Рішення № 72386230, 19.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2018 р. справа № 809/1897/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Челаха А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни про визнання протиправним та скасування рішення № 38971578 від 26.12.2017, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.12.2017 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1

Позов мотивовано тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.01.2018 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, 10.01.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.01.2018 Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлана Василівна на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки доводи позивача в адміністративному позові не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначила, що позивач при зверненні із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не надав всіх документів, визначених в п. 3 ч. 1. ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і як наслідок, це слугувало підставою для відмови відповідача у здійсненні реєстраційних дій. Також наголосила, що позивач, всупереч встановленим норм законодавства, не подав при зверненні до відповідача витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи (а.с. 26).

07.02.2018 представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подав через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду клопотання № 4/64.2-09/14в від 07.02.2018про залучення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до участі у даній адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 клопотання представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 4/64.2-09/14в про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено та залучено до даної адміністративної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради скористався правом на подання пояснень щодо позову, які надіслав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Дані пояснення надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16.02.2018 (а.с. 128-129). У вказаних поясненнях представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зазначив, що відповідач діяла у межах норм законодавства, відмовивши позивачу у державній реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 та вказав, що позивач, в порушення норм чинного законодавства, як спадкоємець звернувся до відповідача безпосередньо для реєстрації права власності за ним речових прав на нерухоме майно без проходження процедури спадкування і проходження процедури реєстрації прав за померлим, а тому просить відмовити в задоволенні даного адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання, призначені на 08.02.2018 та 19.02.2018 не з'явилась, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у поясненнях щодо позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене та вимоги статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача та представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Рішенням Глибівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області (надалі - Глибківської сільської ради) від 24.12.1997 передано у приватну власність земельні ділянки громадянам для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, а також для ведення підсобного господарства згідно списків, які складені на основі матеріалів інвентаризації (а.с. 6).

Згідно архівного витягу з протоколу одинадцятої сесії Глибівської сільської ради від 24.12.1997 серед списків громадян с. Глибівка, які подали заяви на приватизацію земельних ділянок, під №147 значиться ОСОБА_5 - мати позивача, розмір земельної ділянки становить 0,4703 га (а.с. 7).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Глибівської сільської ради від 07.03.2000 за №16, все спадкове майно ОСОБА_5 заповіла своєму сину ОСОБА_3 (а.с.54).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

19.12.2017 ОСОБА_3, як спадкоємець ОСОБА_5, звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1

26.12.2017 відповідач за результатами розгляду даної заяви прийняв рішення № 38971578 про відмову у державній реєстрації прав власності на земельну ділянку площею 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_3 (а.с. 28).

Не погоджуючись із вказаним рішенням від 26.12.2017, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Часта 4 статті 182 Цивільного кодексу України передбачає, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 за №1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частиною 1 статті 1 даного закону встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За визначенням, наведеним у підпункті 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За приписами підпункту 3 пункту 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, серед іншого, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

Пунктом 66 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Судом встановлено, що позивачем державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надано:

- витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-2603092212017;

- рішення Глибівської сільської ради від 24.12.1997;

- технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі;

- архівний витяг від 20.12.2016 за № Л27/04-01 з протоколу одинадцятої сесії Глибівської сільської ради від 24.12.1997;

- лист-повідомлення Богородчанської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області від 20.12.2017 за № 02-14/756;

- відомості з ДЗК за № 444344.

У заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2017 позивач вказав, що він є суб'єктом права власності на земельну ділянку площею 0,1965 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в АДРЕСА_1(а.с. 125).

Однак, позивачем не надано державному реєстратору документ, який підтверджує таке право позивача.

Суд також встановив, що позивачем не надано державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію права власності витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та підтвердив у судовому засіданні представник виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Також суд звертає увагу, що згідно п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Пунктом 23 цього Порядку встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Суд встановив, що в оскаржуваному рішенні № 38971578 від 26.12.2017відповідач підставою для відмови у реєстрації права власності вказав, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Також відповідачем зазначено, що у відповідності до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивачем має надаватись свідоцтво про смерть особи, що померла, документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом та витяг з спадкового реєстру.

Таким чином, з встановлених у справі обставин слідує, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1. ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Гончаренко Світлани Василівни (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018), третя особ, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 23 лютого 2018 р.