Рішення № 72391163, 14.02.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/91/1810 год. 04 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1, представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповдіача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Нацоінальної поліції в Херсонській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», та зобов’язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУНП в Херсонській області протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що інвалідність настала до моменту звільнення, а допомога, яка призначається відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

19.01.2018 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

ГУНП в Херсонській області (відповідач) направлено на адресу суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі та зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі того, що інвалідність ОСОБА_1 визначено 25.04.2017 не в межах періоду, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 97 Закону «Про Національну поліцію». Також відповідач зазначає про те, що позовні вимоги визначені не у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 5 КАС України, та містить приписи, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов’язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення.

Позивач та його представники в судове засідання з'явились, просять задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представника відповідача по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з вересня 2007 року до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 проходив службу в Головному управлінню Національній поліції в Херсонській області.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 17.05.2017 № 127 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Підставою для видання вказаного наказу стало свідоцтво про хворобу від 12.04.2017 № 120 р/нс, відповідно до якого захворювання позивача пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, він непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серія 12 ААА №288662 від 25.04.2017 ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності, захворювання, так, пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованому серія 10 ААА №004653 від 25.04.2017 визначено 50% втрати працездатності, захворювання пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

05.10.2017 позивач звернувся до ГУНП в Херсонській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням III групи інвалідності.

Листом ГУНП в Херсонській області від 04.12.2017 № 1157/04/10-2017 позивачу було повідомлено, що у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено у зв’язку з тим, що згідно пп. 4 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», термін визначення інвалідності становить шість місяців після звільнення, однак ОСОБА_1 набув статус інвалідності до моменту звільнення.

Висновком відповідача про призначення одноразової грошової допомоги від 09.10.2017 на суму 112000,00 грн. за встановлення III групи інвалідності - було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Вказану відмову позивач вважає протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон "Про національну поліцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону «Про Національну поліцію» ( в редакції на час звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, : 4) у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною 2 статті 97 Закону № 580-VIII передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджен. наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року N 4, він визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій. Згідно пп.2 п.1 розділу ІІ Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності – є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію" (п. 3 р. 1 Порядку). А п. 4 р. 1 Порядку встановлено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема : 4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України. ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України. Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України. Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.(п.1 розділ ІІІ Порядку).

Відповідно до відомостей довідки до акта МСЕК позивачу було вставлено 3 групу інвалідності з 25.04.2017. При цьому, із матеріалів справи вбачається, що саме через хворобу позивача було звільнено з Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Херсонській області, а захворювання було пов'язано з проходженням ним служби в поліції.

Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги (ОГД), форма якого наведена у додатку 2 до Порядку. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Згідно п. 2 розділу IV Порядку висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. (п.3 розділу IV). Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі. Виділення коштів навчальним закладам для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом Міністерства внутрішніх справ відповідно до законодавства (п.5 розділу розділу IV).

Поліцейським або членам сім'ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу. Виплата проводиться фінансовим підрозділом за останнім місцем проходження служби поліцейським шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку або через касу органу поліції, навчального закладу (п.6 розділу IV). ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (п. 7 розділу IV).

Статтею 101 Закону № 580-VIII визначений вичерпний перелік випадків, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах національної поліції, відповідач не вказав жодної з зазначених вище підстав.

Фактичною підставою для відмови слугував той факт, що інвалідність була встановлена позивачу до моменту звільнення з лав Національної поліції.

Зазначена обставина не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Отже, з 25.04.2017 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв’язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов’язаного із проходженням служби в поліції.

Суд вважає, що відповідачем невірно дається тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон), одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання. Так, в редакції станом на день встановлення позивачу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, редакція п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» мала наступний зміст: « Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті». Отже, позивач мав право на отримання допомоги, оскільки інвалідність виникла внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції.

З 07 листопада 2015 року на службу до поліції у визначеному Законом порядку прийнято значну кількість колишніх працівників міліції, які пройшли переатестацію. Разом з тим, Закон «Про Національну поліцію» не забезпечував право на одноразову грошову допомогу поліцейським, які втратили працездатність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків в органах внутрішніх справ чи проходженні служби в органах внутрішніх справ, або втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Тому до даного Закону були внесені зміни, які забезпечували гарантії соціального захисту поліцейських, які до прийняття на службу до поліції, під час виконання службових обов'язків в органах внутрішніх справ чи проходження служби в органах внутрішніх справ отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), або які втратили працездатність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Ці доповнення до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону розширили список осіб, яким гарантувалась та виплачувалась ця допомога.

З огляду на викладене, суд вважає, що у зв'язку з невиплатою одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про національну поліцію» було порушено право позивача на отримання соціальної виплати, а тому така відмова визнається протиправною.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій та рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як зазначено в абз. 10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Нацоінальної поліції в Херсонській області призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, то суд вважає, що ці вимоги є похідними від вимоги про визнання протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу такої допомоги, а тому також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що вимога про зобов’язання його виплатити одноразову грошову допомогу є передчасною, суд вважає необґрунтованою. Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 1 якої, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. По суті відмова відповідача в призначенні одноразової грошової допомоги за свої змістом є протиправною бездіяльністю. Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов’язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкт владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки діяльність відповідача щодо виплати або відмови у виплаті одноразової грошової допомоги чітко визначена законом, в даному випадку суб'єкт не наділений дискреційними повноваженнями, призначення допомоги та її виплата є єдиним нерозривним способом захисту порушеного права, суд при прийнятті рішення керується принципом верховенства права, як інструментом протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом. Відповідач зобов’язаний прийняти, фактично, єдине рішення – призначити та виплатити одноразову грошову допомогу за відсутності підстав у відмові. Зобов'язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу без зобов'язання її виплатити не є ефективним способом відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, оскільки сам факт призначення допомоги без її реальної виплати не відновлює порушеного права, та допускає ймовірність такої невиплати з посиланням на інші обставини.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Україною Законом N8475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб і юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було і вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Нацоінальної поліції у Херсонській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Херсонській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі втрати працездатності, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний - 23 лютого 2018 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 10.2