Постанова № 72390450, 19.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/1742/17 Головуючий у 1 інстанції: Гошовський М.В.

Провадження № 33/783/1553/17 Доповідач: Гуцал І. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області Гуцал І.П., з участю прокурора Курича Ю.І., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Ратича Т.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Згідно постанови судді ОСОБА_2., будучи депутатом сьомого демократичного скликання Миколаївської міської ради Львівської області, відповідно до підпункту "б" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", в порушення вимог ч.1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, умисно без поважних причин, а саме: 13.07.2017 року, о 23 год. 08 хв., подав на офіційний веб-сайт Національного агенства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з зазначеною постановою судді суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року та постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначає, що він не був присутній під час розгляду справи 27 жовтня 2017 року, копію оскаржуваної постанови він отримав 13 листопада 2017 року та відповідно у десятиденний строк звернувся з апеляційною скаргою на рішення судді місцевого суду.

Вказує, що суддя місцевого суду належним чином не дослідив момент виявлення правопорушення. Суддя місцевого суду не дав належної оцінки листу прокуратури Львівської області від 26.07.2017 року № 32-545вих17, згідно якого, на думку апелянта, УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України було відомо про вказане правопорушення до 26 липня 2017 року. Відтак вважає, що на момент прийняття рішення у справі закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Ратича Т.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, виступ прокурора Курича Ю.І. - на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді та в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 27 жовтня 2017 року не був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції та про зміст оскаржуваної постанови дізнався 10 листопада 2017 року (а.с. 71) та 13 листопада 2017 року в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді звернувся з апеляційною скаргою. Таким чином, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду є поважними, а тому даний строк підлягає поновленню.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є обгрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агенством.

Відповідно до підпункту 1 п.5 розділу ІІ «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 3, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року за № 959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон №1975-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», який набрав чинності 30 березня 2017 року. Відповідно до цього Закону строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше продовжено до 01 травня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, згідно витягу з Протоколу І-го пленарного засідання І-ї сесії 7-го скликання Миколаївської міської ради від 06.11.2015 року ОСОБА_2 зареєстровано депутатом Миколаївської районної ради Львівської області сьомого демократичного скликання, а відтак згідно підпункту «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього закону.

Перевіривши наявні матеріали справи, приходжу до переконання, що висновок судді місцевого суду про наявність в діянні ОСОБА_2, як суб'єкта, на якого покладено обов'язок подавати щорічну декларацію за період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, що передує року, в якому подається декларація, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим.

Даний висновок судді в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, яким суддею, з дотриманням вимог ст. 252 КУпАП, була надана вірна оцінка, в силу положень ст. 251 КУпАП, шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 28 липня 2017 року № 272 (а.с. 2-7), ОСОБА_2, будучи депутатом сьомого демократичного скликання Миколаївської міської ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, умисно без поважних причин, а саме 13.07.2017 року, о 23 год. 08 хв., подав на офіційний веб-сайт Національного агенства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подав щорічну декларацію за 2016 рік лише 13 липня 2017 року, о 11 год. 56 хв.

Оскільки ОСОБА_2 не наведено поважних причин, через які ним несвоєчасно подано щорічну електронну декларацію, такі обставини не встановлені під час розгляду апеляційної скарги суддею апеляційного суду, відтак підстави визнання відсутності в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що з листа прокуратури Львівської області від 26.07.2017 року № 32-545вих17, який міститься в матеріалах справи (а.с. 8), вбачається, що адміністративне правопорушення було виявлено раніше, а тому станом на день прийняття рішення у справі 27 жовтня 2017 року строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, сплив, є безпідставними та спрямовані на ухилення від відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2, суддя суду першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, постанова судді суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі апелянтом, суддя апеляційного суду не знаходить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року.

Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Гуцал І.П.