Постанова № 72390836, 23.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23 лютого 2018 р. справа № 820/6679/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження згідно з ст.263 КАС України справу за позовом ГУ ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 22.513,55 грн.,-

встановив:

Суб’єкт владних повноважень, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з гр. ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 22.513,55 грн.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку за самостійно визначеними зобов'язаннями, які пройшли процедуру узгодження. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, гр. ОСОБА_1, був належним чином сповіщений про відкриття провадження по справі та про строки і порядок подання відзиву на позов, проте правом на висловлення своєї правової позиції по суті заявлених вимог не скористався.

Суд вважає за необхідне зауважити, що спрощене позовне провадження за процедурою письмового провадження по даній справі було відкрите 15.01.2018 р., що з огляду на положення ч. 2 ст. 263 КАС України зумовлювало необхідність розгляду справи у строк не більше 30 днів, тобто до 14.02.2018 р.

Між тим, зважаючи на відсутність доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі аж до 07.02.2018р., і передбачений ухвалою про відкриття провадження по справі строк для подання відзиву на позов, суд по настанню згаданої дати (не маючи законодавчо наданих повноважень на продовження строку розгляду справи, а також не маючи приводів для зупинення провадження у справі) був змушений обирати між інтересом на дотримання процедури відправлення правосуддя в частині строку та інтересом на забезпечення ефективного, дієвого та дійсного доступу особи до правосуддя в частині права особи на судовий захист.

Беручи до уваги викладені вище міркування, суд віддав беззаперечний пріоритет останньому.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Як з’ясовано судом, заявлена суб’єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на самостійно задекларованих платником податків грошових зобов'язаннях з податку на доходи фізичних осіб згідно податкової декларації про майновий стан і доходи від 23.05.2017 р. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 22.513,55 грн.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Загальний строк оплати грошових зобов’язань з податків (зборів) визначений ст. 57 Податкового кодексу України і складає 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку (у разі самостійного визначення зобов’язання платником податків у документі обов’язкової податкової звітності), 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (у разі визначення зобов’язання за рішенням контролюючого органу), 10 календарних днів, наступних за днем узгодження (у разі застосування платником податків процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу).

У даному конкретному випадку строк виконання податкового обов'язку визначений спеціальною нормою - п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, де зазначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

З’ясувавши обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчились і загальний, і спеціальний строки виконання податкового обов'язку.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов’язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов’язку з боку відповідача.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги, що до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2016 року податковою інспекцією складено податкову вимогу №9739-17, яка 06.09.2017 року була направлена на вірну податкову адресу відповідача у розумінні ст.ст.42, 45, 58, 59 Податкового кодексу України.

З приводу даної обставини суд відмічає, що за приписами п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків - боржникові.

У силу положень п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Вимога про стягнення боргу заявлена податковим органом в межах строку згідно з ст.102 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб’єктом владних повноважень вимогою прав, свобод та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов – задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, місце проживання - 61058, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України податковий борг по податку з доходів фізичних осіб за декларацією від 2305.2017р. у сумі 22.513 (двадцять дві тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 55 коп.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.