Рішення № 72386165, 19.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року о 18 год. 49 хв.Справа № 808/296/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача - Задорожного О.В., Кофанової Н.В.,

представника відповідача - Лисенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс ВПП), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 29.08.2016 №0000381400, від 10.11.2016 №0000582200, від 25.01.2017 №0000752200, від 25.01.2017 №0000792200, від 25.01.2017 №0000772200.

Ухвалою суду від 23.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 16.02.2017 судом прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги позивача. Крім того, ухвалою суду від 16.02.2017 призначено судово-економічну експертизу по справі, а провадження у справі зупинено до одержання результатів судово-економічної експертизи.

Також, ухвалою суду від 16.02.2017 повернуто Публічному акціонерному товариству «Український графіт» (код ЄДРПОУ 00196204) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 361862 (триста шістдесят одну тисячу вісімсот шістдесят дві) гривні 37 (тридцять сім) коп., яка сплачена за платіжним дорученням №166 від 18.01.2017.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року провадження у справі поновлено, у зв'язку з надходженням до суду результатів судово-економічної експертизи.

Крім того, ухвалою суду від 22.01.2018 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено позивача правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Український графіт» (69035, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204), а відповідача - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, буд. 11 Г).

Також, ухвалою суду від 22.01.2018 розгляд адміністративної справи відкладено та призначено підготовче судове засідання на 19.02.2018.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2018, за згодою представників сторін, судом закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд адміністративної справи по суті.

Крім того, 19 лютого 2018 року в судовому засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з поставки на ПАТ «Укрграфіт» товарно-матеріальних цінностей від контрагентів: ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Інтер-Метал», ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Вимір Експо», ПП «Таргет-плюс». Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень. Позивач вказує на те, що всі контрагенти з якими позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду були зареєстровані як платники податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаними підприємствами господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів.

Також, представники позивача посилались на необґрунтованість висновків контролюючого органу про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 32 585 933 грн., оскільки послуги ПАТ «Укрграфіт» надавалися контрагентами резидентами Естонії, а саме: OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse, OU Refferton Services. Крім того, позивач вказує на те, що послуги за договорами з OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse, OU Refferton Services надавались виключно за межами України. На думку позивача, з урахуванням вимог підпункту 141.4.1 «й» пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України та положення Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на майно, такі доходи не підлягали оподаткуванню в Україні.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного отримання ПАТ «Укрграфіт» товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Інтер-Метал», ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Вимір Експо», ПП «Таргет-плюс». Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначених платників, відповідно до якої аналіз господарської діяльності свідчить про неможливість здійснення контрагентом господарських операцій. Крім того, відповідач додатково вказав на те, що контролюючим органом не встановлено отримання вищевказаними контрагентами товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані позивачу. Вказує також на те, що до перевірки також не було надано документи на підтвердження якості придбаної продукції.

Крім того, представник відповідача вказував на те, що під час проведення перевірки ПАТ «Укрграфіт» було встановлено заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 32 585 933 грн. Вказує на те, що в ході дослідження наданих до перевірки первинних документів по операціях з OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services встановлено, що в накладних СМГС (графа 20 та графа 23) за імпортними/експортними операціями зазначені організації платниками провозних плат по транзитним залізницям, а саме: по Російській залізниці - «Рейл сервис», АО «ФГК», «Транснсерв», «Альба», «Фит», ООО «Агонта»; по Білорускій залізниці - «Градологистик», «Єстрефтрансервис», «Авант Рейл», «Белинтертран»; по Казахській залізниці - АО «Олжа», АО «Казтрансервис», «Диполь», «Диполь Транс», «Тис Интертранс», ООО «Нур Транс-2004», «Интеррейл Казахстан», АО «КТЖ»; по Азербайджанській залізниці - «Трансоил», ООО «Азертрансоил», «Транскавказ транспорт»; по Узбекській залізниці - «Узбексжд»; по Українській залізниці - ТОВ «Регіон стандарт», ТОВ «А2груп». Таким чином, ПАТ «Укрграфіт» з метою виконання договорів транспортного експедирування залучено до виконання третіх осіб, а саме - організації, які є платниками провізних плат по транзитним залізницям.

Відповідач вказує, що оскільки естонські компанії, відповідно до первинних документів щодо транспортно-експедиційного обслуговування вантажів залучають залізниці держав, територіями яких здійснюється транзитне перевезення вантажів із зазначенням платників провізних плат на відповідних маршрутах, нерезиденти OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse, OU Refferton Services не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України. Вказані обставини свідчать про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену у письмових поясненнях, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі п.75.1, ст.75, ст. 77 Податкового кодексу України, згідно наказу голови комісії з реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник - Офіс великих платників податків ДФС) №110 від 18.05.2016, у період з 30.05.2016 по 13.07.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Український графіт» (правонаступник - ПрАТ «Український графіт») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено Акт перевірки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204.

В Акті перевірки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ «Укрграфіт»:

п.138.1, п.138.2, п.138.8, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (в редакції, що діяла до 01.01.2015), ст.1, ст.4, ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1 п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 р. ІІІ Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 01.01.2015) із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 5 345 009 грн., у тому числі по періодам: 2013 рік - 45 261 грн.; 2015 рік - 5 299 748 грн.;

п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу (в редакції, що діяла до 01.01.2015), ст.1, ст.4, ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 01.01.2015) із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 6 823 668 грн., у т ч: 2014 рік - 164629 грн.; 1 кв. 2016 року - 6 659 039 грн.;

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), ст.1, ст.2, ст.4, ст.8, ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на загальну суму 7 256 260 грн., в т.ч.: жовтень 2013 - 17670 грн., листопад 2013 - 29972 грн., квітень 2014 - 442 грн., серпень 2014 - 9304 грн., листопад 2014 - 23180 грн., січень 2015 - 25553 грн., лютий 2015 - 51620 грн., березень 2015 - 612176 грн., квітень 2015 - 458808 грн., травень 2015 - 25572 грн., червень 2015 - 412596 грн., липень 2015 - 37198 грн., серпень 2015 - 79033 грн., вересень 2015 - 1 567 150 грн., жовтень 2015 - 1 975 025 грн., листопад 2015 - 569067 грн., грудень 2015 - 1 287 536 грн., січень 2016 - 28811 грн., лютий 2016 - 45547 грн.

п.103.2, п.103.10 ст.103, п.й) п.160.1, п.160.2 ст.160 податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015), пп.й) пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України (в редакції, що діє з 01.01.2015) із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 32 585 933 грн., у тому числі: 1 квартал 2013 року - 1 027 405 грн., півріччя 2013 року - 2 743 802 грн., (в т.ч. 2 кв.2013 року - 1 716 397 грн.); 3 квартали 2013 року - 3 953 033 грн. (в т.ч. 3 кв. 2013 року - 1 209 231 грн.); 2013 рік - 5 690 065 грн. (в т.ч. 4 кв. 2013 року - 1 737 032 грн.); 1 квартал 2014 року - 901096 грн.; півріччя 2014 року - 3 392 272 грн. (в т.ч. 2 кв. 2014 року - 2 491 176 грн.); 3 квартали 2014 року - 5 827 504 грн. (в. т.ч. 3 кв. 2014 року - 2 435 232 грн.); 2014 рік - 8 156 756 грн. (в т.ч. 4 кв. 2014 року - 2 329 252 грн.); 2015 рік - 16 951 917 грн.; 1 квартал 2016 року - 1 787 195 грн.;

п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, за неподання до контролюючого органу додатків ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік - 1 кв. 2016 року при здійсненні виплат доходу на користь нерезидентів із джерелом його походження з України;

пп. «а», «б», п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, за подання звітності з недостовірними відомостями та поми та помилками «Податковий розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою № 1 ДФ» за IV квартал 2013 р., IV квартал 2015 р., 1 квартал 2016 р., що призвело до зміни платника податку;

п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI, в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок в сумі 13884,07 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204 ПАТ «Укрграфіт» подало письмові заперечення на висновки акту перевірки, проте, за результатами розгляду заперечень ПАТ «Укрграфіт» контролюючий орган дійшов висновку про відповідність висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства.

На підставі Акту перевірки №70/28-04-14-00/00196204 від 10.08.2016 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 29.08.2016 №0000381400 про застосування штрафної санкції за податком на прибуток підприємств у сумі 3060,00 грн.;

від 29.08.2016 №0000391400 про застосування штрафної санкції за податком на доходи фізичних осіб в сумі 510 00 грн.;

від 29.08.2016 №0000361400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податком на прибуток приватних підприємств на суму 5 345 009 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 22630,50 грн.;

від 29.08.2016 №0000411400 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 256 260 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 7 256 260 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 628 130 грн.;

від 29.08.2016 №0000371400 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 28 632 900,78 грн. та зобов'язання сплатити суму грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 28 632 900,78 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 303 911,36 грн.;

від 29.08.2016 №0000421400 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 823 668 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня - Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, судом встановлено, що ПАТ «Укрграфіт» було відкликано скаргу на податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 №0000391400, у зв'язку із сплатою штрафної санкції в добровільному порядку.

За результатами розгляду скарги ПАТ «Укрграфіт», Офісом ВПП ДФС прийнято рішення про:

скасування податкових повідомлень - рішень СДПІ з обслуговування ВП у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС від 29.08.2016 №0000361400, №0000411400 та №0000421400 в частині взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Фортуна-2», ПП «Арт-Сервіс» та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції в решті податкові повідомлення - рішення залишено без змін;

залишено без змін податкові повідомлення - СДПІ з обслуговування ВП у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС від 29.08.2016 №0000281400, №0000391400 та №0000371400, а скаргу - задоволено частково.

На підставі приписів Податкового кодексу України та рішення Офісу ВПП ДФС від 04.11.2016 №7275/10/28-10-10-4-33, прийнято нові податкові повідомлення - рішення:

від 10.11.2016 №0000542200 про збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 5 208 484 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 22630,50 грн.;

від 10.11.2016 №0000562200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 672 128 грн.;

від 10.11.2016 №0000582200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 074 256,00 грн., визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити суму податку у розмірі 7 074 256,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 537 128,00 грн.;

Не погодившись з рішенням Офісу ВПП ДФС за результатом розгляду первинної скарги та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду повторної скарги ДФС України прийнято рішення від 16.01.2017 №628/6/99.99.11.01.02-25, яким скасовано податкові повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 10.11.2016 №0000542200 та №0000562200 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Вимір Експо», ПП «Таргет-плюс» та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік та у відповідній частині штрафні санкції з вказаного податку та податкові повідомлення - рішення від 29.08.2016 №0000371400 в частині застосованих штрафних санкцій по операціях за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та у зазначеній частині рішення Офісу ВПП ДФС прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а в іншій частині вищевказані податкові повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення від 29.08.2016 №0000381400, №0000391400, від 10.11.2016 №0000582200 і рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги - залишено без змін, скаргу ПАТ «Укрграфіт» - частково задоволено.

На підставі рішення ДФС України від 16.01.2017 №628/6/99.99.11.01.02-25 Офісом ВПП ДФС прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 25.01.2017 №0000752200 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 28 632 900,78 грн. та зобов'язання сплатити суму грошового зобов'язання з податків та зборів у розмірі 28 632 900,78 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 589 973,18 грн.;

від 25.01.2017 №0000772200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податком на прибуток приватних підприємств на суму 85514,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 22630,50 грн.;

від 25.01.2017 №0000792200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 384878,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС податкових повідомлень - рішень від 29.08.2016 №0000381400 та від 10.11.2016 №0000582200, а також правомірністю прийняття Офісом ВПП ДФС податкових повідомлень - рішень від 25.01.2017 №0000752200, №0000772200 та №0000792200, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій (відсутність факту придбання ТМЦ), та відповідно понесення витрат по господарським операціям з поставки на ПАТ «Укрграфіт» товарно-матеріальних цінностей від контрагентів: ТОВ «Євро-Блок» на загальну суму 939682 грн.; ТОВ «Палет-Сервіс» на суму 46521 грн.; ТОВ «Інтер-Метал» на суму 2208 грн.; ТОВ «НПО «Донгрі» на суму 27 657 625 грн.; ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» на суму 2 899 156 грн.; ТОВ «Профбізнесторг» на суму 1 915 614 грн.; ТОВ «Євротех Груп» на суму 1 079 127 грн.; ТОВ «Вимір Експо» на суму 828000 грн.; ПП «Таргет-плюс» на суму 3350 грн., а як наслідок відсутність у ПАТ «Укрграфіт» підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за наступними контрагентами: ТОВ «НПО «Донгрі» на загальну суму 5 531 525 грн.; ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» на загальну суму 579831 грн.; ТОВ «Євро-Блок» на загальну суму 187936 грн.; ТОВ «Профбізнесторг» на загальну суму 382123 грн.; ТОВ «Євротех Груп» на загальну суму 215825 грн.; ТОВ «Вимір Експо» на загальну суму 165600 грн.; ТОВ «Палет-Сервіс» на загальну суму 9304 грн.; ПП «Таргет-плюс» на суму 670 грн.; ТОВ «Інтер-Метал» на суму 442 грн.

Також, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 32 585 933 грн., у зв'язку з тим, що на думку контролюючого органу послуги з організації ТЕО зовнішньоторговельних вантажів залізничним транспортом, наданих нерезидентами OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services, підпадають під поняття «інші доходи», визначені Податковим кодексом України, без відокремлення плати експедитора, що на думку контролюючого органу свідчить про обов'язок позивача утримувати податок при виплаті нерезидентам коштів за ставкою 15%.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% на суму 32 585 933 грн., суд зазначає наступне.

Контролюючий орган в обґрунтування заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% на суму 32 585 933 грн. посилається, що під час господарських операцій ПАТ «Укрграфіт» з OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services, було порушено вимоги п.103.2, п.103.10 ст.103 ПК України, пп.«й» п.160.1, п.160.2 ст.160 ПК України (в редакції до 01.01.2015), та пп.«й» пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України (в редакції після 01.01.2015).

Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПАТ «Укрграфіт» мало господарські взаємовідносини з компаніями OU Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія), по наданню послуг з транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних вантажів залізничним транспортом, а саме ПАТ «Укрграфіт» було укладено договори з:

OU Lalibellos (Естонія) від 24.12.2011 №804/1323-818/24001/15, від 24.12.2012 №804/1323-818/34001/15;

Balti Mereteeninduse OU (Естонія) від 30.05.2013 №804/1323-818/34250/15, від 30.06.2014 №804/1323-818/44291/15, від 30.06.2015 №804/1323-818/54080/15;

OU Refferton Services (Естонія) від 03.01.2014 №804/1323-818/44176/15, від 12.01.2015 №804/1323-818/54081/15, від 30.12.2015 №804/1323-818/64360/15.

Умови вищевказаних договорів є типовими та схожими між собою, у зв'язку з чим суд вважає за можливе викласти умови одного із договорів, в якості прикладу.

Так, 22.12.2011 року між фірмою OU Lalibellos (Естонія) та ВАТ «Укрграфіт» укладено договір №804/1323-818/24001/15, відповідно до пункту 1.1 якого замовник - ВАТ «Укрграфіт» доручає виконати, а виконавець - OU Lalibellos (Естонія) виконує роботи з організації транспортно-експедиційного обслуговування (далі за текстом - ТЕО) зовнішньо-торговельних вантажів Замовника залізничним транспортом територіями країн СНД, Балтії та Європи у відповідності до Специфікації №1, що додається до цього Договору (Додаток №1) та Додатковими узгодженнями до цього Договору, котрі є невід'ємними частинами цього договору, на підставі Заявок за формою, наведеною у Додатку №2.

Замовник зобов'язується оплатити виконання Виконавцем вищезгаданих робіт. Організація ТЕО регулюється міжнародними та прикордонними угодами країн, територіями яких експедируються вантажі, а також Статутом Залізниць та Угодою про міжнародне вантажне сполучення (СМГС) (пункт 1.2, 1.3 Договору №804/1323-818/24001/15).

Відповідно до пункту 2.1 Договору №804/1323-818/24001/15 виконавець взяв на себе наступні зобов'язання:

2.1.1. Організовує ТЕО вантажів Замовника згідно із узгодженим та затвердженим Сторонами у відповідних Заявках тарифом;

2.1.2 Надає Замовнику інструкцію для заповнення окремих граф залізничних накладних (СМГС) та забезпечує відправку телеграми на ім'я Начальника станції відправлення з підтвердженням заповнення окремих граф залізничних накладних (СМГС) протягом трьох робочих днів з дати підписання відповідної заявки на перевезення;

2.1.3. Зберігає комерційну таємницю цього Договору та ділового листування;

2.1.4. Виконавець приймає для перевезення вантажі на прикордонній залізничній станції сусідньої з України держави, по території якої здійснюється транзитне перевезення вантажу;

2.1.5. Виконавець надає Замовнику протягом 10 робочих днів наступного місяця за звітним Акт виконаних робіт (а.с.2-6, т.10).

Відповідно до пункту 3.1 Договору №804/1323-818/24001/15 узгодження ставок на перевезення здійснюється у доларах США, згідно з Тарифною Політикою залізниць держав-учасників Співдружності незалежних держав. Розрахунки з Виконавцем по цьому Договору здійснюється за фактом відправлення вантажів Замовником протягом 20 (двадцяти) робочих днів після підписання Акту виконання робіт в доларах США.

Факт надання позивачу послуг транспортно-експедиторських послуг нерезидентами OU Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія) підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами: єдиними міжнародними перевізними документами (залізничними накладними СМГС), актами виконаних робіт, заявками на організацію ТЕО, додатковими узгодженнями до договорів (а.с.2-111, т.10, т.12, т.13), а також вказані обставини не заперечувались контролюючим органом в акті перевірки.

За наведеними договорами ПАТ «Укрграфіт» за 2013 - І квартал 2016 року на користь нерезидентів здійснило платежі за отримані послуги у розмірі 14 790 495,23 доларів США або 217 239 556,67 грн., а саме:

OU Lalibellos (Естонія) - 2 288 503,82 доларів США або 18 292 011,04 грн. 2013 рік;

Balti Mereteeninduse OU (Естонія) - 5 288 249,06 доларів США або 68 942 572,73 грн., у тому числі:

2013 рік - 2 457 369,4 доларів США або 19 641 753,63 грн.;

2014 рік - 1 244 625,58 доларів США або 14 169 180,69 грн.;

2015 рік - 1 457 952,58 доларів США або 31 996 809, 44 грн.;

І кв. 2016 року - 128301,50 доларів США або 3 134 828,97 грн.;

OU Refferton Services (Естонія) - 7 213 742,35 доларів США або 130 004 972,90 грн., у тому числі:

2014 рік - 3 202 398,01 доларів США або 40 209 193,56 грн.;

2015 рік - 3 660 144,94 доларів США або 81 015 973,33 грн.;

І квартал 2016 року - 351199,40 доларів США або 8 779 806,01 грн.

У бухгалтерському обліку ПАТ «Укрграфіт» операції з вказаними нерезидентами щодо організації ТЕО згідно актів виконаних послуг були відображені: Дт 931 «Витрати на збут, віднесені до валових витрат», Дт 20111 «Сировина на складі», Кт 6323 «Розрахунки з іноземними постачальниками за послуги»; оплата послуг: Дт 6323 «Розрахунки з іноземними постачальниками за послуги», Кт 31214 «Рахунок долар в АКБ «Сітібанк Укр».

Контролюючий орган в акті перевірки по операціям з OU Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія) робить висновок про те, що послуги з організації ТЕО зовнішньоторговельних вантажів залізничним транспортом, наданих нерезидентами OU Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія), підпадають під поняття «інші доходи», визначених Податковим кодексом України, без відокремлення плати експедитора.

Разом з тим, суд не може погодитись з висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.103.2 ст.103 ПК України (в редакції до 01.01.2015) особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно п.103.10 ст.103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до пп.«й» п. 160.1 ст.160 ПК України для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Пунктом 160.2 статті 160 ПК України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно пп.«й» пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПК України (в редакції з 01.01.2015) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отже, відповідно до приписів пп.141.4.1 «й» п.141.4 ст.141 ПК України (в редакції з 01.01.2015) та пп.«й» п.160.1 ст.160 ПК України (в редакції до 01.01.2015) під іншими доходами законодавець визначив доходи отримані від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України.

