Постанова № 72384261, 21.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1999/18 Справа № 183/3878/17 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 69

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Фермерське господарство «Олександрія», про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на спадщину за заповітом,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, будинок 2, ЄДРПОУ 39835428) вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням (користуванням, володінням) земельною ділянкою площею 38,3 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення фермерського господарства та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а також надання (затвердження) дозвільних документів на виготовлення будь-якої землевпорядної документації відносно зазначеної вище земельної ділянки до набрання чинності рішення суду.

Не погодившись з такою ухвалою, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення факту, що має юридичне значення та просила суд встановити факт надання ОСОБА_3 у довічне успадкуване володіння для ведення фермерського господарства земельної ділянки, площею 38,3 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення фермерського господарства та розташована на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що помилково оформлено у вигляді державного акту на право постійного безоплатного користування.

22 вересня 2017 року позивач подала заяву про забезпечення позову, уточнивши яку, ставила питання про заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням вищезазначеною земельною ділянкою.

Задовольняючи вищезазначену заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Згідно ч.2 ст.152 ЦПК (в редакції на час постановлення ухвали), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини її звернення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак в порушення вищенаведених вимог законодавства,позивачем не надано відповідних доказів співмірності обраного заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та не обґрунтовано у чому саме полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанціїпро забезпечення позову у справі, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нової, якою слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення її позову до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Фермерське господарство «Олександрія», про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на спадщину за заповітом.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова