінки без пошкоджень на 23.11.11.2015 року становить - 443715 грн. (а.с.23-25).

10.04.2016 року страховою компанією Універсальною відповідно до страхового полісу №АС/7073006 на користь ФГ "Вершина" відшкодовано грошові кошти в сумі 49490 грн. 00 коп.

Також, 25.03.2016 року відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №00461/01/3545/2016 "Volksvagen GolfPlus" д.н.з. НОМЕР_4 2012 року випуску продано за 8 000.00 грн. ( а.с.51-51).

Згідно платіжного доручення № 18 від 11 березня 2016 року ФГ "Вершина була сплачено за утилізацію автомобіля НОМЕР_3 2012 року випуску 800 грн. 00 коп. (а.с.53).

Суд першої інстанції зазначив, що положеннями ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному розмірі особою, яка її завдала.

Підставами для відшкодування шкоди є обов'язкові умови: неправомірна поведінка особи, тобто така поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за його участі 24.07.2014 року.

Згідно абз.1 п.9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Суд першої інстанції вважає доведеним спричинення позивачу ОСОБА_1 внаслідок ДТП моральної шкоди. Зважаючи на глибину фізичних та душевних страждань, які виразились в порушенні звичного життєвого укладу, в неможливості нормального відпочинку, подавленого стану та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, керуючись вимогою розумності та справедливості, суд стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача фермерського господарства "Вершина" 386 225 грн. в відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна, 800 грн. 00 коп. витрат пов'язаних на визначення утилізаційної вартості автомобіля та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції , що позов підлягає задоволенню частково.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що дана справа не підсудна Ульяновському районному суду Кіровоградської області є необґрунтованими оскільки з цього питання апеляційним судом Кіровоградської області від 19.04.2017 року ухвалено судове рішення у зв'язку з оскарженням ОСОБА_4 ухвали Улянівського районного суду Кіровоградської області від 03.02.2017 року в частині підсудності справи

В ухвалі від 19.04.2017 року апеляційний суд зазначив , що пред'являючи позов до Улянівського районного суду Кіровоградської області , позивачі скористались правом вибору суду, яке їм надано відповідно до ч. 3 статті 110 ЦПК України і звернулись до суду відповідно за зареєстрованим місцем проживання та за своїм місцем знаходження, яке за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Ульяновського районного суду Кіровоградської області. Тому при відкритті провадження по справі, правила підсудності не порушено.

В частині доводів апеляційної скарги , що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув моральну шкоду тільки з ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 є потерпілою особою від взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки та зазнала тілесних ушкоджень і відповідно відповідачами по даній справі мав бути ОСОБА_3. та ФГ «Вершина» апеляційний суд дійшов висновку , що зазначені доводи є необґрунтованими оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження обоюдної вини учасників ДТП.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ФГ «Вершина» в ДТП яка відбулась 24.07.2014 року за участю ОСОБА_3 який керував автомобілем НОМЕР_1, та автомобілем НОМЕР_2, 2012 року випуску належного на праві приватної власності ФГ "Вершина" під керуванням ОСОБА_5

Вина ОСОБА_3 в скоєні ДТП, яка є предметом розгляду підтверджується матеріалами справи , зокрема вироком Бершадського районного суду Віницької області від 18.12.2015 року, яким ОСОБА_3 визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ст.. 286 ч.2 КК України.

В частині доводів апеляційної скарги , що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі - СК «Універсальна» апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що позивач визначився з відповідачами по справі. Заяв від позивачів про залучення до справи належних відповідачів в розумінні статті 33 ЦПК України( в редакції яка діяла на момент розгляду справи) до суду не надходило.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.( в редакції на час розгляду справи)

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань , чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою.

Апеляційний суд Кіровоградської області, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2017 року - залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 7089 гривень 90 коп.

Повний текст постанови складено 23.02.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: