Рішення № 72386107, 22.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року № 825/1338/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України у Чернігівській області, 3-тя особа: Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України у Чернігівській області, 3-тя особа: Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача є протиправною, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 грн.. Відтак, посадовий оклад судді місцевого суду, який не проходив кваліфікаційне оцінювання має становити 32000 грн., а не 16000 грн.. У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до суду та просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області видати довідку про розмір заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 32000 грн., з надбавкою за стаж та розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 заяву про самовідвід суддів Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., Житняк Л.О. та Скалозуба Ю.О. задоволено та справу передано для розгляду іншим складом суддів Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 дану адміністративну справу прийнято до провадження суддею Непочатих В.О. та справу призначено до колегіального судового розгляду на 27 вересня 2017 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.09.2017 заяву про самовідвід суддів Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., Кашпур О.В. та Д'якова В.І. задоволено та справу передано для розгляду іншим складом суддів Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 дану адміністративну справу прийнято до провадження суддею Баргаміною Н.М. та справу призначено до колегіального судового розгляду на 11 жовтня 2017 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 заяву про самовідвід суддів Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміної Н.М., Соломко І.І. та Клопота С.Л. задоволено, а справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 дану адміністративну справу прийнято до свого провадження суддею Лиска І.Г., адміністративну справу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.11.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 призначено судове засідання на 26.12.2017.

В подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 суд перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та відклав розгляд справи на 29.01.2018.

Позивач 03.01.2018 подав до суду заяву в якій просив подальший розгляд справи здійснювати за його відсутністю та позов просив задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що ДСА України не мала правових підстав для видачі довідки про розмір заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, позивачу у іншому розмірі, який не передбачений Законами України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, а також від 07.07.2010 №2453- VІ, та штатним розписом Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області. Також до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи 29.01.2018 подав до суду заяву про подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Проти позову заперечував повністю.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з вересня 2016 року позивач знаходиться у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ з урахуванням норм рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016.

У червні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив видати довідку про розмір заробітної плати працюючого судді, який не пройшов кваліфоцінювання, виходячи з посадового окладу в розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат (3200,00 грн.), та відповідних доплат станом на 01.01.2017.

Листом від 24.07.2017 №03-32/762/17-вих. відповідач повідомив позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді визначається з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року в розмірі 1600 грн. Згідно штатного розпису Ніжинського районного суду, посадовий оклад судді, складає 16000 грн.

Міністерством соціальної політики України в листі від 05.05.2017 №9567/0/2-17/28 надано роз'яснення ДСА України стосовно застосування з 01 січня 2017 року розрахункової величини при обчисленні суддівської винагороди суддям до проходження ними кваліфікаційного оцінювання, пунктом 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (п.23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ). Так, відповідно до положень ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з відповідними коефіцієнтом. Разом з цим, відповідно до пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, визначається з 1 січня 2017 року залежно від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Надаючи правову оцінку відносинам які виникли суд зазначає наступне.

Пунктом 7 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Державного бюджету України.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення статті 95 Конституції України, зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами та територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України.

Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Частиною 2 статті 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас абзацом 1 статті 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 обумовлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Натомість пунктом 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст.529; 2015 р., №№18 - 20, ст.132 із наступними змінами).

Так, згідно з ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI (далі - Закон №2453) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання визначається відповідно до розміру визначено ч.3 ст.133 Закону №2453.

Судом встановлено, що позивач з вересня 2016 року знаходиться у відставці та не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому його посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір визначений ч.3 ст.133 Закону №2453 та має становити 10 мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року №1801-VIII встановлено, що у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 гривень.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.

Окрім того, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України № 9567/0/2-17/28 від 05.05.2017 року у якому зазначено, що пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017, визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Відтак, з 1 січня 2017 року в штатному розписі чисельність суддів слід розподіляти на три категорії, зокрема:

- судді, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання з посадовим окладом 16000 грн. для місцевих судів та 17 600 грн. для апеляційних судів;

- судді, які станом на -1 січня 2017 року пройшли кваліфікаційне оцінювання та здійснюють правосуддя в суді з розміром нового базового посадового окладу (для місцевих судів 24000 грн., для апеляційних судів 40000 грн.) збільшеного на відповідний регіональний коефіцієнт;

- судді, які станом на 01 січня 2017 року пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосуддя в суді з розміром нового базового посадового окладу (для місцевих судів 24000 грн., для апеляційних судів 40000 грн.) без застосування регіонального коефіцієнта.

Як встановлено судом, позивач постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 №1515-VІІІ був звільнений з посади судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

Крім того, з вересня 2016 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ з урахуванням норм рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016.

Також судом встановлено, що позивач не проходив кваліфікаційне оцінювання.

Таким чином, у 2017 року суддям місцевих загальних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до штатних розписів встановлено посадові оклади у розмірі 16000 грн.

Таким чином, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області при виплаті позивачу суддівської винагороди діяло на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.