Постанова № 72390820, 22.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р. № 820/395/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/395/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльності та нарахування і стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- визнати бездіяльність Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 338459,00 грн, протиправною;

- нарахувати та стягнути з Міністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 338459,00 грн без утримання суми податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звiльненнi з вiйськової служби в порушення вимог пункту 2 статтi 15 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей", йому не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 29 років служби в сумі 338459,00 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 22.02.2018 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 22.02.2018 через канцелярію суду подав клопотання про слухання справи без участі представника Міністерства оборони України. У відзиві на адміністративний позов проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що одноразова допомога при звільненні з військової служби ОСОБА_1 повинна бути виплачена саме Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, через що позовні вимоги позивача є обгрунтованими в частині заявлених позовних вимог до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 22.02.2018 через канцелярію суду подав заяву про слухання справи без участі представника Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. У своїй правовій позиції, наданій до суду зазначив, що одноразова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 50 % за кожний повний календарний рік служби, повинна бути нарахована та виплачена при звільненні позивача з військової служби Міністерством оборони України, а тому, адміністративний позов в частині вимог Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом Міністерства оборони України № 600 від 19.10.1999 відряджений для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі. Наказом Міністра оборони України № 839 від 27.11.2017 року позивача відповідно до ч.6 ст. 26 Закону України та "Про військовий обов'язок і військову службу" з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті звільнено з військової служби у запас. Відповідно до наказу Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху України № 03/о від 02.01.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з вислугою років на військовій службі тривалістю 29 років 4 місяці.

Згiдно з довiдкою Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху України № 1-26.3-25 від 03.01.2018 загальна сума грошового забезпечення ОСОБА_1 на день звiльнення складала 23342,00 грн.

При звільненні позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 29 повних календарних років служби в сумі 338459,00 грн У зв'язку з цим, позивач звернувся з заявами щодо виплати одноразової грошової допомоги при звiльненнi з вiйськової служби до Днiпропетровського регiонального структурного пiдроздiлу Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху України, Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху України, Міністерства оборони України.

На заяву позивача Днiпропетровський регiональний структурний пiдроздiл Державного пiдприємства обслуговування повiтряного руху України листом № 4.1.1.12-13-14 від 11.01.2018 повідомив, що дане питання не є в компетенції Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та для отримання відповіді щодо правових підстав виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України пропонує звернутись до вищезазначеного підприємства. В свою чергу, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України листом № 1-26.2-246 від 18.01.2018 зазначило, що виплата такої допомоги має здiйснюватися за рахунок коштiв державного бюджету, призначених на утримання Збройних Сил України та запропонувало позивачу звернутись до Міністерства оборони України з вирішення спірного питання.

Департамент фiнансiв Мiнiстерства оборони України листом № 248/3/9/1/47 від 18.01.2018 повiдомив позивачевi, що з 1 сiчня 2007 року немає законних пiдстав для виплати Мiнiстерством оборони України одноразової грошової допомоги при звiльненнi вiйськовослужбовцям, якi звiльненi з вiйськової служби з посад, займаних у Державному пiдприємствi обслуговування повiтряного руху України, та зазначив, що у Мiнiстерствi оборони України немає фiнансово - облiкових документiв щодо розмiру грошового забезпечення цих вiйськовослужбовцiв та розпорядчих документiв, якi слугують пiдставою для здійснення виплати цієї допомоги.

Суд зазначає, що законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Абзацом першим пунктом другим статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Також, пунктом 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною п'ятою статті 9 зазначеного вище Закону встановлено, що поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до положень пункту 4 Постанови Кабінету міністрів України "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України", фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством; підрозділи системи вносять плату за оренду каналів зв'язку у розмірах, встановлених для Міністерства оборони.

Грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України N 104 від 7 лютого 2001 р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до статтi 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за вiйськовим званням; щомiсячнi додатковi види грошового забезпечення (пiдвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, якi мають постiйний характер, премiя); одноразовi додатковi види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звiльненнi зi служби вiйськовослужбовцiв та осiб рядового i начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згiдно з Iнструкцiєю щодо застосування економiчної класифiкацiї видаткiв бюджету, затвердженою наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 333 вiд 12 березня 2012 року, видатки на її виплату здiйснюються за кодом "Грошове забезпечення вiйськовослужбовцiв".

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, то виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів такого підприємства.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що Міністерство оборони України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення такого видатку. У зв'язку з цим, адміністративний позов в частині позовних вимог до Міністерства оборони не підлягає задоволенню. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України по справі № 21-158-а14 від 03.06.2014, по справі № 21-270а14 від 15.07.2014, по справі № 21-398а14 від 07.10.2014 та в постанові Вищого адміністративного суду по справі № К/800/16950/14 від 08.02.2017)

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дiйшов висновку, що позовнi вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання бездіяльності протиправною, нарахування та стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 до Міністерства оборони України (місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код: 00034022), Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (місцезнаходження: а/с 115, Аеропорт, м. Бориспіль, Київська область, 08307, ідентифікаційний код: 19477064) про визнання протиправною бездіяльності та нарахування і стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 338459 (триста тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ідентифікаційний код: 19477064) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 338459 (триста тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 00 коп.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко