Рішення № 72387080, 23.02.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2256/17

Провадження №: 2-а/0343/10/18

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi - Андрусіва І. М.,

за участю: секретаря судового засідання секретаря - Височанської О.З.,

представника відповідача - Остафійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення індексації грошового забезпечення - індексації грошового забезпечення, одноразової допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та одноразової допомоги при звільненні та зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку належної йому пенсії з урахуванням одноразових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату належної йому пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при вирішенні соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 05.11.2015 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.

В обгрунтування позову покликається на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, та з листопада 2015 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, при нарахуванні розміру пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду не були враховані фактично отримані ним в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при вирішенні соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

22.11.2017 року він звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії та включити до розрахунку грошового забезпечення всі фактично отримані ним суми в складі грошового забезпечення. Однак, у задоволені його заяви відповідачем було відмовлено, про що свідчить відповідь від 24.11.2017 року №113б/-15, яку вважає неправомірною. У своїй відповіді відповідач зазначає, що дані види виплат не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Такі дії ГУПФ України у Івано-Франківській області є такими, що не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб."

ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві, в яких зазначив, що ані допомага для оздоровлення, ані одноразова грошова допомога при звільненні, ані індексація грошового забезпеченняч не входять до складових грошового забезпечення, визначених ст. 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з яких обчислюється пенсія. Також позивачем порушено строк звернення до суду

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні та з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3. зареєстрований як отримувач пенсійних виплат в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 7). З приводу вказаного від відповідача будь-яких заперечень не поступало.

Однак, як встановлено в судовому засіданні позивачу при нарахуванні розміру пенсії не були враховані фактично отримані ним в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги при вирішенні соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

22.11.2017 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та включити до розрахунку грошового забезпечення всі фактично отримані ним суми в складі грошового забезпечення (а.с 12-14).

У своїй відповіді №1136/к-15 від 24.11.2017 року Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено ОСОБА_3 пенсію, таких видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні та інші додаткові премії на підставі довідки, долученої до звернення, не має правових підстав. Пенсія призначена згідно чинного законодавства і для перегляду її розміру на даний час також відсутні законні підстаи. (а.с. 15-16).

Суд вважає такі дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області протиправними, оскільки вбачає наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови КМУ №988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Частиною другою статті 9 вказаного Зауону визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Постановою КМУ від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування струкрури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що виплачені ОСОБА_3 грошова (матеріальна) допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Разом з тим, стосовно одноразової грошової допомоги при звільненні суд вказує на наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги пов'язана саме з фактом звільнення зі служби. Таким чином, хоча вказана виплата й підлягає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 року у справі №21-1115а16 та в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 року у справі К/9901/3762/18 761/28228/15-а.

Поряд з цим, згідно зі ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до чч.1,3 с. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов в частині позовних вимог щодо перерахунку призначеної пенсії поданий після закінчення шестимісячного строку звернення до суду, який в даному випадку слід обчислювати з дня подання позову до суду, тобто з 13.12.2017 року.

В поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що йому не було відомо особливості пенсійного законодавства, у зв"язку з чим не міг знати, що його права порушуються і розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства. Однак, суд не вважає вказані підстави для визнання причин пропуску шестимісячного строку поважними, а тому позов в частині проведення перерахунку ОСОБА_3 пенсії за період з 05.11.2015 року до 12.06.2017 року слід залишити без розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. Позивачу з 13.06.2017 року слід здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, оскільки вони відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.

Однак, враховуючи те, що пенсія позивачу призначається довічно та закон, яким керується суд при прийнятті рішення, не обмежує права позивачки на отримання пенсії у визначеному Законом розмірі певним періодом часу, суд приходить до висновку про те, що нарахування та виплата оскаржуваної пенсії без зазначення кінцевого строку проведення таких нарахувань та виплат, не є захистом прав позивачки на майбутнє.

Суд не бере також до уваги посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України № 4рп/2015 від 13.05.2015 р., згідно якого "положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими „усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення", оскільки вказане рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єктом владних повноважень, в порушення зазначених вище вимог Закону, щодо обв'язку доказування з приводу посилання на твердження про те, що з грошового забезпечення ОСОБА_3 не були сплачені страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, в суді жодним чином не були доведені.

На підставі викладеного, ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії, ст.ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ст.ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 р., постанови Кабінету Міністрів України № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 р., Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329, керуючись ст. ст. 8-10, 77, 90, 139, 243, 244, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 13.06.2017 року.

Позовні вимоги за період з 05.11.2015 року до 12.06.2017 року включно залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3, житель АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 30.09.1997 року Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 76018.

Повне судове рішення буде складено 26 лютого 2018 року.

Суддя

Повне рішення складено 23.02.2018 року