При цьому, за вказаними приписами чинного законодавства України, на момент проведення господарських операцій, не є доходами у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих послуг, наданих резиденту від такого нерезидента.

Як встановлено під час розгляду адміністративної справи послуги нерезидентів OU Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія) з надання послуг по організації транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторговельних вантажів ПАТ «Укрграфіт» залізничним транспортом територіями країн СНД, Балтії та Європи здійснювались за межами України, що підтверджується специфікаціями та актами виконаних робіт.

Крім того, виплати здійсненні ПАТ «Укрграфіт» на користь вищевказаних нерезидентів за договором ТЕО за своєю природою є компенсацією вартості наданих резиденту - ПАТ «Укрграфіт» послуг від нерезидентів - Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія).

За таких обставин господарські операції між ПАТ «Укрграфіт» та нерезидентами Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія) не підпадає під визначення «іншого доходу» в розумінні п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015), пп.й) пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015).

Посилання контролюючого органу на неподання позивачем службовим особам податкового органу під час перевірки довідок про підтвердження статусу нерезиденства його іноземних контрагентів підлягають відхиленню, оскільки передбачене підпунктом «й» пункту 160.1 статті 160 ПК України звільнення від оподаткування застосовується незалежно від наявності відповідної довідки. Більш того, контролюючим органом ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду адміністративної справи не надано доказів того, що Lalibellos (Естонія), Balti Mereteeninduse OU (Естонія), OU Refferton Services (Естонія) не резидентами Естонії.

Також, судом встановлено, що підставою для висновків контролюючого органу про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку стало те, що в ході дослідження наданих до перевірки первинних документів по операціях з OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services встановлено, що в накладних СМГС (графа 20 та графа 23) за імпортними/експортними операціями зазначені організації платниками провозних плат по транзитним залізницям, а саме: по Російській залізниці - «Рейл сервис», АО «ФГК», «Транснсерв», «Альба», «Фит», ООО «Агонта»; по Білорускій залізниці - «Градологистик», «Єстрефтрансервис», «Авант Рейл», «Белинтертран»; по Казахській залізниці - АО «Олжа», АО «Казтрансервис», «Диполь», «Диполь Транс», «Тис Интертранс», ООО «Нур Транс-2004», «Интеррейл Казахстан», АО «КТЖ»; по Азербайджанській залізниці - «Трансоил», ООО «Азертрансоил», «Транскавказ транспорт»; по Узбекській залізниці - «Узбексжд»; по Українській залізниці - ТОВ «Регіон стандарт», ТОВ «А2груп». Таким чином, ПАТ «Укрграфіт» з метою виконання договорів транспортного експедирування залучено до виконання третіх осіб, а саме - організації, які є платниками провізних плат по транзитним залізницям.

Відповідач вказує, що оскільки естонські компанії, відповідно до первинних документів щодо транспортно-експедиційного обслуговування вантажів залучають залізниці держав, територіями яких здійснюється транзитне перевезення вантажів із зазначенням платників провізних плат на відповідних маршрутах, нерезиденти OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse, OU Refferton Services не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України. Вказані обставини свідчать про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п.3.2 ст.3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, Законом України від 13.09.1996 №368/96-ВР ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України 24.12.1996.

Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Згідно ч.1 ст.21 Конвенції, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на те, що ПАТ «Укрграфіт» занижено податок при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати, суперечить висновкам Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, Конституції України та Податковому кодексу України.

Також, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу на те, що нерезиденти OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України, оскільки в матеріалах справи містяться листи OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services, в яких повідомлено, що саме вказані компанії є отримувачами доходу по взаємовідносинам з ПАТ «Укрграфіт», а також зазначено, що всі доходи отримані по взаємовідносинам з ПАТ «Укрграфіт», компанії OU Lalibellos, Balti Mereteeninduse OU, OU Refferton Services відображаються у власній податковій звітності та оподатковуються податками за законодавством Естонії (а.с.30-64, т.5).

Суд зазначає, що здійснення певних плат за користування залізничними дорогами транзитних країн є неминучим під час виконання умов договорів з ТЕО, проте, здійснення таких плат не впливає на сутність господарських взаємовідносин та жодним чином не змінює бенефіціарного власника доходу від операцій з ТЕО.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що національні органи повинні дотримуватись вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування (справа «Щокін проти України», «Сєрков проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність твердження контролюючого органу про заниження ПАТ «Укрграфіт» податку при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України за ставкою 15% на суму 32 585 933 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення скасуванню.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення ПАТ «Укрграфіт» вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Інтер-Метал», ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Вимір Експо», ПП «Таргет-плюс», суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки контролюючий орган посилається на не підтвердження реальності здійснення господарських операцій (відсутність факту придбання ТМЦ), та відповідно понесення витрат по господарським операціям з поставки на ПАТ «Укрграфіт» товарно-матеріальних цінностей від контрагентів: ТОВ «Євро-Блок» на загальну суму 939682 грн.; ТОВ «Палет-Сервіс» на суму 46521 грн.; ТОВ «Інтер-Метал» на суму 2208 грн.; ТОВ «НПО «Донгрі» на суму 27 657 625 грн.; ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» на суму 2 899 156 грн.; ТОВ «Профбізнесторг» на суму 1 915 614 грн.; ТОВ «Євротех Груп» на суму 1 079 127 грн.; ТОВ «Вимір Експо» на суму 828000 грн.; ПП «Таргет-плюс» на суму 3350 грн., а як наслідок відсутність у ПАТ «Укрграфіт» підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за наступними контрагентами: ТОВ «НПО «Донгрі» на загальну суму 5 531 525 грн.; ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» на загальну суму 579831 грн.; ТОВ «Євро-Блок» на загальну суму 187936 грн.; ТОВ «Профбізнесторг» на загальну суму 382123 грн.; ТОВ «Євротех Груп» на загальну суму 215825 грн.; ТОВ «Вимір Експо» на загальну суму 165600 грн.; ТОВ «Палет-Сервіс» на загальну суму 9304 грн.; ПП «Таргет-плюс» на суму 670 грн.; ТОВ «Інтер-Метал» на суму 442 грн.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України (в редакції до 01.01.2015) визначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції з 01.01.2015) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПАТ «Укрграфіт» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «НПО «Донгрі» за договором поставки від 30.04.2015 №804/55496/34 (а.с.2-5, т.8).

Відповідно до пункту 1.1 Договору на умовах, викладених в розділах даного Договору, Постачальник - ТОВ «НПО «Донгрі» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити вугільну продукцію, іменуємо в подальшому «Вугілля», по якості, цінам та в кількості, зазначених у відповідних специфікаціях до договору.

Згідно пункту 1.2 Договору, об'єми та строки (періоди) поставок вугілля зазначаються у відповідних специфікаціях до договору.

На підтвердження виконання умов договорів з ТОВ «НПО «Донгрі» позивачем до матеріалів справи надано специфікації та додаткові угоди на поставку вугілля різних марок (а.с.6-14, т.8).

Крім того, на підтвердження виконання умов договору з ТОВ «НПО «Донгрі» до матеріалів справи надано (а.с.34-296, т.8):

видаткові накладні №РН-0000042 від 16.12.2015, №РН-000044 від 17.12.2015, №РН-0000043 від 17.12.2015, №РН-0000048 від 28.12.2015, №РН-0000047 від 27.12.2015, №РН-0000018 від 01.10.2015, №РН-0000034 від 11.11.2015, №РН-0000021 від 09.10.2015, №РН- 0000023 від 15.10.2015, №РН-0000028 від 26.10.2015, №РН-0000027 від 27.10.2015, №РН- 0000009 від 17.09.2015, №РН-0000010 від 19.09.2015, №РН-0000012 від 22.09.2015, №РН- 0000013 від 24.09.2015, №РН-0000015 від 29.09.2015, №РН-0000006 від 19.06.2015;

податкові накладні №3 від 16.12.2015, №5 від 17.12.2015, №4 від 17.12.2015, №7 від 27.12.2015, №8 від 28.12.2015, №5 від 11.11.2015, №1 від 01.10.2015, №6 від 09.10.2015, №9 від 15.10.2015, №8 від 15.10.2015, №12 від 26.10.2015, №13 від 27.10.2015, №2 від 17.09.2015, №3 від 19.09.2015, №4 від 22.09.2015, №6 від 24.09.2015, №8 від 29.09.2015, №2 від 19.06.2015;

рахунки-фактури №СФ-0000043 від 16.12.2015, №СФ-0000046 від 17.12.2015, №СФ- 0000045 від 17.12.2015, №СФ-0000050 від 28.12.2015, №СФ-0000049 від 27.12.2015, №СФ-0000019 від 01.10.2015, №СФ-0000036 від 11.11.2015, №СФ-0000022 від 09.10.2015, №СФ- 0000025 від 15.10.2015, №СФ-0000030 від 26.10.2015, №СФ-0000029 від 27.10.2015, №СФ- 0000011 від 17.09.2015, №СФ-0000014 від 19.09.2015, №СФ-0000015 від 22.09.2015, №СФ- 0000016 від 24.09.2015, №СФ-0000017 від 29.09.2015, №СФ-0000009 від 19.06.2015;

прибуткові ордери №994 від 16.12.2015, №997 від 17.12.2015, №995 від 17.12.2015, №1012 від 28.12.2015, №1009 від 27.12.2015, №870 від 01.10.2015, №946 від 11.11.2015, №880 від 09.10.2015, №881 від 15.10.2015, №907 від 26.10.2015, №908 від 27.10.2015, №829 від 17.09.2015, №837 від 19.09.2015, №845 від 22.09.2015, №846 від 25.09.2015, №860 від 29.09.2015, №733 від 19.06.2015;

залізничні накладні №50628726 від 13.12.2015, №50653872 від 16.12.2015, №50672757 від 15.12.2015, №50671858 від 15.12.2015, №50918929 від 26.12.2015, №50897057 від 25.12.2015 (акт по залізничній накладній №50897057), №50638964 від 14.12.2015, №53908190 від 28.08.2015, №49832827 від 09.11.2015, №48912182 від 05.10.2015, №49116189 від 12.10.2015, №49116205 від 12.10.2015, №49116197 від 12.10.2015, №49420367 від 24.10.2015, №49357098 від 21.10.2015, №48369334 від 15.09.2015, №48441661 від 18.09.2015, №48467476 від 18.09.2015, №48558191 від 22.09.2015, №48695761 від 27.09.2015, №48695779 від 27.09.2015, №52243458 від 17.06.2015;

лист ТОВ «НПО «Донгрі» №16/09 від 16.06.2015; лист ТОВ «Краматорськтеплоенерго» № 08/1399 від 17.09.2015;

акти прийому-передачі вугільної продукції від 16.12.2015, від 17.12.2015, 28.12.2015, від 17.12.2015, 27.12.2015, від 01.10.2015, від 11.11.2015, від 09.10.2015, від 15.10.2015, від 26.10.2015, від 27.10.2015, від 17.09.2015, від 19.09.2015, від 22.09.2015, від 24.09.2015, від 29.09.2015, від 19.06.2015.

Оплата придбаної у ТОВ «НПО «Донгрі» продукції підтверджується випискою по рахунку №26005386244 з 24.06.2015 по 19.01.2016, довідкою ПАТ «Сітібанк» від 25.08.2016.

Крім того, судом встановлено, що в періоді, що перевірявся ПАТ «Укрграфіт» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», на підставі Договору від 18.12.2014 №2014/1212 ИК-УГ/80455067/34 (а.с.2-8, т.9).

Відповідно до п.1.1 Договору, на умовах, викладених в розділах даного Договору, Постачальник - ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити вугільну продукцію, поіменовану в подальшому «Продукція», по марочному складу, кількості, якості та цінам, зазначеним в додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що постачальник поставляє продукцію партіями протягом строку поставки. Об'єми та строки поставок продукції щомісячно узгоджується сторонами та зазначається у відповідних додатках.

На підтвердження виконання умов договорів з ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» позивачем до матеріалів справи надано специфікації та додаткові угоди на поставку вугілля різних марок (а.с.9-32, т.9).

Крім того, на підтвердження виконання умов договору з ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» до матеріалів справи надано (а.с.44-124, т.9): видаткові накладні №032602 від 26.03.2015, №030101 від 01.03.2015, №032802 від 28.03.2015, податкові накладні №36 від 28.03.2015, №33 від 26.03.2015, №1 від 01.03.2015, розрахунок коригування: №46 від 31.03.2015, №44 від 30.03.2015, №7 від 13.03.2015, №60 від 31.03.2015, №6 від 12.03.2015, №5 від 11.03.2015, №4 від 06.03.2015, рахунки №030115-01 від 01.03.2015, №030101 від 01.03.2015, №032602 від 26.03.2015, №032802 від 28.03.2015; рахунки коригування №1/030101 від 06.03.2015, №3/030101 від 12.03.2015, №4/030101 від 13.03.2015, №1/032602 від 30.03.2015, №1/032802 від 31.03.2015, №2/030101 від 11.03.2015; разрахунок коригування №1/030101 від 06.03.2015, №2/030101 від 11.13.2015, №3/030101 від 12.03.2015, №4/030101 від 13.03.2015, №1/032602 від 30.03.2015, №1/032802 від 31.03.2015;

акт прийому-передачі №030101 від 01.03.2015, №032802 від 28.03.2015, №03602 від 23.03.2015; прибуткові ордери №622-корр. від 30.03.15, №622 від 26.03.2015, №604-корр.4 від 13.03.15, №601-корр.3 від 12.03.15, №601-корр.1 від 06.03.15, №625-корр. від 31.03.2015, №601 від 01.03.2015, №625 від 28.03.15, №601-корр.2 від 11.03.15;

залізничні накладні №40300808, №48186092 від 05.12.2014, №48229066 від 10.12.2014, №48186084 від 05.12.2014, №48003891 від 27.11.2014, №40225623 від 22.03.2015, №40226623 від 22.03.2015;

Оплата придбаної продукції підтверджується наданими документами по оплаті: виписка по рахунку №26005386244 з 06.03.2015 по 27.04.2015, платіжні доручення №№31344, 31307, 31360, 31470, 31449, 31414, 31386, 31643, 31493, 31663, 31949.

Також, судом встановлено, що 02.03.2015 між ТОВ «Профбізнесторг» та ПАТ «Укрграфіт» укладено Договір поставки №55308/34, відповідно до умов якого, на умовах, викладених в розділах даного Договору, Постачальник - ТОВ «Профбізнесторг» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити вугільну продукцію, поіменовану в подальшому «Продукція», по марочному складу, кількості, якості та цінам, зазначеним в додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору (а.с.155-160, т.9)

Пунктом 1.2 Договору визначено, що постачальник поставляє продукцію партіями протягом строку поставки. Об'єми та строки поставок продукції щомісячно узгоджується сторонами та зазначається у відповідних додатках.

З наданої до матеріалів Специфікації №1 судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору на адресу ПАТ «Укрграфіт» було поставлено Вугілля АКО (25-100) мм (а.с.161, т.9).

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Профбізнесторг» позивачем до матеріалів справи надано (а.с.171-182, т.11): видаткова накладна №190402 від 19.04.2015; податкові накладні №190402 від 19.04.2015, №190403 від 19.04.2015, №200404 від 20.04.2015, №200403 від 20.04.2015, розрахунок коригування №200408 від 20.04.2015, розрахунок коригування №200409 від 20.04.2015; рахунки-фактури №190402 від 19.04.2015, №190403 від 19.04.2015; прибуткові ордери №666 від 19.04.2015, №665 від 19.04.2015; залізничні накладні №50854827 від 17.04.2015, №50864710 від 17.04.2015, №50854728 від 17.04.2015; акт прийму-передачі №190402 від 19.04.2015; платіжні доручення №32192 від 30.04.2015, №32154 від 29.04.2015, №32140 від 28.04.2015, №32110 від 27.04.2015; запит ПАТ «Укрграфіт» та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 12 травня 2015 року між ПАТ «Укрграфіт» та ТОВ «Вимір Експо» укладено договір поставки №804/55522/34, відповідно до умов якого на умовах, викладених в розділах даного Договору, Постачальник - ТОВ «Вимір Експо» зобов'язується передати у власність, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити вугільну продукцію, іменуємо в подальшому «Вугілля», по якості, цінам та в кількості, зазначених у відповідних специфікаціях до договору (а.с.125-128, т.9).

Згідно пункту 1.2 Договору, об'єми та строки (періоди) поставок вугілля зазначаються у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до наданої до матеріалів адміністративної справи специфікації №1, судом встановлено, що ПАТ «Укрграфіт» придбавалось у ТОВ «Вимір Експо» вугілля АО (25-50мм, 25-60 мм; 25-70 мм).

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «Вимір Експо» до матеріалів адміністративної справи надано видаткова накладна №РН-0000011 від 01.06.2015, податкова накладна №10 від 01.06.2015, рахунок-фактура №СФ-0000007 від 01.06.2015, прибутковий ордер №718 від 01.06.2015, залізнична накладна №465910561 від 30.05.2015, акт прийому-передачі від 01.06.2015, платіжне доручення №32794 від 10.06.2015, №32863 від 12.06.2015, запит ПАТ «Укрграфіт» та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.129-154, т.9).

Крім того, на підтвердження виконання умов договорів поставки вугілля з ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо» до матеріалів адміністративної справи надано відомості руху залізничних вагонів по території ПАТ «Укрграфіт», сертифікати випробування придбаного вугілля (а.с.127-263, т.15).

Також, на підтвердження подальшого використання в господарській діяльності ПАТ «Укрграфіт» придбаного у ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо» вугілля до матеріалів адміністративної справи надано накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (а.с.147-169, т.16).

28 серпня 2013 року між позивачем та ТОВ «Євро-Блок» було укладено Договір №804/35503/06, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Євро-Блок» зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити матеріали ж/д шляхів, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.116-119, т.10).

Крім того, під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 25.09.2014 між ТОВ «Євро-Блок» та ПАТ «Укрграфіт» укладено Договір №804/43148/06 від 25.09.2014, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Євро-Блок» зобов'язується поставити, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити шпали дерев'яні пропитані, костилі шляхові та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.112-115, т.10).

25 вересня 2014 року між позивачем та ТОВ «Євро-Блок» укладено Договір №804/43148/06, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Євро-Блок» зобов'язується поставити, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити шпали дерев'яні пропитані, костилі шляхові та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.128-131, т.10).

12 березня 2015 року між позивачем та ТОВ «Євро-Блок» укладено Договір №804/55430/06, відповідно умов якого продавець - ТОВ «Євро-Блок» зобов'язується поставити, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити елементи верхньої будови залізодорожньої колії та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.120-124, т.10).

Також, судом встановлено, що 25 березня 2015 року між позивачем та ТОВ «Євро-Блок» було укладено договір №804/55431/06, відповідно до п.1.1 якого продавець - ТОВ «Євро-Блок» зобов'язується поставити, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити елементи верхньої будови залізодорожньої колії та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.124-127, т.10).

На підтвердження умов вищевказаних договорів з ТОВ «Євро-Блок» позивачем до матеріалів адміністративної справи надано (а.с.144-256, т.10):

видаткові накладні: №Є-00000020 від 28.08.2015, №Є-00000019 від 26.08.2015, №Є-00000021 від 28.08.2015, №Є-00000018 від 26.08.2015, №Є-00000017 від 25.08.2015, №Є-00000014 від 17.08.2015, №Є-00000015 від 17.08.2015, №Є-00000007 від 26.05.2015, №Є-00000004 від 16.04.2015, №Є-00000023 від 22.10.2014, №Є-00000021 від 22.10.2014, №Є-00000020 від 20.10.2014, №Є-00000009 від 02.10.2013, №Є-00000008 від 23.09.2013, №Є-00000008 від 23.09.2013, №Є-00000007 від 10.09.2013;

податкові накладні №24 від 10.09.2013, №25 від 23.09.2013, №26 від 02.10.2013, №40 від 20.10.2014, №41 від 22.10.2014, №44 від 22.10.2014, №11 від 16.04.2015, №16 від 26.05.2015, №30 від 17.08.2015, №31 від 17.08.2015, №33 від 25.08.2015, №34 від 26.08.2015, №37 від 28.08.2015, №35 від 26.08.2015, №36 від 28.08.2015, розрахунок коригування №1 від 30.09.2013;

рахунки-фактури №Є-00000119 від 10.09.2013, №Є-00000120 від 23.09.2013, №Є-00000126 від 02.10.2013, №Є-00000063 від 20.10.2014, №Є-00000018 від 16.04.2015, №Є-00000025 від 26.05.2015, №Є-00000045 від 17.08.2015, №Є-00000047 від 25.08.2015, №Є-00000048 від 26.08.2015, №Є-000000051 від 28.08.2015, №Є00000049 від 26.08.2015, №Є-00000050 від 28.08.2015;

прибуткові ордери №136-двн від 12.09.2013, №151-двн від 24.09.2013, №150-двн від 24.09.2013р., №157-двн від 03.10.2013, №584-Л від 20.10.2014, №586-Л від 22.10.2014, №291-Л від 22.10.2014, №32-Л від 17.04.2015, №57-Л від 27.05.2015, №87-Л від 18.08.2015, №86-Л від 18.08.2015, №88-Л від 26.08.2015, №89-Л від 27.08.2015, №90-Л від 31.08.2015, №92-Л від 27.08.2015, № 91-Л від 31.08.2015;

товарно-транспортні накладні №128751 от 10.09.2013, №128751 від 23.09.2013, №128775 від 08.10.2013, №201410 від 17.10.2014, №201411 від 21.10.2014, №01240 від 22.10.2014, №211215 від 28.08.2015, №211214 від 26.08.2015, №211210 від 25.08.2015, №211208 від 17.08.2015, №211207 від 17.08.2015, №20781 від 26.05.15, №20774 від 16.04.2015, подорожній лист №202860 від 24.09.2013, подорожній лист №204139 від 03.10.2013, подорожній лист № 202945 від 11.09.2013, ТТН №483033 від 10.09.2013;

виписка по рахунку №26005386244 з 10.10.2013 по 17.09.2015;

запит ПАТ «Укрграфіт» та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Також, судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Палет-Сервіс».

01 квітня 2014 року між позивачем та ТОВ «Палет-Сервіс» укладено договір №804/45429/06, відповідно до пункту 1.1 якого продавець - ТОВ «Палет-Сервіс» зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити пиломатеріали та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.34-38, т.9).

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «Палет-Сервіс» позивачем до матеріалів адміністративної справи надано (а.с.183-192, т.11): видаткова накладна №РН-0000016 від 02.07.2014; податкова накладна №1 від 02.07.2014; рахунок №СФ-0000016 від 02.07.2014; прибутковий ордер №37-Л від 03.07.2014; товарно-транспортна накладна №ТТН-16 от 02.07.2014; платіжні доручення №27811 від 22.07.2014, №27878 від 28.07.2014.

Крім того, судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Євротех Груп».

Так, між позивачем та ТОВ «Євротех Груп» було укладено договори №804/45428/06 від 01.04.2014, №804/55156/06 від 23.01.2015, №804/65365/06 від 19.01.2016, відповідно до пункту 1.1 яких продавець - ТОВ «Євротех Груп» зобов'язується поставити, а покупець - ПАТ «Укрграфіт» прийняти та оплатити пиломатеріал та іншу продукцію, найменування, асортимент, ціни, кількість та строки поставки яких зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с.2-30, т.11).

На підтвердження виконання господарських договорів з ТОВ «Євротех Груп» позивачем до матеріалів адміністративної справи надано (а.с.44-159, т.11):

видаткові накладні №6830 від 08.12.2014, №7067 від 17.12.2014, №3 від 12.01.2015, №267 від 20.01.2015, №1498 від 23.02.2015, №2798 від 27.03.2015, №4235 від 27.04.2015, №8040 від 22.06.2015, №9095 від 06.07.2015, №10259 від 20.07.2015, №23570 від 04.12.2015, №988 від 25.01.2016, №2519 від 15.02.2016, №3417 від 25.02.2016;

податкові накладні №71 від 08.12.2014, №137 від 17.12.2014, №4 від 12.01.2015, №71 від 20.01.2015, №160 від 23.02.2015, №290 від 27.04.2015, №241 від 22.06.2015, №64 від 06.07.2015, №243 від 20.07.2015, №69 від 04.12.2015, №176 від 25.01.2016, №203 від 15.02.2016, №255 від 27.03.2015, №364 від 25.02.2016, розрахунок коригування №43 від 10.03.2015, розрахунок коригування №285 від 31.03.2015, розрахунок коригування №393 від 29.02.2016;

рахунки-фактури №ЗП-0000088 від 08.12.2014, №ЗП-0000090 від 17.12.2014, №ЗП-0000001 від 12.01.2015, №ЗП-0000006 від 20.01.2015, №ЗП-0000009 від 23.02.2015, №ЗП-0000011 від 27.03.2015, №ЗП-0000012 від 27.04.2015, №ЗП-0000017 від 22.06.2015, №ЗП-0000018 від 06.07.2015, №ЗП-0000024 від 20.07.2015, №ЗП-0000015 від 04.12.2015, №ЗП-0000001 від 25.01.2016, №ЗП-0000004 від 15.02.2016, №ЗП-0000005 від 25.02.2016;

прибуткові ордери №75-Л від 08.12.2014, №78-Л від 17.12.2014, №1-Л від 12.01.2015, №3-Л від 20.01.2015, №8-л від 23.02.2015, №12-Л від 30.03.2015, №20-Л від 27.04.2015, №28-Л від 22.06.2015, №31-л від 06.07.2015, №32-Л від 20.07.2015, №62-Л від 04.12.2015, №2-Л від 25.01.2016, №10-Л від 15.02.2016, №11-Л від 25.02.2016;

товарно-транспортні накладні №ЕГ1833/04 від 08.12.2014, №ЕГ1911/12 від 12.12.2014, №2007/1 від 20.07.2015, №0607/001 від 06.07.2015, №2206/1 від 22.06.2015, №2704/01 від 27.04.2015, №3003/03 від 30.03.2015, №2302/05 від 23.02.2015, №ЕГ2001/03 від 20.01.2015, №ЕГ1201/01 від 12.01.2015, №750756 від 25.01.2016, №1502/01 від 15.02.2016, №2502/01 від 25.02.2016, №0412/01 від 04.12.2016;

документи по оплаті: виписка по рахунку АТ «Раффайзен Банк Аваль» №26005386244 з 04.12.2014 по 15.03.2016, платіжне доручення №6 від 17.12.2015, довідка ПАТ «Сітібанк» №162003 від 25.08.2016;

запит ПАТ «Укрграфіт» та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом перевіряє мого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Інтер-Метал» з поставки деталей для трубопроводів.

На підтвердження виконання реальності виконання господарських операцій з ТОВ «Інтер-Метал» до матеріалів адміністративної справи надано (а.с.193-218, т.11): договірний лист №804/45324/06 від 12.03.2014, видаткова накладна №ИМ-147 от 19.03.2014, податкові накладні №147 від 19.03.2014, №215 від 25.03.2014, рахунки №ИМ-37 від 06.03.2014, №ИМ-52 від 25.03.2014, прибуткові ордери №29-двн 20.03.2014, №43-двн від 27.03.2014, ТТН №88 від 19.03.2014, №96 від 25.03.2014, платіжні доручення №13677 від 17.04.2014, №26445 від 15.04.2014.

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПАТ «Укрграфіт» мало господарські взаємовідносини з ПП «Таргет-Плюс» з придбання електродвигуна АИРУ 112М4 У2 5,5 кВт 1500 об/мин ІМ2081.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Таргет-Плюс» до матеріалів справи надано (а.с.220-228, т.11): видаткова накладна №РН-0087 від 25.12.2014, податкова накладна №87 від 25.12.2014, рахунки №СФ-0087 від 25.12.2014, прибуткові ордери №99-7 від 26.12.2014р., платіжне доручення №30529 від 15.01.2015.

Крім того, на підтвердження фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс», до матеріалів справи надано відомості обліку руху автотранспорту по території підприємства, протоколи вхідного контролю лісоматеріалів, карантинні сертифікати, акти фіто-санітарного контролю (а.с.2-126, т.15).

На підтвердження використання придбаних у ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» товарно-матеріальних цінностей до матеріалів справи надано накладні на внутрішнє переміщення пиломатеріалів та іншої продукції придбаної у вказаних підприємств (а.с.121-257, т.16).

Суд вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, як платник податку на додану вартість, податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, підстави для невключення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, ухвалою суду від 16.02.2017 судом було призначено судово-економічну експертизу, що підтвердження/не підтвердження висновків зроблених контролюючим органом в акті перевірки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204.

За результатами проведення судово-економічної експертизи до суду надійшов висновок експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому експерт дійшов висновку про не підтвердження висновків акту передвіки від 10.08.2016 №70/28-04-14-00/00196204 в частині порушення ПАТ «Укрграфіт» вимог податкового законодавства (а.с.2-67, т.7,а.с.125-190, т.7).

Стосовно посилань відповідача на не підтвердження придбання товарів по ланцюгу постачання, суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата або неналежне декларування податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на право покупця сформувати податковий кредит з урахуванням сум податку на додану вартість по таким операціям.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» не дійсними.

Щодо відсутності під час проведення перевірки сертифікатів якості на придбану продукцію, суд зазначає, що такі документи як сертифікати якості не є документами на підставі яких підприємством формується податковий облік, а їх відсутність та/або певні недоліки в таких документах не можуть вказувати на відсутність реального постачання товарів за проведеними операціями.

Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивачем під час укладання господарських договорів з ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» не було проявлено достатньої обережності, оскільки матеріалами справи підтверджується, що всі підприємства були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, а також в загальнодоступній інформації щодо вказаних підприємств не містилось будь-якої інформації про фіктивний статус таких підприємств, або наявність обґрунтованих претензій до таких підприємств з боку правоохоронних органів та/або органів Державної фіскальної служби.

Стосовно твердження відповідача про порушення ПАТ «Укрграфіт» наказу першого заступника Антитерористичного центру при СБУ №415ог від 12.06.2015 «Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.09.2014 №675 «Про затвердження переліку підприємств, які тимчасово здійснюють доставку вугілля кам'яного територією Російської Федерації», суд зазначає, що вказані накази не змінюють та не можуть змінювати вимоги Податкового кодексу України в частині податкового обліку підприємства, а відтак навіть за умови щодо ПАТ «Укрграфіт» чи його контрагентами було порушено вимоги зазначених наказів, чого контролюючим органом не доведено, то такі обставини не можуть бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними та не позбавляють платника податків права на віднесення витрат по таких операцій до податкового та бухгалтерського обліку підприємства.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «НПО «Донгрі», ТОВ «Інтеркоалтрейдінг», ТОВ «Профбізнесторг», ТОВ «Вимір Експо», ТОВ «Євро-Блок», ТОВ «Палет-Сервіс», ТОВ «Євротех Груп», ТОВ «Інтер-Метал», ПП «Таргет-Плюс» з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем в даній справі оскаржується, серед іншого податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.01.2017 №0000772200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 108144,50 грн., в т.ч. за основним платежем 85514,00 грн. та 22630,50 грн. за штрафними санкціями.

Представником відповідача до матеріалів адміністративної справи надано розрахунок до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в розрізі встановлених порушень, з якого встановлено, що до складу податкового повідомлення - рішення від 25.01.2017 №0000772200 включено суму за основним платежем 10620,00 грн. за не в повному обсязі відображення ПрАТ «Укрграфіт» перерахувань коштів неприбутковій організації, а саме профспілці (а.с.135, т.24).

Разом з тим, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем не оскаржується встановлене в акті перевірки порушення пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 ПК України по взаємовідносинам ПрАТ «Укрграфіт» з Первинною організацією профспілки металургів і гірників України.

Більш того, судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ПрАТ «Укрграфіт» в добровільному порядку було сплачено визначене контролюючим органом зобов'язання в розмірі 10620,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 09.09.2016 №89985.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення - рішення від 25.01.2017 №0000772200 в частині визначеного зобов'язання на суму 10620,00 грн. скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Український графіт».

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що за розгляд даної адміністративної справи позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 724955,11 грн., а також ПрАТ «Український графіт» було понесено витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 21788,80 грн.

Отже, враховуючи приписи статей 132, 139 КАС України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог ПрАТ «Укрграфіт», суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» сплачену суму судового збору в розмірі 724795,81 грн. та витрат на проведення експертизи в розмірі 21788,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, ідентифікаційний код 00196204) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.11-Г, ідентифікаційний код 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС від 29.08.2016 №0000381400 та від 10.11.2016 №0000582200.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.01.2017 №0000752200 та від 25.01.2017 №0000792200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.01.2017 №0000772200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 74894,00 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні 00 копійок) та 22630,50 грн. (двадцять дві тисячі шістсот тридцять гривень 50 копійок) штрафних санкцій.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 25.01.2017 №0000772200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 10620,00 грн. (десять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» сплачену суму судового збору в розмірі 724795,81 грн. (сімсот двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять гривень 81 копійка) та витрат на проведення експертизи в розмірі 21788,80 грн. (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят вісім гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 23.02.2018.

Суддя М.С. Лазаренко