Рішення № 72386244, 23.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2018 р. справа № 809/1913/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0000704001 від 22.08.2017, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення № 0000704001 від 22.08.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій винесене на підставі необґрунтованих висновків акта від 11.08.2017 за № 68/09-19-40-01/НОМЕР_1, і як наслідок, позивач вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

03.01.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17.01.2018 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 16.01.2018, в якому представник відповідача зазначає, що посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства, яке проявилось у роздрібній торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником таких тютюнових виробів, обгрунтовано і законно винесено оскаржуване рішення № 0000704001 від 22.08.2017, яким визначено позивачу грошове зобов'язання у вигляді фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 20 058,44 грн. Таким чином, представник позивача просить відмовити в задоволенні позову, а також просить розглядати справу за участю представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з повідомленням про час та дату розгляду справи (а.с. 22-25).

24.01.2018 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив відповідача від ОСОБА_1, в якій позивач зазначає, що у відповідача не було жодних підстав на проведення фактичної перевірки, що є порушенням вимог п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Вказує, що пачку сигарет «Честерфілд» відповідно до вимог ст. 221 Податкового кодексу України продавець ОСОБА_2 продала з урахуванням суми акцизного податку за ціною 29, 93 грн., тобто за ціною, яка в даному випадку не перевищує максимальну роздрібну ціну з врахуванням акцизного податку. Також у відповіді на відзив позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального провадження, викликати в якості свідка ОСОБА_2 та витребувати у відповідача оригінал фіскального чеку від 09.08.2017 (а.с. 34-36).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у клопотанні Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено та заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також та про виклик в якості свідка ОСОБА_2 та витребування у відповідача оригіналу фіскального чеку від 09.08.2017 залишено без задоволення.

05.02.2018 від представника відповідача надійшло заперечення від 01.02.2018 за № 42/09-19-10-02/09 проти відповіді на відзив, в яких він зазначає, що згідно норм законодавства, контроль за розрахунковими операціями, касовими операціями та виробництвом, обігом підакцизних товарів здійснює контролюючий орган, а тому твердження позивача про те, що перевірка проведена безпідставно, є необгрунтованими. Також вказує, що у зв'язку із тим що продавець ОСОБА_2 продала пачку сигарет «Честерфілд» за ціною 30,00 грн., що є в даному випадку перевищенням максимальної роздрібної ціни з врахуванням акцизного податку, представниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області обгрунтовано і законно винесено та направлено позивачу оскаржуване рішення № 0000704001 від 22.08.2017 (а.с. 48-50).

Також суд звертає увагу, що 09.02.2018 від позивача до Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло пояснення у справі (а.с. 54-56), в якому ОСОБА_1 зазначає, що пачку сигарет «Честерфілд» продавець ОСОБА_2 продала з урахуванням суми акцизного податку за ціною 29, 93 грн., тобто за ціною, яка в даному випадку не перевищує максимальну роздрібну ціну з врахуванням акцизного податку, що підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 12), та письмовими поясненнями ОСОБА_2, наявними у матеріалах справи (а.с. 39).

Дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, суд встановив наступне.

12.05.1997 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 60-62) та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

28.07.2017 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області видано наказ за № 1278, яким з 02.08.2017 зобов'язано провести фактичну перевірку суб'єкта господарювання ОСОБА_1 в кіоску за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

На підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України та наказу від 28.07.2017 за № 1278, відповідачем оформлено направлення на проведення фактичної перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів від 28.07.2017 за № 1412 та за № 1413 (а.с. 27-28).

Вказані документи пред'явлені особі, що фактично проводить розрахункові операції в кіоску за адресою: АДРЕСА_1, продавцю ОСОБА_2, про що свідчить підпис останньої на вказаних направленнях (а.с. 27, 28).

В період з 09.08.2017 по 11.08.2017 посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Сухарським С.С. та Федораком І.М. проведено фактичну перевірку кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 11.08.2017 за № 68/09-19-40-01/НОМЕР_1 (а.с. 8-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 за № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) та ст. 221 Податкового кодексу України в результаті роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а саме: реалізовано одну пачку сигарет "Честерфілд", за ціною 30,00 грн., ціна вказана на пачці 28,50 грн.

Продавець ОСОБА_2 даний акт підписала в день складення - 11.08.2017.

За наслідками розгляду вищевказаного акта перевірки, згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 22.08.2017 за № 0000704001, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 20 058,44 грн., а саме за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби (а.с. 13-14).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження.

Так, позивачем 12.10.2017 пода до ДФС України скаргу на рішення про застосування фінансових санкцій від 22.08.2017 за № 0000704001.

За наслідками розгляду скарги, Державна фіскальна служба прийняла рішення від 06.12.2017 за № 16242/Д/99-99-11-03-01-25, яким керуючись главою 4 Податкового кодексу України, залишила без змін рішення про застосування фінансових санкцій від 22.08.2017 за № 0000704001, а скаргу позивача - без задоволення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пункт 80.2. статті 80 Податкового кодексу України).

Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що вказані вимоги законодавства відповідачем виконано, що підтверджується копією наказу за № 1278 від 28.07.2017 Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 26) та копіями направлень на проведеннями на фактичну перевірку від 28.07.2017 за № 1412 та за № 1413 (а.с. 27-28), на яких міститься підпис посадової особи позивача - продавця ОСОБА_2

Також судом встановлено, що посадових осіб Головного управління ДФС в Івано-Франківській області було допущено до проведення фактичної перевірки.

Під час здійснення фактичної перевірки посадовими особами платника податків не надано жодних заперечень чи зауважень щодо дій державних інспекторів під час проведення перевірки та щодо інформації, викладеної в акті, що підтверджується сторінкою 4 акта перевірки (а.с. 11).

Суд зазначає, що власне ж допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні такої перевірки. Це спростовує твердження позивача про те, що у відповідача не було жодних підстав на проведення фактичної перевірки.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно з нормами статті 11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.4. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.106. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 213.1.9. пункту 213.1. статті 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно підпункту 214.1.4. пункту 214.1. статті 214 Податкового кодексу України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1. статті 215 Податкового кодексу України).

У відповідності до підпункту 215.3.10. пункту 215.3. статті 215 Податкового кодексу України для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2. статті 28 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.

Судом встановлено та сторонами не заперечується (згідно змісту відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення щодо відповіді на відзив), що на момент здійснення фактичної перевірки максимальна роздрібна ціна на пачку сигарет "Честерфілд" визначена виробником на рівні 28,50 грн., що підтверджується висновками акта перевірки від 11.08.2017.

Згідно листа ДФС України від 20.01.2015 №1519/7/99-99-19-03-03-17, в якому зазначено, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізується в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватись їх продаж, формується наступним чином: Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ): ГРЦТВ = МРЦ:100х105. Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ. В даному випадку, ГРЦТВ = 28,50 грн. : 100 х 105 = 29,93 грн.

Таким чином, граничною роздрібною ціною сигарет "Честерфілд" є 29,93 грн., що відповідає належній ціні реалізації зазначених сигарет позивачем. Вказане підтверджується копією фіскального чеку від 09.08.2017 (а.с. 12).

В той же час, доводи відповідача, що пачка сигарет "Честерфілд" продана за ціною 30,00 грн., не підтверджено ГУ ДФС в Івано-Франківській області жодним належним доказом.

Разом з тим, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності правопорушення, виявленого за результатами перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

Таким чином, вищезазначене вказує на протиправність застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 20 058,44 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, а тому оскаржуване рішення за № 0000704001 від 22.08.2017 є протиправним та таким, що підлягає до скасування.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, суд звертає увагу на те, що відповідач в порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав суду жодних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваного рішення№ 0000704001 від 22.08.2017, а подані позивачем докази спростовують правомірність винесення вказаного рішення Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0000704001 від 22.08.2017 необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 0000704001 від 22.08.2017, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 20 058,44 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.