Рішення № 72383656, 08.02.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/147/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гецко Ю. Ю. з участю секретаря судового засідання Михайліченко І. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Гойналки до заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про визнання протиправногю та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

встановив:

ОСОБА_1 Гойналка звернулася до Берегівського районного суду з позовом до заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про визнання протиправногю та скасування постанови у справі про порушення митних правил – в справі про порушення митних правил № 4079/30500/17 від 10.01.2018 року відносно громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вказаною постановою громадянку ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України, а саме в тому, що вона 13.09.2016 року ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» ОСОБА_2 митниці легковий автомобіль марки «VW Passat», реєстраційний номер КТА 4666 А, номер кузова НОМЕР_1 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», і мала вивезти даний автомобіль до 13.09.2017 року, однак цього не зробила. Однак, позивач вказує, що дані відомості не відповідають дійсності, оскільки вона знаходилася того дня на митному посту «Ужгород» у вищевказаному автомобілі, але не здійснювала переміщення даного автомобіля, а тільки була пасажиром. Про ввіз на територію України транспортного засобу остання не знала, та довідалася тільки 07.12.2017року, перетинаючи державний кордон України. Жодних довірчих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем позивач не мала і не має. Крім того вказує, що вона не має посвідчення водія, оскільки не проходила навчання та навіть не вміє керувати автомобільним засобом. У зв’язку з наведеним, позивач вважає вищевказану постанову необґрунтованою та незаконною, такою, що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення та нормам Митного кодексу України, тому просить її скасувати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, однак подала заяву про те, що просить розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби в судове засідання також не з’явився.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до копії постанови в справі про порушення митних правил № 4079/30500/17 від 10.01.2017 року, громадянку ОСОБА_4 ОСОБА_1 визнано винною в порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 481 МК України, та накладено відносно неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Вказаною постановою встановлено, що 13.09.2016 року позивач ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» ОСОБА_2 митниці легковий автомобіль марки «VW Passat», реєстраційний номер КТА 4666 А, номер кузова НОМЕР_1 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», і мала вивезти даний автомобіль до 13.09.2017 року, однак цього не зробила.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

При цьому справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги закону про своєчасне повідомлення громадянки ОСОБА_4 про місце і час розгляду справи суду не надано під час розгляду протоколу про адміністративної справи про порушення митних правил дані вимоги закону належним чином не дотриманні.

Так, відповідно до матеріалів справи стосовно громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналки заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 за результатами розгляду справи винесено постанову № 4079/30500/17 за порушення ч. 3 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної постанови громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналка, не повідомлялася про місце і час розгляду відносно неї справи про порушення митних правил.

Крім того, з постанови № 4079/30500/17 вбачається, що остання є громадянинкою ОСОБА_4, тобто наявна можливість того, що особа яка притягувалась до адміністративної відповідальності не володіє українською мовою, про те заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 дану обставину не взято до уваги та у відповідності до ч. 1 ст. 274 КУпАП участь перекладача та захисника їй не було забезпечено.

Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про правопорушення митних правио підлягає застосуванню положення п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України стосовно обов'язкової участі захисника, щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту.

З огляду на те, що заступником начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 не залучено перекладача та захисника, і зазначені обставини призвели до необ'єктивного розгляду справи посадовою особою, що в свою чергу не дає належної можливості, для перевірки доводів позовної заяви та прийняти за наслідком розгляду законного рішення, яке б ґрунтувалося на вимогам закону, без порушення права на захист, тому висновок заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про винуватість громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналки у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 КУпАП не ґрунтується на доказах та їх аналізі, а тому постанова заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 10 січня 2017 року про притягнення громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналки до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Таким чином, суд дійшов висновку, що митний орган при винесенні оскаржуваної постанови діяв на з порушеннями меж повноважень та у спосіб, що суперечать чинному законодавству, а тому позовні вимоги громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 гойналки є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 272, 286 КАС України, суд,

рішив:

Постанову заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 про визнання протиправногю та скасування постанови у справі про порушення митних правил – в справі про порушення митних правил № 4079/30500/17 від 10.01.2018 року – скасувати і надіславши справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Копію рішення суду після набрання законної сили, надіслати начальнику ОСОБА_2 митниці ДФС для організації нового розгляду справи відносно громадянки ОСОБА_4 ОСОБА_1 Гойналки про порушення митних передбачених ч. 1 ст. 481 МК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей районний суд.

Суддя ОСОБА_5