
Справа № 373/3657/13-к
УХВАЛА
22 лютого 2018 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Керекези Я.І.,
при секретарі Олійник Ю.І.,
з участю прокурора Хандошка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Переяслав-Хмельницькому клопотання ОСОБА_1 про повернення суми застави, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про повернення суми застави. Посилається на те, що ОСОБА_2 засуджений вироком суду від 06 липня 2016 року, однак при винесенні вироку не вирішено питання про повернення суми застави у розмірі 60900 грн., сплаченої за нього 20 січня 2014 року.
В судовому засіданні прокурор Хандошко О.О. клопотання підтримав, просить задовольнити.
Заставодавець ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.
Судом встановлено наступне.
18 січня 2014 року слідчим суддею Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 60900грн., яка була внесена 20 січня 2014 року, що підтверджується квитанцією №2446.303.3 від 20 січня 2014 року, платник – ОСОБА_1, банк платника – ПАТ «ПриватБанк», отримувач - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, код отримувача – 26539682, МФО отримувача – 821018, призначення платежу – застава за ОСОБА_3
ОСОБА_2 був засуджений вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2016 року за ч.1 ст.204 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.
Вирок суду набрав законної сили 10 серпня 2017 року.
Однак, вироком суду не вирішене питання щодо повернення після набрання вироком законної сили застави відносно ОСОБА_2, оскільки в матеріалах кримінального провадження були відсутні необхідні для цього дані, зокрема, номер квитанції чи іншого платіжного документа про сплату застави, дані про осіб, які здійснили таку оплату тощо.
Такі обставини не перешкоджають зацікавленим особам звернутися до суду для вирішення питання про повернення застави в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, подавши відповідні підтверджуючі документи.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як вбачається з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Зважаючи на те, що вирок суду набрав законної сили, запобіжний захід припинив свою дію, ОСОБА_1 надав квитанцію про сплату застави за ОСОБА_2 з необхідними реквізитами, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 182, 537 КПК України, суд, –
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про повернення суми застави – задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 заставу в розмірі 60900 (шістдесят тисяч дев`ятсот) гривень (квитанцією №2446.303.3 від 20 січня 2014 року, платник – ОСОБА_1, банк платника – ПАТ «ПриватБанк», отримувач - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, код отримувача – 26539682, МФО отримувача – 821018, призначення платежу – застава за ОСОБА_3
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Я. І. Керекеза
Судове рішення № 72389602, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 22.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/3657/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: