Постанова № 72390551, 21.02.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. Справа № 818/227/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Конотопська ОУПФУ), в якому просив:

- визнати неправомірними дії Конотопського ОУПФУ Сумської області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати Конотопське ОУПФУ Сумської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу з врахуванням у зарплату 1/12 частини допомоги на оздоровлення в сумі 1333 грн. 33 коп. згідно з довідкою ТУДСА України в Миколаївській області від 21.12.2017 з дати звернення.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що є пенсіонером, отримує щомісячне довічне грошове утримання судді, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням норм Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016.

Посилаючись на довідку від 21.12.2017р. №7/1-1862/17 яку надано УДСА України в Миколаївській області, позивач звертає увагу суду на те, що його суддівська винагорода становить 28533,33коп. з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення - 1333,33грн.

27.12.2017 позивач звернувся до Конотопської ОУПФУ із заявою про перерахунок розміру довічного утримання згідно довідки Управління ДСА в Миколаївській області №7/1-1862/17 від 21.12.2017, але отримав відмову, оскільки до складової суддівської винагороди не входить матеріальна допомога.

Позивач вважає, що відповідач відмовив йому протиправно, просив суд врахувати, що матеріальна допомога відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці. Виплата допомоги має систематичний характер, включена в оподатковуваний доход судді, тобто, на переконання позивача, матеріальна допомога на оздоровлення є складовою суддівської винагороди, відповідно, має враховуватись при обчисленні грошового утримання.

З урахуванням викладеного, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

20.02.2018 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.30,31), у якому заперечує проти позовної заяви ОСОБА_1, зокрема, зазначає, що до складу суддівської винагороди не входить допомога на оздоровлення відповідно до ч.2 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-УІІІ (далі - Закон №1402). Таким чином, Конотопським ОУПФУ прийнято правомірне та обгрунтоване рішення про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1

У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.27). 14.02.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутністю (а.с.28).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.26). Клопотань про розгляд справи суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, відмовляє у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.09.2016 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Конотопському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, отримує довічне грошове утримання згідно положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-УІ.

Управління ДСА в Миколаївській області видано ОСОБА_1 довідку №7/1-1862/17 від 21.01.2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.6).

Відповідно до довідки суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 28533,33 грн., у тому числі:

1. Посадовий оклад 16000,00 грн.;

2. Доплата за вислугу років 9600,00 грн.;

3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 1600,00 грн.;

4. Доплата за науковий ступінь - грн.;

5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - грн.;

6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріальна допомога на оздоровлення 1333,33 грн.;

З виданою довідкою позивач звернувся до Конотопського ОУПФУ для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням складової довідки - "щомісячна доплата відповідно до ч.6 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріальна допомога на оздоровлення" - в розмірі 1333,33 грн.(а.с.7).

Конотопське ОУПФУ, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 27.12.2017, прийняло Рішення від 04.01.2018 про безпідставність вимог заяви про включення до довічного грошового утримання судді у відставці матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 1333,33 грн., оскільки до складової суддівської винагороди не входить матеріальна допомога на оздоровлення (а.с.8).

Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку суд виходить з наступного.

Організацією судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з абз.2 п.25 розділу ІХХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до ст.135 та прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.2 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначений склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

При цьому суд вважає неправильним посилання позивача на ст.ст.1,2 Закону України «Про оплату праці»; Інструкцію зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, відповідно до яких, на думку позивача, матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до заохочувальних та компенсаційних виплат та складу суддівської винагороди, оскільки в даному випадку спеціальним законом, який визначає гарантії матеріального і соціального забезпечення судді у відставці, зокрема, виплату щомісячного довічного грошового утримання, є саме Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, як вже зазначалось судом, ч.1 ст.135 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також безпідставними є посилання позивача, що матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, включена до оподатковуваного доходу судді, входить до системи оплати праці і є складовою заробітної плати.

Такі твердження не беруться судом до уваги, оскільки матеріальна допомога входить до оподатковуваного доходу працівника, який є державним службовцем, тобто, визначається на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993р.

Предметом розгляду у даній справі є інші правовідносини, а саме - перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому спеціальний закон визначає склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі позовної заяви ОСОБА_1 та наданої довідки з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання - відмовити.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 щодо зобов'язання Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу з врахуванням у зарплату 1/12 частини допомоги на оздоровлення в сумі 1333 грн. 33 коп. згідно з довідкою ТУДСА України в Миколаївській області від 21.12.2017 з дати звернення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2018 року.

Суддя О.М. Кунець