
11-сс/775/55/2018(м)
263/1599/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів Гєрцика Р.В., Демяносова О.В.
при секретарі Болдовській К.В.
за участю прокурорів Єрошкіна В.В., Ясько В.І.,
ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289, ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
13 лютого 2018 року старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області – Заступник прокурора Миколаївської області старший радник юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5.
16 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області на 60 днів, тобто до 17 квітня 2018 року до 07 годин 05 хвилин включно.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки, під час її постановлення допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що в подальшому перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, ознайомившись з судовим матеріалом та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, з таких підстав.
З судового матеріалу розгляду клопотання слідчого встановлено, що після звільнення у 2002 році з місць позбавлення волі, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, у зв’язку з перерозподілом кримінальних сфер впливу у місті Миколаєві та Миколаївській області, з метою незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений час, прийняли рішення здійснювати спільну злочинну діяльність.
Діяльністю очолюваної ним злочинної організації, ОСОБА_7 вжив вичерпних організаційних дій до забезпечення міцності та стійкості об’єднання вказаної злочинної організації. З цією метою, останній у різні періоди часу познайомився із проживаючими в ІНФОРМАЦІЯ_4 та області особами, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також іншими, на даний час невстановленими особами, та залучив останніх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера.
Так, 12 листопада 2013 року ОСОБА_7 організував викрадення та в подальшому незаконне позбавлення волі водія-експедитора ТОВ «Максимум» (м. Миколаїв) ОСОБА_12, з метою усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, а також заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне позбавлення волі ОСОБА_12 та заволодіння автомобіля марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, з вантажем, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_5, які є активними членами у створеній ним злочинній організації, організувати та забезпечити фізичне викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_12, які, в свою чергу, надали вказівку невстановленим на даний час досудовим розслідуванням особам здійснити незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_12 разом з належним йому автомобілем, вказавши час та місце вчинення злочину.
12 листопада 2013 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_12 на вказаному автомобілі приїхав з м. Миколаєва до с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до магазину-кафе «Годич», де у подальшому розпочав розвантажувати товар. В цей час до машини останнього під’їхало два автомобіля невстановленої марки, з яких вибігло 5 невстановлених на даний час осіб, які діючи на виконання вказівок ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, представившись працівниками служби безпеки ТОВ «Кольберг-агро», умисно нанесли ОСОБА_12 легкі тілесні ушкодження та із застосуванням фізичної сили, одягнувши на руки ОСОБА_12 залізні кайданки, всупереч його волі посадили до одного з автомобілів, на якому приїхали та доставили останнього до підвального приміщення, розташованого за адресою: вул. Спаська, 75 А, м. Миколаїв. У подальшому, невстановлені на теперішній час особи, виконуючи вказівку ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, діючи умисно, шляхом вчинення психологічного тиску та використовуючи безпорадний стан ОСОБА_12, змусили останнього написати розписку про передачу його власного автомобіля «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із вантажем у розпорядження ТОВ «Кольберг-агро», після чого того ж дня близько 19:40 години звільнили ОСОБА_13 та надали можливість останньому залишити вказане підвальне приміщення.
Крім того, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, указані невстановлені особи, за вказівкою ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 умисно заволоділи автомобілем марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із цінним вантажем, який перевезли з с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до с. Карлівка Миколаївського району Миколаївської області, оскільки факт заволодіння даним автомобілем разом з цінним товаром ОСОБА_7 планувався використати для усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, однак вказаний автомобіль 13 листопада 2013 року був розшуканий правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_7, діючи умисно, з метою досягнення мети, пов’язаної з діяльністю створеної та очолюваної ним злочинної організації, організував за допомогою членів злочинної організації ОСОБА_9, ОСОБА_5 та невстановлених на даний час слідством осіб викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_12, його тримання як заручника, заволодіння транспортним засобом марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, разом із цінним вантажем для здійснення тиску на власника суб’єкта господарської діяльності з метою усунення його від конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області.
Крім того, ОСОБА_7, будучи обізнаним, що фермерське господарство «Поле», в особі голови господарства ОСОБА_14, обробляє земельну ділянку площею близько 45,6 га в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району Миколаївської області за межами населеного пункту без належного правового оформлення, прийняв рішення використати дані обставини з метою заволодіння врожаєм даного господарства.
З цією метою, ОСОБА_7 надав вказівку активним членам створеної ним злочинної організації ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та підконтрольній йому озброєній групі ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, заволодіти вказаним врожаєм на зазначеній земельній ділянці, при цьому розділивши ролі кожного у виконанні зазначеного злочинного умислу.
