Рішення № 72391448, 22.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/378/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені у листі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.12.2017 року № Г-32039/0-16697/6-17, не входять до вичерпного переліку підстав, встановлених Земельним кодексом України.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також, представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 11.12.2017 року позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву від 09.12.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Разом із заявою як додатки подано: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області направило позивачу лист № Г-32039/0-16697/6-17 від 21.12.2017 року, в якому посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою забезпечення відкритості рівного доступу до інформації та рівності прав усіх суб'єктів земельних відносин, в т.ч. учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, наказом №190 від 20.09.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, який оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Земельна ділянка з приводу якої звернувся позивач не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області, а тому місце розташування зазначеної ділянки не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Встановлено, що 20.09.2017 року начальником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_3 видано наказ № 190 "Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності", згідно з яким відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413, та листа Держгеокадастру від 15.06.2017 року №22-28-0.13-9252/2-17 наказано включити до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV-му кварталі 2017 року, з урахуванням вимог Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Відповідно Додатку до вказаного наказу від 20.09.2017 року № 190, всього у Хмельницькому та Чемеровецькому районах Хмельницькій області передбачено 66,1835 га земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у IV-му кварталі 2017 року на території Хмельницької області.

До того ж, згідно вказаного Додатку передбачено виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва площею 5,0000 га за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (код одиниці адміністративно - територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу - 6825087300:03:009).

В силу ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Із доданого позивачем до заяви графічного матеріалу, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області вбачається, що земельна ділянка має розмір не більше 0,40 га, а в заяві позивач просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га.

Також, судом взято до уваги, що згідно інформації з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, на яку претендує позивач вже сформована як об'єкт цивільних правовідносин та внесена до Державного земельного кадастру третім особам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6О.), про що свідчать присвоєні кадастрові номери: 6825087300:03:009:0644 (для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га), 6825087300:03:009:0646 (для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га), 6825087300:03:009:0647 (для ведення індивідуального садівництва, площею 0,12 га).

Крім того, зазначене підтверджується наданими відповідачем до суду копіями поземельних книг щодо земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами.

Відтак, як вбачається із наданих відповідачем геодезичних знімків, земельна ділянка зазначена позивачем у заяві про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, накладається на земельні ділянки надані третім особам для ведення індивідуального садівництва.

З урахуванням вказаних обставин, суд зазначає, що місце розташування земельної ділянки на яку претендує позивач не відповідає вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, та надання земельної ділянки площею 2,0 га з масиву передбаченого для індивідуального садівництва прямо порушує право інших громадян на отримання вказаних земельних ділянок.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відмова позивачу у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту на території Ружичанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області є законною та обґрунтованою.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що на підставі встановлених обставин справи та наданих суду доказів, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками відповідача про те, що в його діях не було жодних протиправних ознак, оскільки відмова у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою прийнята відповідачем в межах чинного законодавства.

Тому, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У частині вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України ).

Таким чином, приписами наведеної статті КАС України суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За встановлених у даній справі обставин, враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позову, не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

в позові ОСОБА_1 (вул. Центральна, 26/4, смт. Чемерівці, Чемеровецький район, Хмельницька область, 31600, РНОКПП - НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інституська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ - 39767479) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_7