Рішення № 72388930, 21.02.2018, Вишгородський районний суд Київської області

21.02.2018 Справа № 363/4805/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визначення частки у праві власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визначення частки у праві власності на спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача - ОСОБА_3, яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з частини житлового будинку та частини земельної ділянки розміром 0,2500 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована на території Сувидської сільської ради, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а інша 1/2 частина оспорюваного майна належить ОСОБА_2 - третій особі по справі. Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є вона, так як згідно заповіту, посвідченого Четвертою Київською державною нотаріальною конторою 18.01.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-77, померла тітка ОСОБА_3 заповіла їй. Інших спадкоємців за законом немає, так як чоловік ОСОБА_3 давно помер, а дітей у них не було. Спадкове майно після смерті ОСОБА_3 вона прийняла у встановлений законом строк шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Садихової Л.С. В ході підготовки документів з'ясувалось, що в нотаріальному порядку можливо оформити право власності тільки на часину спадкового майна - на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами. 09.11.2017 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину будинку, а у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 їй було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка належить померлій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, розмір часток у праві спільної власності на вказану земельну ділянку не визначено. За відсутності необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріусом рекомендовано позивачу звернутись до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку. На підставі вищезазначеного, позивач змушена звернутись до суду із вказаним позовом та просить визначити частку у праві власності на спадкове майно, що лишилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: : АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого 12.11.2011 року Сувидською сільською радою Вишгородського району Київської області.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Треті особи ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3, зареєстрованого Виконавчим комітетом Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 7 (а.с. 6).

Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з частини житлового будинку та частини земельної ділянки розміром 0,2500 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані на території Сувидської сільської ради, та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Інша 1/2 частина оспорюваного майна належить ОСОБА_2 - третій особі по справі.

Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 - позивач по справі, так як згідно заповіту, посвідченого Четвертою Київською державною нотаріальною конторою 18.01.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-77, померла ОСОБА_3 заповіла їй все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті й на що вона матиме право за законом (а.с. 39).

Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 немає.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла у встановлений законом строк шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Садихової Л.С.

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, а саме на ? частки житлового будинку АДРЕСА_2, яке зареєстроване в реєстрі за № 746 (а.с. 106).

Постановою від 09.11.2017 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка належить померлій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, розмір часток у праві спільної власності на вказану земельну ділянку не визначено. За відсутності необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріусом рекомендовано позивачу звернутись до суду для вирішення зазначеного питання в судовому порядку (а.с. 8-10).

Факт того, що вказана земельна ділянка належала померлій ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами.

Згідно Державного акту та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 3209192902017, виданого 14.06.2017 року Відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області вказана земельна ділянка належить на праві власності померлій ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Однак, в зазначених документах не зазначено на праві якої власності - сумісної або часткової, вказана земельна ділянка належить цим особам, розмір часток у праві спільної власності на вказану земельну ділянку не визначено.

Як вбачається з постанови від 09.11.2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Садихової Людмили Сергіївни про відмову у вчиненні нотаріальної дії - для видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та Державної реєстрації права власності на нерухоме майно, необхідно визначити розмір частки спадкодавця ОСОБА_3 у праві спільної власності щодо земельної ділянки площею 0,2500 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Згідно ст. 370 ЦК України у випадку виділення частки в праві спільної сумісної власності вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене за домовленістю співвласників або законом, або рішенням суду.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

За положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що співвласники в рівних частках користувались, володіли спільним майном, іншим чином визначити частки сторін у спільному майні неможливо, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,5,12,247,258-259,263-265,352,354 ЦПК України, ст.ст. 1216,1268,1296,1297 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визначення частки у праві власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: : АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий 12 листопада 2011 року Сувидською сільською радою Вишгородського району Київської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вишгородський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий М.Б. Баличева