Постанова № 72390571, 23.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1603/18

Провадження № 3/520/1957/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі Марченко Я.А., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши матеріали, що надійшли з Одеського управління ДВБ НП України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в УПП в Одеській області, відомості про притягнення раніше до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення у суду відсутні, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, перебуваючи на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті ОСОБА_4 патрульної поліції, відповідно до Наказу начальника Національної поліції України № 116 о/с від 07.11.2015 року, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції, несвоєчасно подав електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги пункту ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні підтримала протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Крім того вказала, що в той день, коли нібито ОСОБА_2 подавав декларацію, згідно відомостей наданих захисником, Реєстр функціонував безперебійно.

Захисник в судовому засіданні надав письмове заперечення та виклав в усній формі доводи, зазначені у ньому.

ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що електронну декларацію подавав у встановлені законом строки, був переконаний, що декларація подана, умислу на порушення порядку декларування не мав, про те, що декларація не подана дізнався після того, як йому зателефонували з відділу кадрів УПП в Одеській області, після чого він відразу повторно подав декларацію.

Таким чином, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно відомостей УПП у м. Одесі, ОСОБА_2 попереджений про встановлені Законом України «Про національну поліцію», обмеження під час прийняття на державну службу та її проходження та недопущення порушень антикорупційного законодавства України.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є суб’єктом, на якого поширюється дія цього закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пункту 5 розділу 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, про порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 будучи поліцейським повинен був подати електронну декларацію у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», № 1975-VIII від 23.03.2017 року, Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 5-1, відповідно до якого продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.

Проте, в порушення зазначених вимог Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 несвоєчасно подав електронну декларацію, а саме 09.11.2017 року о 10 годині 22 хвилин.

В ході судового розгляду поважних причин для несвоєчасної подачі електронної декларації ОСОБА_2 встановлено не було.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується: витягом з наказу начальника Національної поліції України від 07.11.2015 року № 166 о/с, згідно якого ОСОБА_2 призначено інспектором 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі з присвоєнням первинного спеціального звання лейтенант поліції; витягом з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій щодо подання ОСОБА_2 09.11.2017 року о 10 години 22 хвилин декларації за 2016 рік, письмовою відповіддю з додатком Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.11.2017 року, пам’яткою застереження працівника органів внутрішніх справ України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України, та іншими зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення в сукупності, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

В частині доводів сторони захисту про наявність поважних причин не подання електронної декларації ОСОБА_2 у встановлений законом строк, що підтверджується рішенням НАЗК від 08.06.2017 року №224, в якому, зокрема, зазначаються періоди неналежного функціонування Реєстру, суд зазначає, що згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_2, а також пояснень самого ОСОБА_2, який вказав, що вчасно подав електронну декларацію, часом здійснення останньої дії для подачі електронної декларації до 01.04.2017 року був час 21:51:24 31.03.2017 року, при цьому граничний строк неналежного функціонування Реєстру є 28.03.2017 року з 01:00 до 10:00. Викладене свідчить про необґрунтованість доводів сторони захисту про наявність поважних причин для не подання декларації у встановлений законом строк.

В частині доводів сторони захисту про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП минув, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки, тобто 08.02.2018 року.

Таким чином, враховуючи викладене, строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не сплинули, а тому вищевказані доводи сторони захисту є безпідставними.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, особу винного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що призначення найменшого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 172-6, 279, 280, 283, 284 КпАП України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Чаплицький В. В.