Постанова № 72392457, 08.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

номер апеляційного провадження 22-ц/796/1700/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегія суддів:

судді - доповідача: Білич І.М.

суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Довгопола А.В.

за участю: представника позивача Гайдаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерело 1" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року ухвалену під головуванням судді Дарницького районного суду міста Києва Вовк Є.І.

по справі № 753/20814/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Джерело 1" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені за договором.

в с т а н о в и л а:

Звертаючись у листопаді 2016 року до суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Джерело 1 « ставило питання про стягнення заборгованості та пені за договором.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року позовна заява була повернута товариству у відповідності до положень ст. 121 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року було скасовано ухвалу суду першої інстанції від 21 листопада 2016 року з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року позовну заяву було повернуто позивачу з підстав визначених ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій ставилося питання щодо її скасування та повернення позовної заяви до суду першої інстанції з посилаючись на порушення норм процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Інші учасники будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності в силу вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості та пені за договором обґрунтовував свої вимоги тим, що 20.10.2012 року між сторонами було укладено договір «Про участь у витратах на експлуатацію електричних та водопровідних мереж» № Д -57.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву зазначав, що згідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року було встановлено, що ТОВ «Джерело -1» не є виконавцем житлово - комунальних послуг, а договір № Д - 57 від 20 жовтня 2012 року, за яким позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість , не є договором про надання житлово - комунальних послуг.

На підставі викладеного, вивчивши наявні в провадженні матеріали, враховуючи положення ст. 107 -117 ЦПК України, суд вважав, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, заяву належить повернути для подання до належного суду за підсудністю.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Згідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час ухвалення судового рішення) заява поверталася позивачу у разі якщо справа не підсудна цьому суду.

Посилання суду першої інстанції на положення ст. 107 - 117 ЦПК як підставу для прийняття такого рішення є за своїм змістом взаємовиключними. Так як в редакції ЦПК України 2004 року даними статтями охоплюється глава ЦПК - підсудність.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен був виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи) в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України ( ст.17), Господарським процесуальним кодексом України ( статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. На час прийняття судового рішення ст. 107 ЦПК було встановлено, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства розглядаються судами першої інстанції, якими є районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди. Питання про підсудність справ визначається ЦПК.

Якщо інше не встановлено ЦПК позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням ( ст. 109 ЦПК в редакції на час розгляду в суді першої інстанції), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382 - 1У «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями ст. 93 ЦК.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції за своїм змістом не містить посиланням на порушення, які були допущені позивачем при зверненні до суду в частині визначення підсудності. А також беручи до уваги, що як позивач так і відповідач по справі на момент звернення з позовом територіально розташовані в Дарницькому районі міста Києва, колегія суддів вважає, що ухвала суду як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 381 -383, 384, 387 ЦПК України, п. з Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 -У111, п. 8 розділу Х11 «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147 - У11 від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело -1» задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 22 лютого 22018 року.

Суддя - доповідач:

Судді: