Ухвала суду № 72387425, 13.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 314/3652/17

провадження №22ц/778/531/18

головуючий у 1 інстанції: Кофанов А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Крилової О.В. Воробйової І.А.секретарБелова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Запоріжгаз" на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області ухвалене в м. Вільнянськ, Запорізької області 19 жовтня 2017 року (повний текст рішення складено 24 жовтня 2017 року) по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ "Запоріжгаз" про зобов'язання вчинити певні дії, про визнання дій неправомірними, про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом до ПАТ "Запоріжгаз", згідно просив суд: визнати неправомірними дії відповідача з нарахування та зобов'язання сплатити грошові кошти за використання необлікованого природного газу за період з 05.08.2016 року по 18.06.2017 року у розмірі 241953 гривні 70 копійок; зобов'язати відповідача відновити постачання природного газу у належний позивачу житловий будинок АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача за свій рахунок здійснити монтаж лічильника обліку природного газу; стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Як зазначив позивач у обґрунтування позову, йому на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. У липні 2001 року ним був придбаний побутовий газовий лічильник G 4 ВІЗАР, та встановлений у вказаному будинку. У липні 2016 року цей газовий лічильник пройшов періодичну повірку у відповідача, та після цього був знову встановлений у вказаному будинку. 19.06.2017 року, без попередження, до позивача у будинок з'явилися представники відповідача, та демонтували цей лічильник газу, при цьому склали акт № 51 про несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. Далі, як зазначив позивач, 03.07.2017 року була проведена експертиза лічильника газу, і згідно акту № 583 було виявлено несанкціоноване втручання в його роботу, а саме - встановлення всередині лічильника металевої пластини на клапан вимірювальної групи, через що при використанні магніту лічильник не обліковує газ, який надходить через нього на прилади. Позивач просить звернути увагу, що згідно акту № 51 від 19.06.2017 року, та акту експертизи № 583 від 03.07.2017 року, пломби, якими був опломбований лічильник газ після повірки у 2016 році, є неушкодженими, що виключає можливість втручання в його роботу з боку позивача; як вважає позивач, таке втручання могло бути здійснено тільки самим відповідачем під час повірки лічильника у липні 2016 року, з метою умисного створення умов для покладання на нього відповідальності за порушення правил постачання газу. Незважаючи на це, 09.08.2017 року відповідач своїм листом повідомив позивача про необхідність сплати вартості необлікованого природного газу на суму 241953 гривні 70 копійок, а 15.09.2017 року, у зв'язку з неоплатою цього рахунку та незважаючи на направлення зустрічної претензії, житловий будинок позивача був відімкнений від газопостачання. Вважаючи свої права порушеними, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Запоріжгаз" відновити та здійснювати постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_5, у житловий будинок АДРЕСА_1 Стягнуто з ПАТ "Запоріжгаз" на користь ОСОБА_5, грошову суму у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ "Запоріжгаз" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у липні 2001 року позивач придбав побутовий газовий лічильник G 4 ВІЗАР заводський номер 0103317, який встановив у своєму житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.10). У липні-серпні 2016 року цей газовий лічильник пройшов періодичну повірку, та після цього був знову встановлений у вказаному будинку, демонтаж та монтаж лічильника здійснювалися працівниками відповідача (а.с.13-14). Під час монтажу лічильник був опломбований пломбою № С 31397357.

19.06.2017 року представники відповідача у ПАТ "Запоріжгаз" у будинку позивача здійснили демонтаж газового лічильника (а.с.16). При цьому ними був складений акт про порушення № 51 від 19.06.2017 року, згідно якого встановлено порушення "Кодексу газорозподільних систем", а саме - несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ). Разом з цим, у вказаних документах зазначено про наявність про на лічильнику газу пломби повірки № С 31397357, і відсутні відомості про порушення її цілісності.

03.07.2017 року була проведена експертиза лічильника газу, за її результатами складений акт № 583 від того ж числа (а.с.19). За змістом акту, під час експертизи було виявлено несанкціоноване втручання в його роботу - зміна конструкції лічильника, а саме: на клапан вимірювальної групи приклеєна металева пластина; при використанні магніту пластина піднімає клапан, в результаті чого газ на прилади надходить, але лічильник не обліковує газ. Разом з цим, згідно цього ж акту, цілісність заводської пломби та повір очного тавра відповідають встановленому зразку.

09.08.2017 року відповідач ПАТ "Запоріжгаз" своїм листом № zp.03.2-СЛ-17743-0817 повідомив позивача про необхідність сплати вартості необлікованого природного газу на суму 241953 гривні 70 копійок; сума обрахована відповідно до п.1 глави 3 розділу XI "Кодексу газорозподільних систем", на підставі встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника шляхом прихованих заходів (а.а.20-23). 15.09.2017 року, у зв'язку з неоплатою цього рахунку, житловий будинок позивача був відімкнений від газопостачання.

Відповідно до пп.3 п.1 глави 2 розділу ХІ "Кодексу газорозподільних систем", затверджених Постановою НКРЕтаКП № 2494 від 30.09.2015 року, до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Аналізуючи ці положення законодавства, суд приходить до висновку, що обов'язковими умовами такого порушення є, по-перше, те, що це порушення має скоїти саме споживач, а по-друге, його дії мають бути умисними, оскільки мова ведеться саме про втручання в роботу засобу обліку.

Разом з цим, відповідно до абз.2 п.2 глави 5 розділу Х "Кодексу газорозподільних систем", пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місцях, передбачених проектом, паспортами заводів-виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу. Тобто, пломбування на засобі обліку здійснюється саме у місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, і відсутність порушень цілісності пломб, за таких обставин, вже саме по собі свідчить і доводить про неможливість несанкціонованого втручання в його роботу з боку споживача.

Представник відповідача у суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду, не заперечував факт цілісності пломб на газовому лічильнику відповідача, не надав суду належних доказів відносно того, що несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника може бути здійснено без ушкодження цих пломб.

Допитані у судом попередньої інстанції свідки працівники ПАТ "Запоріжгаз" ОСОБА_6, який проводив демонтаж газового лічильника та складав акт про порушення від 19.06.2017 року, та ОСОБА_7 не змогли пояснити, яким саме чином можливо здійснити несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, без пошкодження пломб на цьому лічильнику.

Суд при цьому зазначив, що посилання представника відповідача на те, що газовий лічильник під час повірки у серпні 2011 року після демонтажу був залишений у позивача, і він мав можливість втрутитися в його конструкцію, суперечать даним акту про зняття цього лічильника від 03.08.2011 року (а.с.11), з якого вбачається, що лічильник дійсно був залишений у споживача, але при цьому був запакований в пакет та опломбований номерною пломбою; ніяких даних проте, що після цього під час повірки у той час цілісність упаковки та/або пломби була порушена, суду не надано.

Суд в оскаржуваному рішенні також зазначив, що відповідно до абз.4 п.7 глави 9 розділу Х "Кодексу газорозподільних систем", у разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу (ЗВТ), що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, Оператор ГРМ має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу (ЗВТ). Тобто, у даній справі відповідач для підтвердження використання позивачем магніту зобов'язаний був встановити це за допомогою магнітного індикатора, проте доказів щодо проведення такої процедури суду також надано не було.

З урахуванням наведеного, суд попередньої інстанції прийшов до висновку, що у розглядуваних правовідносинах у відповідача не було достатніх підстав вважати, що позивач умисно несанкціоновано втручався в роботу лічильника, а отже, відповідач не мав права нараховувати позивачу об'єми (обсяги) природного газу за несанкціонований його відбір, та вимагати їх оплату відповідно до п.1 глави 3 розділу ХІ "Кодексу газорозподільних систем", як це було зроблено у даному випадку. Відповідно, несплата позивачем грошових коштів за таким розрахунком, згідно надісланого йому листа № zp.03.2-СЛ-17743-0817 від 09.08.2017 року, не може вважатися підставою для припинення газопостачання (розподілу природного газу) відповідно до приписів глави 7 розділу VI "Кодексу газорозподільних систем".

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про відновлення йому постачання природного газу є такими, що ґрунтуються на законі, а припинення йому газопостачання (розподілу природного газу), що було здійснено 15.09.2017 року, є таким, що здійснено без достатніх правових підстав, і порушує його права споживача побутових послуг, гарантовані Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду попередньої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про наявність доказів несанкціонованого втручання у лічильник, про те, що позивач не довів відсутність його вини, про невірне застосуванням судом норм законодавства, про відсутність підстав для задоволення позову зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом законодавства в частині задоволення позову щодо стягнення моральної шкоди є вірними.

Так, позивач просив стягнути з нього завдану діями відповідача моральну шкоду з підстав передбачених Законом України "Про захист прав споживачів", і суд частково задовольнив його вимоги.

Однак, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди лише у тих випадках, якщо її заподіяння було небезпечне для життя і здоров'я людей.

Проте позивач не надав достатніх і належних доказів того, що діями відповідача було завдано шкоди його здоров'ю, враховуючи також те, що він на це навіть не посилався.

Отже, в цій частині вимоги не можуть бути задоволеними а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню,

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ "Запоріжгаз" задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ПАТ "Запоріжгаз" про стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 23 лютого 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: