Ухвала суду № 72386429, 23.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

23 лютого 2018 року м. Київ №810/534/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТКОМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТКОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ", в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 09.02.2018 №2602/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТКОМ" (код ЄДРПОУ 39932853) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ 38390515).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 вказаний позов залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, що зазначені судом.

21 лютого 2018 року до суду звернувся позивач із заявою, в якій просить суд: зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у справі №810/534/18 до 1 762,00 грн.; відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТКОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" про визнання правочину недійсним до ухвалення судового рішення у справі №810/534/18.

В обгрунтування заяви, в частині зменшення суми судового збору позивачем зазначено, що в даному випадку позовна заява мітить одну вимогу немайнового характеру. Отже, сума судового збору за звернення позивача з позовною заявою, яка містить вимогу немайнового характеру, становить 1762,00 грн.

Суд вважає такі доводи позивача необгрунтованими, оскільки позовні вимоги мають на меті стягнення коштів в дохід Державного бюджету України.

Так, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, на підставі якої звертається позивач, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Такими чином, позовна заява, подана Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України є заявою майнового характеру.

Позивач в тексті позовної заяви самостійно вказує на ціну правочину, який просить визнати недійсним, в розмірі 314 515 640,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання суб’єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", станом на 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн.).

Отже, в даному випадку позовна заява мітить одну вимогу майнового характеру в розмірі 314 515 640,00 грн., отже позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 616 700,00 грн. (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивач звертає увагу суду, що станом на 19.02.2018 позбавлений можливості здійснити сплату судового збору з рахунків у зв'язку із зупиненням операцій на рахунках Офісу відповідно до повідомлень Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі від 22.01.18 №06-5/239, 25.01.18 №045-17/274, від 02.02.18 №05-16/383, від 06.02.18 №05-17/143 про зупинення операції з бюджетними коштами, у зв’язку із виконавчими провадженнями відносно Офісу щодо безспірних списань коштів з рахунків.

Згідно повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі від 09.02.18 №06-5/487 виконання виконавчого листа від 15.11.17 у справі № 826/2622/17 виконано частково, безспірно списано 11 219,0 млн. грн. Часткове списання обумовлено відсутністю коштів на рахунках Офісу.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відсторонити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, зменшення і відстрочення судового збору можливе лише за умови особливого майнового стану особи - відсутність можливості сплати судового збору.

Однак позивач є суб'єктом владних повноважень і сплата судового збору за позовами таких осіб здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Позивач не вказав на відсутність коштів в Державному бюджеті України для сплати судового збору.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, оскільки позивач звертається в порядку виконання владних управлінських функцій, а не для захисту порушених прав особи, тому його власний майновий стан судом не може бути прийнятий до уваги.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, враховуючи що судом в ухвали від від 05.02.2018 зазначено неправильну суму судового збору - 4 717 734,60 грн., замість необхідної - 616 700,00 грн., суд вважає за можливе продовжити строк позивачеві для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 168, 169, 241-248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

1. В задоволенні зави Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про зменшення позовних вимог та відстрочення його сплати в адміністративній справі за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТКОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ ТРЕЙДИНГ" про визнання правочину недійсним, - відмовити.

2. Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Копію ухвали направити (надати) позивачеві.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Терлецька О.О.