Рішення № 72385648, 06.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року Справа № 808/3014/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

представника позивача: Никоненко О.О.

представник відповідача: Гайдаржийський В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Державного навчального закладу "Чубарівський центр професійно-технічної освіти"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державний навчальний заклад "Чубарівський центр професійно-технічної освіти" (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання та надсилання листа від 16.06.2017 №20-8-0-302-3523/2-17 та листа від 19.06.2017 №20-8-0-3-3606/2-17;

-визнати незаконною відмову у наданні позивачу дозволів на виготовлення землеупорядної документації;

-зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні у ДНЗ "Чубарівський центр ПТО" згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №000419 загальною площею 331 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, згідно листа №408 від 14.04.2017, а саме: землі сільськогосподарського призначення для дослідних га навчальних цілей орієнтованою площею 317,4 га, землі водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей орієнтовною площею 2,2 га, землі житлової і громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель закладу освіти орієнтованою площею 11,4 га;

- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення земпеупорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДНЗ "Чубарівський центр ПТО" згідно листа №410 від 14.04.2017, а саме: землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 55,8 га, землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 90,6 га.

В обґрунтування позову позивач вказує, що на його звернення до відповідача листами №408 та №410 від 14.04.2017 про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, отримано відповіді від 16.06.2017 №20-8-0-302-3523/2-17 та від 19.06.2017 №20-8-0-3-3606/2-17, якими Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відмовило позивачу у наданні дозволів на виготовлення землевпорядної документації. Вважає таку відмову незаконною, стверджує, що жодних підстав для відмови позивачу у наданні дозволів на виготовлення землевпорядної документації не існує. Просить позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. №33052 від 28.11.2017), серед іншого вказує, що відповідачем відмовлено наданні дозволів на виготовлення землевпорядної документації оскільки клопотання позивача №410 від 14.04.2017 містило недоліки оформлення такого клопотання, зокрема у частині графічних матеріалів, а у клопотанні №408 від 14.04.2017 позивач просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою меж земельних ділянок загальною площею 331га, до яких входять не тільки землі сільськогосподарського призначення. Однак, відповідач не має змоги ідентифікувати, які саме землі в межах вказаної земельної ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення. Разом із тим, звертає увагу суду на те, що відповідач є розпорядником виключно земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, 27.04.2017 Державний навчальний заклад "Чубарівський центр професійно-технічної освіти" звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотаннями:

-№408 від 14 квітня 2017 року, яким просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні у Державному навчальному закладі "Чубарівський центр професійно-технічної освіти" згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ЗП №000419 загальною площею 331 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради, Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), а саме: землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 317,4 га.; землі водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, реакційних, спортивних і туристичних цілей орієнтовною площею 2,2 га; землі житлової і громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель закладу освіти орієнтовною площею 11,4 га.

-№410 від 14 квітня 2017 року, яким просив надати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Державному навчальному закладі "Чубарівський центр професійно-технічної освіти": землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 55,8га; землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 90,6га.

Листом від 16.06.2017 №20-8-0-302-3523/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь на клопотання позивача №410 від 14 квітня 2017 року, про те, що в порушення ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України заявником не долучено графічні матеріали із зазначенням запитуваних земельних ділянок. Зазначено про необхідність оформлення звернення згідно ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України (чітко сформулювати його зміст в мотивувальній та прохальній частинах вид документації, доповнити додатками), визначити правові підстави відведення земельних ділянок в розумінні правосуб'єктності відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України. Роз'яснено також, що надана відповідь у будь-якому разі не позбавляє зацікавлену особу повторно звернутись з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

Листом від 19.06.2017 №20-8-0-3-3606/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало відповідь на клопотання позивача №408 від 14 квітня 2017 року, про те, що до клопотання долучено графічний матеріал в якому зазначено, що орієнтовний розмір земельної ділянки становить 331 га при цьому згідно з інформацією управління Держгеокадастру у Пологівському районі від 22.02.2017, запитувана земельна ділянка 331 га відноситься як до земель сільськогосподарського призначення так і до земель житлової та громадської забудови. Відповідно до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником виключно земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області. Враховуючи вищевикладене, зазначено про необхідність оформлення звернення згідно із ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України (чітко сформулювати його зміст в мотивувальній та прохальній частинах), визначити правові підстави відведення земельних ділянок в розумінні правосуб'єктності відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України та долучити графічні матеріали із зазначенням земельних ділянок, розпорядження якими відноситься до компетенції Головного управління або уточнити розмір на графічному матеріалі. Роз'яснено також, що надана відповідь у будь-якому разі не позбавляє зацікавлену особу повторно звернутись з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо складання та надсилання вказаних Листів та відмові у наданні позивачу дозволів на виготовлення землевпорядної документації позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Згідно із ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 Земельного кодексу України, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як свідчить зміст доданих матеріалів до клопотання позивача від 14.04.2017 № 410, до нього не додавалися графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розміру земельної ділянки, про що відповідачем надано вмотивовану відповідь.

За приписами статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

В свою чергу, ч. 1 ст.79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до п. 1.3 "Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затвердженої наказом Держземагентства України від 18.05.2010 №376, межа земельної ділянки це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами зазначається заявником на фрагментах планово - картографічних матеріалів, які надають можливість правильно визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує особа.

Тобто, суд погоджується з тим, що графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки.

Щодо відмови викладеної у листі №408 від 14 квітня 2017 року, у видачі дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні у Державному навчальному закладі "Чубарівський центр професійно-технічної освіти" згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ЗП №000419 загальною площею 331 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради, Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), а саме: землі сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей орієнтовною площею 317,4 га.; землі водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, реакційних, спортивних і туристичних цілей орієнтовною площею 2,2 га; землі житлової і громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель закладу освіти орієнтовною площею 11,4 га, суд вважає таку відмову правомірною у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 4 статті 122 Земельного кодексу України, Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, є розпорядником виключно земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області, проте як свідчить зміст вказаного вище клопотання, до складу земельної ділянки площею 331 га крім земель сільськогосподарського призначення входять також землі водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, реакційних, спортивних і туристичних цілей; землі житлової і громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель закладу освіти.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач відмовивши позивачу у задоволенні клопотань про надання дозволів на виготовлення землевпорядної документації відповідач діяв правомірно, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.

У разі відмови у задоволенні адміністративного позову судові витрати здійсненні позивачем, на його користь не присуджуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 79, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного навчального закладу "Чубарівський центр професійно-технічної освіти" (місцезнаходження: 70627, Запорізька область, Пологівський район, с. Федорівка, вул.. Миколи Корфа 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02543822) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39820689) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова