Ухвала суду № 72385795, 23.02.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/535/18

23.02.2018

Провадження №1-кс/311/136/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., при секретареві Кудіновій В.І., за участю прокурора Петренка В.О.,підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката Котюкова С.П., слідчого Ворона В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання заступника начальника СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Ворона В.В., погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, зі слів підозрюваного проживає у АДРЕСА_3, раніше не судимого,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Ворон В.В. звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко В.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000112 від 16 лютого 2018 року, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.02.2018 року, знаходячись в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, направленим на незаконний обіг наркотичних засобів, з корисливих мотивів, зберігаючи при собі в кишенях свого верхнього одягу переніс наркотичний засіб «метадон» до відкритої ділянки місцевості до алеї неподалік дитячого садку № 1 по проспекту Ентузіастів, тобто до іншого місця масового перебування громадян, з метою його подальшого збуту, де приблизно о 13 годині 10 хвилин, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 400 гривень збув вказаний наркотичний засіб «метадон» масою в перерахунку на основу 0,1549 г упакований у полімерний пакет ОСОБА_5

Повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обґрунтовується та підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали, що їм в лютому 2018 року стало відомо, про те, що хлопець на ім'я ОСОБА_1, пізніше взнали що це ОСОБА_1 приїхав з м. Кривий ріг до м. Дніпрорудне де і збуває наркотичний засіб «Метадон» та ацетильований опій;

- протоколом огляду від 21.02.2018 під час якого у приміщенні службового кабінету №21 Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, у гр. ОСОБА_5 вилучено полімерний пакет із вмістом речовини білого кольору, яку зі слів ОСОБА_5 він придбав за 400 гривень у ОСОБА_1 в м. Дніпрорудне 21.02.2018 о 13 годині 10 хвилин, після чого, полімерний пакет із речовиною поміщено до спецпакету з пояснювальним надписом та підписами всіх учасників;

- постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речовим доказом вилученого полімерного пакету із вмістом речовини білого кольору, а також карти пам'яті «micro SD» на 16 GB, із адаптером;

- висновком судово-хімічної експертизи № 7-424 від 22.02.2018, відповідно до якого вилучена речовина білого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «метадон», масою 0,1549 грам в перерахунку на основу;

- протоколом затримання відповідно до ст. 208 КПК України 22.02.2018 о 13 годині 15 хвилини громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в ході якого було вилучено грошові кошти які передав ОСОБА_5;

- постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речовим доказом вилучених грошових коштів які передав ОСОБА_5;

- показами свідка ОСОБА_5, який показав, що під час оперативної закупки 21.02.2018 близько 13 години 10 хвилин неподалік дитячого садку №1 по проспекту Ентузіастів в м. Дніпрорудне, за 400 гривень у ОСОБА_1 придбав пакет метадону, який в подальшому видав працівникам поліції у присутності понятих;

- показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які показали, що були присутніми понятими під час проведення огляду 21.02.2018 у приміщенні службового кабінету №21 Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, коли ОСОБА_5 був оглянутий перед проведенням закупки у ОСОБА_1, а також були відксерокопійовані 400 гривень для закупки, після чого через деякий час ОСОБА_5 приніс полімерний пакет із речовиною білого кольору, яку з його слів він придбав у ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що кваліфікується, як: незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в інших місцях масового перебування громадян.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 на теперішній час обґрунтовано підозрюється в тяжкому злочині, покарання за вчинення якого передбачено лише у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_1 постійного місця проживання на території Василівського району, Запорізької області не має, стійких соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, навчання тощо в цій місцевості також не має. Будь-яких осіб на утриманні підозрюваний ОСОБА_1 не має. Крім того, не встановлено осіб, які б могли поручитись за ОСОБА_1 Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним та невідворотність покарання за вчинений злочин, перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість безперешкодно переховуватись від слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Про вказані обставини свідчить також те, що підозрюваний ОСОБА_1 на території м. Дніпрорудне проживав тимчасово на зйомній квартирі без укладання будь-яких договорів оренди тощо. Таким чином, контролювати поведінку підозрюваного ОСОБА_1, якщо останній буде знаходитись на волі, не надається можливим.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно корисною працею не займається. Наразі, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про те, що злочинна діяльність у сфері обігу наркотичних засобів для ОСОБА_1 стала звичайним способом життя та способом заробітку коштів для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинити ОСОБА_1 інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти аналогічні злочини зі збуту наркотичних засобів. Крім того, у ході затримання ОСОБА_1 та огляду квартири за місцем його тимчасового мешкання виявлено та вилучено інші предмети, які за своїми зовнішніми ознаками також схожі та можуть бути наркотичними засобами. Ці обставини можуть свідчити про вчинення ОСОБА_1 подібних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, наразі встановлено, що одним з найважливіших свідків вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення є його співмешканка ОСОБА_10 З огляду на те, що зазначені особи тривалий час спілкувались та підтримували певні стосунки, не виключена можливість незаконного впливу на цього свідка з боку підозрюваного з метою схиляння останньої до зміни показів тощо.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу, та відсутність постійного місця проживання, то одних лише особистих зобов'язань ОСОБА_1 не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження.

Крім того, у ході допиту підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від дачі будь-яких показань і хоча це є реалізацією ним своїх Конституційних прав, проте наразі органом досудового розслідування це сприймається, як небажання ОСОБА_1 співпрацювати зі слідством, сприяти встановленню нових обставин та викриття інших більш тяжких злочинів або їх більшої кількості. Враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо. Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено.

У судовому засіданні слідчий Ворон В.В. та прокурор Петренко В.О. підтримали клопотання .

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечує проти обставин, що викладені у клопотанні, та суду показав, що має місце реєстрації у м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області. Приблизно пів року назад приїхав до м. Дніпрорудне з метою працевлаштування. Мав випадкові заробітки за виконання ремонтних робіт. Проживав АДРЕСА_4, у квартирі свого знайомого. Вважає недостатніми докази, що зібрані слідством на обґрунтування його вини. Просить суд не обирати запобіжний захід тримання під вартою.

Захисник адвокат Котюков С.П. також заперечує проти задоволення клопотання. Вважає можливим обрати запобіжний захід домашній арешт.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.12 КК України, вказаний злочин віднесено до категорії тяжких.

ОСОБА_1 затриманий у порядку ст.208 КПК України 21 лютого 2018 року о 13.15 год.

Згідно з п.4) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України), п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 залишив своє зареєстроване місце проживання у м. Кривий Ріг і більш ніж півроку мешкає без реєстрації та без будь-яких правових підстав на користування житлом у м. Дніпрорудне. Він не працює та не має джерел до існування. Не має стійких соціальних зв`язків у м. Дніпрорудне. Суд критично оцінює показання підозрюваного ОСОБА_1, що він займається ремонтними роботами, постільки жодними об'єктивними доказами вказане не підтверджується. Навпаки, під час огляду житла у м. АДРЕСА_5, ніяких інструментів/пристосувань для проведення ремонтних робіт не виявлено.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв'язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В свою чергу, доводи захисника підозрюваного щодо обрання відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу домашній арешт, визнаються необґрунтованими з огляду на те, що підозрюваний тривалий час не проживає за зареєстрованим місцем мешкання у м. Кривий Ріг, а у м. Дніпрорудне не має постійного та на відповідних правових підставах оформленого місця проживання.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше не судимий, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 13.15 год. 21 квітня 2018 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 13.15 год. 21 лютого 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 52860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області ((отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик