Рішення № 72386289, 22.02.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/252/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: прокуратура Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025)

про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з 05.10.2001 року він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", чинного на час призначення пенсії, у розмірі 90% від суми відповідного заробітку. У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено посадові оклади та надбавки працівникам прокуратури, позивач звернувся до прокуратури Кіровоградської області із заявою про надання йому довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії за посадою прокурора Ленінського району м. Кіровограда із зазначенням її складових частин та розмірів. У наданні такої довідки йому відмовлено з посиланням на те, що відповідно до Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності цим Законом, не переглядається та пенсія не індексується. Не погоджуючись з цим, позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у видачі йому довідки про його заробітну плату станом на 01.01.2018 року;

- зобов'язати відповідача видати йому довідку про розмір заробітної плати, необхідну для пред'явлення до Пенсійного фонду України, відповідно до вимог ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розміру місячного заробітку прокурора місцевої прокуратури (прокурора Ленінського району м. Кіровограда) Кіровоградської області станом на 01.01.2018 року з урахуванням умов оплати праці, які існували на день звільнення його у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, із зазначенням основного окладу - 8000 грн., класного чину (старший радник юстиції) - 2400 грн., вислуга років - 40% - 4160 грн., надбавка за особливо важливу роботу (60%) - 6760 грн., щомісячна премія (150%) - 15600 грн., матеріальна допомоги на оздоровлення (1/12 частини) - 526,49 грн. та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань (1/12 частини) - 526,49 грн., тобто загальна сума виплат, з яких було отримано відрахування на обов'язкове державне страхування до Пенсійного фонду, складає 37972 грн.

Від відповідача 19.02.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти позову, посилаючись на те, що на час звернення позивача до прокуратури області про видачу йому довідки для перерахунку пенсії частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Окрім того, Урядом не прийнято порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який згідно з частиною 20 статті 86 чинного Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ визначається Кабінетом Міністрів України. З урахуванням змін у законодавстві, пов'язаних з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні. Також стверджує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку юридичної особи на видачу довідки про заробітну плату особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та за період, коли такі відносини з роботодавцем відсутні. На даний час порядок надання довідок не визначено, посада, з якої позивачу призначено пенсію (прокурор району), у структурі органів прокуратури та в затверджених схемах посадових окладів працівників прокуратури відсутня, а питання відповідності посад у новоутворених місцевих прокуратурах замість ліквідованих законодавчо не врегульовано, тому прокуратура позбавлена можливості складати та видавати будь-які довідки з цього питання. Посилаючись також на відсутність підстав для відображення у довідці про заробітну плату позивача коефіцієнту загального підвищення розмірів посадових окладів працівників прокуратури, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів", просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у період з квітня 1983 року по серпень 2005 року, з червня 2011 року по вересень 2015 року працював в прокуратурі Кіровоградської області на різних посадах. Наказом №377к від 28.05.2015 року звільнений з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру". (а.с. 31 - 46).

З 04.10.2001 року позивачу призначена довічно пенсія на підставі частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-14, чинній на той час).

На час призначення пенсії позивач обіймав посаду прокурора Ленінського району міста Кіровограда.

Позивач 10.01.2018 року звернувся до прокуратури Кіровоградської області із заявою, в якій, посилаючись на підвищення посадових окладів та інших доплат працівникам органів прокуратури у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", просив надати йому довідку про заробітну плату на посаді керівника місцевої прокуратури (прокурора Ленінського району м. Кіровограда), включивши в неї такі складові: посадовий оклад, доплата за класний чин (старший радник юстиції), надбавку за вислугу років - 30%, надбавку за особливо важливі завдання - 50%, 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, 1/12 матеріальної допомоги на соціально - побутові потреби, розмір щомісячної премії згідно наказу - 60%, визначити остаточний розмір заробітної плати, на яку нараховані страхові внески, для перерахунку пенсії станом на 01.01.2018 року, з урахуванням коефіцієнту загального підвищення розмірів посадових окладів працівників прокуратури, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів". (а.с.12).

Розглянувши цю заяву, відповідач листом №18-48 вих.-18 від 30.01.2017 року повідомив позивача, що у зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру". З урахуванням того, що у штатному розписі прокуратури Кіровоградської області відсутня посада прокурора району, з якої призначено пенсію, тому підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні (а.с. 25).

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої йому призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", для пред'явлення її до органів Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Як установлено судом, пенсія призначена позивачу на підставі частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-14, чинній на час призначення пенсії позивачу), якою було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частин 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою зокрема внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Вказана постанова набрала чинності 06.09.2017 року.

Відмовляючи у видачі позивачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, відповідач послався на Закон України від 03.10.2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", зазначивши, що згідно з цим законом у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії.

Між тим, норми вказаного закону не містять будь-яких застережень щодо неможливості видачі довідок про розмір заробітної плати, а відтак посилання відповідача на цей закон у листі №18-48 вих.-18 від 30.01.2018 року є безпідставним.

До того ж, питання призначення (перерахунку) пенсій відносяться до повноважень органів Пенсійного фонду України та не належать до компетенції відповідача, тому його думка про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії не може бути належною підставою для відмови в наданні довідки про заробітну плату.

Наведені відповідачем у відзиві на позов доводи щодо відсутності у нього повноважень видавати довідку про заробітну плату особі, з якою трудові відносини припинені, та про відсутність з 15.12.2015 року у системі органів прокуратури посади, з якої позивачу призначено пенсію, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач у січні 2016 року вже видав позивачу довідку про розмір заробітної плати на посаді прокурора району, з якої йому призначено пенсію, встановленої з 01.12.2015 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", включивши до неї всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок. (а.с. 30)

Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність порядку видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій у зв'язку з втратою чинності наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління державної служби України від 03.12.2003 року №319/144 "Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад" (згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23.03.2017 року №454/64) суд відхиляє з тих підстав, що наразі наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 року №750 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад.

За змістом статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно з пунктом 2.10 цього Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Наведені норми свідчать, що обов'язок по видачі довідки про заробітну плату працівника державного органу за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Також суд зауважує, що з огляду на положення частини 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", статті 60 Закону України "Про запобігання корупції" інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі і підлягає наданню на запит.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як установлено судом, відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання довідки про заробітну плату безпідставно відмовив у наданні такої довідки. Відтак, ця відмова, викладена у листі №18-48 вих.-18 від 30.01.2018 року, є протиправною, в вимога позову про зобов'язання відповідача видати йому таку довідку підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог частин 1, 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) ця довідка має стосуватися заробітної плати на посаді, з якої позивач вийшов на пенсію, враховувати фактично отримувані виплати і умови оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи та виходу на пенсію, та включати всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлені з 01.09.2017 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо відсутності підстав для включення до цієї довідки коефіцієнту загального підвищення розмірів посадових окладів працівників прокуратури, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів", суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи не були підставою відмови у видачі довідки та не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду про зобов'язання вчинити дії - не пізніше 15 днів з дня набрання ним законної сили.

Судові витрати сторонами у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову прокуратури Кіровоградської області, оформлену листом №18-48-вих.-18 від 30.01.2018 року, у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату.

Зобов'язати прокуратуру Кіровоградської області не пізніше 15 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили видати ОСОБА_1 за його заявою від 10.01.2018 року довідку про заробітну плату на посаді, з якої він вийшов на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи та виходу не пенсію, з включенням всіх видів оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш