Постанова № 72384410, 22.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/4922/17 22-ц/774/449/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 214/4922/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання: Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2017 року, яка постановлена суддею Черновою Н.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19 жовтня 2017 року ухвалою цього ж суду зазначена позовна заява повернута позивачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 01 вересня 2017 року.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що ухвали про залишення позовної заяви без руху він не отримував, у зв'язку з чим був позбавлений можливості виконати її вимоги, чим було обмежено його право на доступ до правосуддя.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Позивач ОСОБА_1, будучи завчасно (17.02.2018 року) належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 34), в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником відповідача Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явилося та надало суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 31-33), що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України в чинній редакції провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена судом на час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 121 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, заява вважається недоданою та повертається позивачеві (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, залишивши 01.09.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції надав строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ували та направив копію ухвали на адресу позивача.

Однак, ОСОБА_1 копію ухвали суду від 01 вересня 2017 року не отримав, оскільки згідно з довідкою поштової установи конверт повернувся до суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 7-10).

Доказів про вжиття судом першої інстанції заходів щодо отримання ОСОБА_1, копії ухвали від 01.09.2017 року матеріали справи не містять.

Отже, посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали та не виявив належної зацікавленості у розгляді справи, є передчасним.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2017 року - скасувати та направити матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про відшкодування шкоди до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу для вирішення питання про відкриття провадження відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: