Рішення № 72386016, 22.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року № 810/3619/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, яка складається з донарахованих контролюючим органом сум за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року суд зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 13.12.2017.

Протокольною ухвалою від 13.12.2017 судове засідання по даній справі знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та наступне судове засідання призначено на 29.01.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року суд поновив провадження у справі та перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами.

У судове засідання представники сторін, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 КАС України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 24.07.2012, ідентифікаційний код НОМЕР_1, як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 ПК України, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до направлення від 28.11.2016 року №371/13-03, виданого Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, наказу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.11.2016 року № 253, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 16.12.2016 №2167/13-03/НОМЕР_1 та встановлено ряд порушень, зокрема: п.6 ст.128 ГК України, п.177.10 ст.177 ПК України, оскільки облік доходів та витрат не вівся; п.177.5 ст.177 ПК України в результаті заниження чистого (оподатковуваного) доходу в сумі 17214556,87 грн. та з якого не сплачено до бюджету ПДФО в сумі 3436494,07 грн.; пп.1.2 п.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, абз. "3" п.8 ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 в результаті заниження чистого доходу в сумі 17214556,87 грн. в наслідок чого підприємством занижено єдиний соціальний внесок в сумі 83813,70 грн.; п.177.2 ст.177, п.16 підр.10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України в результаті заниження чистого доходу в сумі 17214556,87 грн. в наслідок чого підприємцем занижено військовий збір в сумі 258218,35 грн.

На підставі даного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.01.2017 року №0001221303 на суму 4295617,59 грн. з податку на доходи фізичних осіб та №0001051303 на суму 322772,94 грн. по військовому збору. Податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу 12.01.2017, але конверт повернувся до податкового органу з довідкою "за зазначеною адресою не проживає".

У встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59, ст. 89 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога від 01.03.2017 №897-17 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 5524881,12 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №184 від 01.03.2017.

Вказана податкова вимога була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача та повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

У визначений законом строк відповідачем вищезазначена заборгованість сплачена не була.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, нараховані відповідачу суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору є узгодженим податковим боргом.

Відповідач повинен був сплатити визначену суму грошового зобов'язання, однак, у визначений законом строк відповідачем вищезазначена заборгованість сплачена не була.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 5524881,12 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу в розмірі 5524881,12 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 5524881 (п'ять мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 12 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.