Ухвала суду № 72387202, 22.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 336/6564/16Головуючий у 1-й інстанції Суркова В.П.Пр. № 22-ц/778/189/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Гончар М.С.

судді Кочеткова І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка є опікуном та діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі – МТСБУ), третя особа: ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2, яка діє інтересах малолітньої ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_5 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, якій у подальшому уточнила (а.с.44-46) та в якому просила на підставі ст. ст. 9.3, 27.2, 36,5, 41.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 2 ст. 1195, ч. 2 ст. 1198, ч. 1, 2 ст. 1200 ЦК України стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 188305,00 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 55903,35 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., що загалом складає 60903,35 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що 05.12.2013 року водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «БМВ» без реєстраційного номеру під час руху по вул. 8 Березня в м. Запоріжжі, припустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6

Внаслідок зазначеної ДТП водій ОСОБА_6 та пасажир ОСОБА_7 були смертельно травмовані.

У зв’язку з загибеллю батьків ОСОБА_7 - малолітня дитина загиблих ОСОБА_3 залишилась на утриманні ОСОБА_2

До загибелі батьків дитина знаходилась на їхньому повному забезпеченні, тобто була їх утриманцем.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2017 року (а.с. 94-98) позов задоволено частково.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 шкоду, завдану смертю годувальника ОСОБА_7 у розмірі 188305,00 грн. та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 55903,35 грн.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 1600,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач та третя особа із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач МТСБУ у своїй апеляційній скарзі (а.с. 109- 112) просило рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

Встановлено, що апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито ще до 15.12.2017 року (а.с. 137).

В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В силу вимог ст. 10 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд має сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України має сприяти повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача у цій справі.

Встановлено, що матеріали цієї справи не містять інформації про те, чи призначено малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі опікуна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, будь-яку допомогу від держави чи пенсію у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_6 та ОСОБА_7; якщо так, то коли і в якому розмірі; копії розрахунку цього розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі опікуна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та копії матеріалів, на підставі яких було здійснено цей розрахунок, зокрема інформації щодо доходів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тощо, які приймались до уваги УПФУ при проведенні вищезазначеного розрахунку.

Оскільки, встановлено, що ОСОБА_6 офіційно не працювала на день смерті, а ОСОБА_7 був зареєстрований фізичною особою – підприємцем у Шевченківському районі м. Запоріжжя, до Відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області міг подавати лише інформацію про загальну суму доходу за звітний період без вирахування валових витрат, оскільки міг сплачувати фіксований податок тощо.

Відповідно до ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвала суду є судовим рішенням.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з дня її прийняття.

Згідно із ст. 18 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх …підприємств, установ, організацій.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

В сиву вимог ст. 84 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна надати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

Заходами процесуального примусу є: штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. ст. 144, 148 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, клопотання представника відповідача, з метою всебічного і повного з’ясування обставин цієї справи, повної та всебічної перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справи в межах доводів апеляційної скарги, керуючись ст. ст. 12, 84, 381 ч.2, п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача МТСБУ задовольнити.

Витребувати в Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району для долучення до матеріалів цієї справи інформацію про те:

-чи призначено малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі опікуна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, будь-яку допомогу від держави;

-якщо так, то коли саме і в якому саме розмірі;

-надати належним чином завірену копію розрахунку цього розміру допомоги та належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких було здійснено цей розрахунок.

Копію цієї ухвали надіслати Управлінню праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (вул. Чумаченко б. 32 м. Запоріжжя) для виконання.

Строк виконання цієї ухвали встановити до 15 березня 2018 року.

Ухвала окремому оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_8ОСОБА_9