Рішення № 72386533, 22.02.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року справа № 813/61/18

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О. розглянув у м.Львові в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просить :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування пенсії за вислугу років у розмірі 56 % відповідної суми грошового забезпечення ОСОБА_1, призначеної з 01 серпня 2016 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до приписів пункту "а" ч.1 ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із розрахунку 61% відповідної суми грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55% відповідної суми грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідної суми грошового забезпечення, а також здійснити виплату недоотриманої за період з 01 серпня 2016 року суми пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач з 04.08.1995 року по 31.07.2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується записами у трудовій книжці.06.11.2015 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші центральні органи виконавчої влади. 07.11.2015 прийнятий на службу в поліцію на посаду старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Буського відділення поліції Камянка -Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області. Наказом ГУ НП у Львівській області від 25.07.2016 року №208 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 25.07.2016 року за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з посади старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Буського відділення поліції Камянка -Бузького відділу поліції ГУНП через непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, про що військово-лікарською комісією видано свідоцтво про хворобу №157 від 14.07.2016.

На день звільнення вислуга років ОСОБА_1 склала 22 роки 06 місяців та 05 днів. З 01.08.2016 року позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З цього часу він перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Стверджує, що відповідач нараховує йому пенсію у невірному розмірі, який, на його думку, становить 56 % грошового забезпечення, а не 61 % суми грошового забезпечення у відповідності до вимог п. «а» ст.13 Закону № 2262-XII.

Вважає, таку позицію відповідача помилковою, а призначення пенсії у меншому розмірі - не законною, оскільки його звільнення зі служби в поліції відбулося на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). А вислуга років на день звільнення становила повних 22 роки, відтак відповідно до приписів пункту "а" ч.1 ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмір пенсій мав становити 61% відповідної суми грошового забезпечення (55%+6%).

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву від 07.02.2018р. №2629/10-17, у якому зазначає, що військово-лікарською комісією не прийнято рішення про непридатність позивача до служби в поліції, тому ГУ ПФУ у Львівській області позивачу було призначено пенсію відповідно до вимог чинного законодавства та обчислено у розмірі 56 % грошового забезпечення. Також вважає, що оскільки позивач був звільнений зі служби в поліції згідно п.2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - через хворобу, тому при призначені пенсії за вислугу років поліцейським в розмірі 55% за 20 років вислуги військово-лікарські документи повинні містити інформацію про непридатність особи до служби в поліції.

Ухвалою від 04.01.2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення стороні за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою від 22.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Ухвалою від 22.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що клопотання будь-якої сторони про виклик їх в судове засідання відсутні, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи (позовній заяві та відзиві), на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 04.08.1995 року по 31.07.2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується записами у трудовій книжці.

06.11.2015 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші центральні органи виконавчої влади. 07.11.2015 позивач прийнятий на службу в поліцію на посаду старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції №2 патрульної поліції Буського відділення поліції Камянка -Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Згідно витягу із наказу від 25.07.2016 року Головного управління Національної поліції у Львівській області №208 о/с майора поліції ОСОБА_1 (позивача) звільнено зі служби з 31.07.2016 року, через хворобу. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 22 роки 06 місяці 05 днів. (копія витягу міститься в матеріалах справи).

Позивач був звільнений зі служби в поліції з 31 липня 2016 року на підставі пункту 2 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) (через хворобу), на підставі свідоцтва про хворобу №157 від 14.07.2016, виданого військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

З 01 серпня 2016 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII в розмірі 56 % грошового забезпечення (22 роки вислуги) у зв'язку із не зазначенням у свідоцтві про хворобу інформації про її непридатність до служби в поліції.

Позивач неодноразово скеровував на адресу ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області запити щодо надання інформації про пенсійне забезпечення, зокрема 05.10.2016 року, 24.01.2017 року та 21.09.2017 року. Як вказує позивач, та не заперечується відповдічем на запити від 05.01.2016 року та від 24.01.2017 року відповідей він не отримував.

13.10.2017 року відповідач надав відповідь на запит від 21.09.2017 року про те, що у свідоцтві про хворобу від 14.07.2016 року, яке видане військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» зазначено: непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.Таким чином, у зв`язку з тим,що військово-лікарською комісією не прийнято рішення про непридатність позивача до служби в поліції, підстави для обрахунку пенсії 55% відповідного грошового забезпечення за 20 років вислуги відсутні. Тому розмір пенсії позивача - 56% відповідної суми грошового забезпечення (50% за вислугу 20 років та 6% за 2 роки служби понад 20 років вислуги).

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

За змістом пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Після набрання чинності Законом № 580-VIII підзаконних нормативно-правових актів, які б регулювали порядок проходження служби в Національній поліції України, порядок проведення лікарської та військово-лікарської експертиз, повноваження відповідних комісій, вимоги до прийнятих ними документів, прийнято не було.

Між тим, до набрання чинності Законом № 580-VIII діяв Закон України «Про міліцію», яким були врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників міліції, які за своїм змістом є аналогічними тим, що викладені в Законі № 580-VIII.

Окрім цього, питання звільнення зі служби в органах внутрішніх справ були врегульовані також Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (далі - Порядок № 85), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85.

Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку № 85 встановлено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до підпункту 1.117. 1 пункту 1.117. Порядку № 85 свідоцтво про хворобу у мирний час складається на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

До того ж, вказаним порядком затверджено форму свідоцтва про хворобу (Додаток № 12), який містить графу п. 13 «Постанова військово-лікарської комісії про придатність до військової служби».

Таким чином, юридично визначальним у даних правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність позивача до проходження служби, що було установлено у прямо передбачений спосіб, відповідно до діючого підзаконного нормативного акту - Порядку №85, та зафіксовано у відповідному документі - свідоцтві про хворобу № 157 від 14.07.2016, хоча формулювання «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» - «непридатність до служби в поліції». Однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності позивача до подальшої служби через хворобу.

До того ж, до затвердженої форми вказаного свідоцтва не вносилось будь-яких змін, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліції», а тому вимога відповідача про необхідність наявності у такому свідоцтві інформації щодо непридатності особи до служби в поліції суперечить Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06 лютого 2001 року, а тому є протиправною.

З матеріалів справи встановлено, що медичний огляд позивач пройшов 14.07.2016, тобто на момент чинності Порядку № 85, а відтак комісією було правомірно винесено постанову з відповідним формулюванням згідно з вказаним Порядком.

Беручи до уваги встановлене, суд дійшов висновку, що відмінне від передбаченого Законом № 580-VIII формулювання про непридатність позивача до військової служби та обмежену придатність у воєнний час, яке міститься у свідоцтві про хворобу, виданому військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не може бути підставою для зменшення розміру пенсії позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог, оскільки свідоцтво про хворобу позивача є належним документом, який підтверджує наявність у нього захворювання, що зумовлює його непридатність до служби в поліції, а тому позивач має право на перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням наявності у нього 22 роки 06 місяців 10 днів стажу.

Враховуючи зміст ч.1 ст. 139 КАС України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 640 грн. згідно квитанції №1 від 04.01.2018 року та 769, 60 грн. згідно квитанції 1113-3504-9989-5768 від 18.01.2018 року.

Керуючись ст.ст. 12, 19-20, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295, 297, п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсії за вислугу років у розмірі 56 % відповідної суми грошового забезпечення, призначеної з 01 серпня 2016 року.

2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса :79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) відповідно до приписів пункту "а" ч.1 ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи із розрахунку 61% відповідної суми грошового забезпечення, а саме: за вислугу 20 років - 55% відповідної суми грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідної суми грошового забезпечення, а також здійснити виплату недоотриманої за період з 01 серпня 2016 року суми пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса :79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1409,60 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як О.О.