Рішення № 72387107, 15.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 р. № 814/2457/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський ,55-е, м. Миколаїв, 54018 до відповідача:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність "Вікторія", вул. Центральна, 1, м. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286 про:стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в загальній сумі 10 293,26 грн.,Інгульське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (надалі – Товариство або відповідач) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог Управління вказало, що колишнім працівникам Товариства ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було призначено пенсію згідно з пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі – Інструкція № 21-1), підприємства, на яких працювали працівники на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. За жовтень 2017 року Товариство суму фактичних витрат в повному обсязі не внесло (так, згідно з розрахунком, арк. спр. 7, заборгованість склала 11 111,58 грн., в тому числі 10 866,09 грн. – витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, 245,49 грн. – витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4В.), що стало підставою для звернення Управління до суду.

До адміністративного позову Управління додало копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відносно періоду та умов праці ОСОБА_3 (від 02.03.2015 № 39, надалі – Довідка № 39, арк. спр. 26) і ОСОБА_4 (арк. спр. 27).

Заявою від 15.01.2018 Управління, в зв’язку з перерахуванням Товариством 736,47 грн., зменшило розмір позовних вимог до 10 293,26 грн. (арк. спр. 70, 71).

Товариство подало письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. спр. 49), в яких вказало, що вимоги Управління в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки вказана особа в 1984-1997 роках не працювала в Товаристві. Також відповідач надав копію платіжного доручення від 11.01.2018 № 5910 на підтвердження перерахування 736,47 грн. з призначенням платежу «перерахування льготної пенсії (ОСОБА_4В.) за жовтень, листопад, грудень 2017» (арк. спр. 55).

У відповіді на відзив (арк. спр. 59-61) Управління вказало, що ОСОБА_3 працював у радгоспі ім. Карла Маркса, правонаступником якого є Товариство, тому, на підставі 6.3 глави 6 Інструкції № 21-1, обов’язок щодо перерахування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 покладений саме на відповідача. В підтвердження доводів про те, що Товариство є правонаступником радгоспу імені ОСОБА_5, позивач послався на: лист Жовтневої районної державної адміністрації від 05.09.2017 № 17/2-49 (надалі – Лист РДА, арк. спр. 63); видану ОСОБА_3 архівну довідку Об’єднаного трудового архіву сільських, селищних рад Жовтневого району Миколаївської області від 28.02.2014 № 01-09/М-46 про розмір заробітної плати ОСОБА_3 у 1984-1998 роках (арк. спр. 62); довідку Товариства від 28.10.2014 № 112 про заробітну плату ОСОБА_3 за 1989-1993 роки для обчислення пенсії (надалі – Довідка № 112, арк. спр. 66); довідку Товариства від 28.10.2014 № 111 про заробітну плату (дохід) за 1990-1993 роки для обчислення пенсії (надалі – Довідка № 111, арк. спр. 67); довідку Товариства від 07.07.2017 № 71 про заробітну плати ОСОБА_3 за 1989-1993 роки для обчислення пенсії (арк. спр. 88); інформацію з трудової книжки ОСОБА_3 (арк. спр. 89-92); виписку з реєстру страхувальників за 1998 та 1999 роки (арк. спр. 93-94); витяг з реєстру застрахованих осіб стосовно сплати Товариством внесків за ОСОБА_3 в період 1998-2015 роки (арк. спр. 95-98).

Товариство заперечило справжність Довідок №№ 39, 111 та 112 і надало суду копію заяви до Вітовського відділення Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області про вчинення кримінального правопорушення (арк. спр. 82). Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (арк. спр. 85), 19.01.2018 у вказаному реєстрі було зареєстровано кримінальне провадження за фактом підробки довідок.

В судовому засіданні представник Управління вимоги адміністративного позову підтримала, представник Товариства просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом від 11.09.2017 (арк. спр. 68), стаж роботи ОСОБА_3 за списком № 2 – 7 років 9 місяців 12 днів.

Відповідно до «Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій …» від 05.10.2017 (арк. спр. 15), позивач визначив, що Товариство зобов’язано у повному обсязі (100%) нести витрати на виплату та доставку ОСОБА_3 пільгової пенсії, оскільки, за твердженнями Управління, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах стаж (7 років 6 місяців) – це період роботи ОСОБА_3 на підприємстві, правонаступником якого є відповідач.

До позовної заяви Управління додало копію Довідки № 39, в якій вказано, що ОСОБА_3 з 10.11.1984 по 17.03.1997 працював повний робочий день в Товаристві за професією газоелектрозварювальник 5 розряду.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку про те, що вимоги Управління до Товариства грунтуються на відомостях, що викладені у Довідці № 39.

У трудовій книжці ОСОБА_3 за відповідний період (1984-1997 роки) наявні такі записи (мовою оригіналу):

10.11.1984 Совхоз им. Карла Маркса Зачислен газоэлектросварщиком в консервный цех по 4 разряду пр. 111-К 16.11.84

26.12.1988 В связи с реорганизацией совхоза им. Карла Маркса в агрофирму им. Карла Маркса переведен в к-ив «Виктория» газоэлектросварщиком по 4 разряду Пр. № 94-к от 26.12.88г.

8.07.1992 Присвоен 5-ый разряд газоэлектросварщика Удост. № 477 от 8.07.92г.

17.03.1997 Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины (собственное желание).

Товариство заперечило факт того, що воно є правонаступником радгоспу імені ОСОБА_5, агрофірми імені ОСОБА_5, кооперативу «Вікторія», де в 1984-1997 роках працював ОСОБА_3

Згідно із свідоцтвом серії А00 № 511338 (арк. спр. 50), Товариство було зареєстровано 08.02.2000.

У Листі РДА (арк. спр. 63) міститься така інформація:

«… юридична особа радгосп ім. Карла Маркса реорганізовано в агрофірму ім. Карла Маркса в 1989 році.

В 1992 році згідно рішення XVI сесії XVI скликання Жовтневої районної ради народних депутатів від 20.11.1992 року юридична особа агрофірма ім. Карла Маркса реорганізовано в колгосп ім. Карла Маркса.

Згідно розпорядження Представника Президента України в Жовтневому районі № 79 від 07.06.1994 юридична особа колгосп ім. Карла Маркса перереєстровано в асоціацію ім. Карла Маркса. Згідно п. 18 Статуту асоціація є правонаступником прав та обов’язків колгоспу ім. Карла Маркса.

Згідно відомості розподілу основних фондів асоціації ім. Карла Маркса в розрізі по сільськогосподарським підприємствам (правонаступникам) на 01.01.2000 року правонаступниками асоціації стали:

1. Кооператив «Орендар»;

2. Кооператив «Колос»;

3. Агрофірма «Глорія»;

4. СГТОВ «Вікторія»;

5. ПСП АФ «Родничок»;

6. Кооператив «Нива»;

7. Кооператив «Автомобіліст»;

8. Кооператив «Солнечный»;

9. ТОВ «Любава»;

10. СГК «Меліоратор»;

11. СГК «Луч»

Державна реєстрація юридичної особи асоціація ОСОБА_5 скасовано 15.07.2002 року розпорядження райдержадміністрації 451-р № 0050021».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до визначення предмету доказування, що міститься у частині другій статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, встановленню при ухваленні судового рішення у цій справі підлягають обставини, які підтверджують обґрунтованість вимог позивача до відповідача як правонаступника осіб, в яких працював ОСОБА_3

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу УРСР, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов’язки) переходять до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов’язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачено законом або постановою про реорганізацію.

Згідно зі статтею 34 Закону України від 27.03.1991 № 887-ХІІ «Про підприємства в Україні», у разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаного підприємства. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов’язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, що виникло, переходять усі майнові права і обов’язки колишнього підприємства.

Таким чином, виходячи із записів в трудовій книжці ОСОБА_3, позивач мав довести, що:

1. Товариство є правонаступником радгоспу ім. Карла Маркса (в якому ОСОБА_3

працював з 1984 по 1988 роки).

2. Товариство є правонаступником кооперативу «Вікторія» (в якому ОСОБА_3 працював з 1988 по 1997 роки).

Управління не надало до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що відповідач є правонаступником підприємств, в яких з 1984 по 1997 роки працював ОСОБА_3, тому суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Інгульського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (вул. Центральна, 1, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 19293424) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 в загальній сумі 10 293,26 грн. відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання та оформлення

рішення суддею 23 лютого 2018 року.