Рішення № 72385385, 19.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. Справа№805/160/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд з урахуванням уточнень:

- стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 73696,42 грн. Кошти на погашення боргу направити на рахунок № 33214815700341, код платежу 18010900, одержувач: Управління Державної казначейської служби у м. Слов'янську, Донецької області, код ЄДРПОУ 37803368.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з несплатою платником податків Фізичною особою ОСОБА_1 поточних нарахувань по орендній платі з фізичних осіб, які нараховані на підставі договорів оренди землі від 14.12.2011 № 142420004000332, № 142420004000333 на земельні ділянки площею 26,3602 га та 3,5832 га. Податковим органом сформовано податкову вимогу № 2246-17 від 23.12.2016, яку було надіслано на адресу відповідача. Відтак, за Фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг, що виник з причин несплати грошових зобов'язань самостійно визначених відповідачем. Сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена, у зв'язку з чим у позивача виникла підстава для звернення до суду з даним позовом

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, письмових заперечень проти позовної заяви не надали.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено листом Билбасівської селищної ради від 16.01.2018 № 21/02-35. (а.с. 29).

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов'язань, податковим органом сформована податкова вимога № 2246-17 від 23.12.2016, яка відправлена поштою та отримана відповідачем 06.01.2017. (а.с. 09)

Так, за Фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 73696,42 грн., який виник з причини несплати поточних нарахувань по орендній платі з фізичних осіб, які нараховані на підставі договорів оренди землі від 14.12.2011 № 142420004000332, № 142420004000333 на земельні ділянки площею 26,3602 га та 3,5832 га. (а.с. 14-21)

Орендна плата з фізичної огсоби виникла на підставі нарахувань за податковими повідомленнями - рішеннями, а саме:

- нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 135615-1301 від 22.10.2016 по терміну сплати до 21.12.2016 на суму - 1491,66 грн.;

-нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 135616-1301 від 22.10.2016 по терміну сплати до 21.12.2016 на суму - 2246,98 грн.;

-нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 135613-1301 від 22.10.2016 по терміну сплати до 21.12.2016 на суму - 19836,11 грн.;

- нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 135612-1301 від

22.10.2016 по терміну сплати до 21.12.2016 на суму - 11059,10 грн.;

-нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 135617-1301 від 22.10.2016 по терміну сплати до 21.12.2016 на суму - 16530, 09 грн.;

- нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 152048-1301 від 24.07.2017 по терміну сплати до 22.09.2017 на суму - 19836,11 грн.;

- нараховано за податковим повідомленням-рішенням (форма Ф) № 152049-1301 від 24.07.2017 по терміну сплати до 22.09.2017 на суму - 2696,37 грн. (а.с. 10-13)

Станом на 31.12.2017 року за Фізичною особою ОСОБА_1 рахується сума податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 73696,42 грн., що підтверджене зворотнім боком картки облікового рахунку платника податків. (а.с. 22-23)

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Таким чином, на відповідача у справі покладений обов'язок щодо обчислення та сплати сум податкових зобов'язань.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою стягнення податкового боргу та у відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України, відповідачу засобами поштового зв'язку направлено з повідомленням про вручення податкову вимогу № 2246-17 від 23.12.2016, доказів оскарження якої в судовому або адміністративному порядку до суду сторонами не надано.

Застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкової заборгованості.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 36 ПК України визначає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникли у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ним Кодексом або законами з питань митної справи.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, свідчить, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок погашення податкового боргу платника податків встановлено Податковим кодексом. Так, згідно ст. 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України). ц

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 41 Кодексу контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах їх повноважень, є органами стягнення (виключно). Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ПК або іншими законами України (п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Права органів доходів і зборів на час розгляду справи передбачені ст. 20 ПК України.

Згідно з п.п. 20.1.18 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч.І ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуюче вищезазначене та те, що відповідач на час розгляду справи не сплатив суму податкового боргу в розмірі 73696,42 грн., тому суд приходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, та з відповідача необхідно стягнути зазначену суму.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 90, 132, 139, 242-244, 246, 255,271,283,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, суму податкового боргу у розмірі 73696, (сімдесят три тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 42 копійки., на рахунок № 33214815700341, код платежу 18010900, одержувач: Управління Державної казначейської служби у м. Слов'янську, Донецької області, код ЄДРПОУ 37803368.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.