З метою безпосереднього контролю за виконанням протиправної вказівки ОСОБА_7 щодо заволодіння майна ФГ «Поле» в особі голови ОСОБА_14, останній надав вказівку ОСОБА_5 та ОСОБА_9 проконтролювати виконання ОСОБА_15 та його підконтрольними особами (учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса») під час безпосереднього озброєного нападу та у разі виникнення протидії зі сторони правоохоронних органів та власника майна втрутитись та надати допомогу для належного виконання вказівки ОСОБА_7, а також надання допомоги під час реалізації привласнення майна (врожаю ячменю), шляхом продажу його юридичним або фізичним особам підприємцям.
В свою чергу ОСОБА_5 та ОСОБА_9, з метою виконання злочинної вказівки ОСОБА_7, 25 червня 2016 року приїздили до с. Христофорівка Баштанського району Миколаївської області, де безпосередньо контролювали здійснення учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса» озброєного захоплення вказаної земельної ділянки та збирання врожаю.
Також, ОСОБА_7, розуміючи, що для реалізації свого злочинного умислу щодо незаконного заволодіння майном ОСОБА_14 необхідна певна кількість озброєних та спеціально підготовлених осіб, які мають навики із знаннями тактичної, вогневої, медичної підготовки, шляхом застосування фізичної сили, спецзасобів, зброї, вибухових пристроїв, автотранспорту, з метою примушування однієї із сторін конфлікту до виконання цивільно-правових зобов’язань, на користь «замовника» у червні 2016 року у невстановлений досудовим слідством час та місці надав вказівку ОСОБА_15 щодо організації та безпосереднього здійснення озброєного нападу на майно ОСОБА_14
У свою чергу, ОСОБА_15 надав підконтрольним йому учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, вказівку здійснити озброєний напад на майно ОСОБА_14, шляхом збирання врожаю на вказаній земельній ділянці, при цьому організацію цих дій поклав на ОСОБА_16
Так, 25 червня 2016 року близько 21:00 год. ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса», які були спеціально підібрані для реалізації мети щодо заволодіння врожаєм фермерського господарства «Поле», під приводом надання охоронних послуг ТОВ «Новогригорівське-1» (код ЄДРПОУ 39335607), використовуючи предмети зовні схожі на вогнепальну зброю, прибули на вказану земельну ділянку, розташовану в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району, за межами населеного пункту, біля колишнього ТОКу ТОВ «Христофорівське», де, використовуючи сільськогосподарську техніку, а саме: комбайни марки «Джон-ДірМ9500» та «Джон-ДірМ9560» під керуванням ОСОБА_19 та ОСОБА_20, автомашини марки «Іvесо», державний номер НОМЕР_2 та марки «Daf», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_21 та ОСОБА_22, намагалися розпочати збирання врожаю озимого ячменю. Однак довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» не змогли, у зв’язку з тим, що на земельній ділянці з’явились голова ФГ «Поле» ОСОБА_14, працівник господарства ОСОБА_23 та співробітники Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області. Під час спілкування з останніми ОСОБА_16 повідомлено про те, що він та особи, які знаходились з ним, намагається здійснити незаконне заволодіння майном у вигляді врожаю ячменю, а також про те, що дану земельну ділянку було оброблено засобами та за кошти ФГ «Поле», у зв’язку з чим врожай належить даному господарству. У зв’язку з фактом виклику співробітників поліції та настанням темного часу доби, ОСОБА_16 припинив свої дії, а саме: надав комбайнерам вказівку не здійснювати збирання врожаю.
26 червня 2016 року близько 09:00 год. ОСОБА_24, спільно з невстановленою органом досудового розслідування особою, прибули до приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області, де з метою прикриття злочинного наміру та досягнення мети, направленої на заволодіння чужим майном, а саме: врожаєм озимого ячменю, надали документи, які нібито підтверджують суборенду земельних ділянок ТОВ «Новогригорівське-1» у ПАТ «Баштанська Сільськогосподарська машинно-технічна станція» та надання послуг ТОВ «Борисфен-К» по охороні ТОВ «Новогригорівське-1». Однак, незважаючи на роз’яснення в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_25, який знаходився при виконанні своїх службових обов’язків та перебував у своєму службовому кабінеті, та голови ФГ «Поле» ОСОБА_14 про те, що згідно документів врожай належить саме фермерському господарству «Поле» та ТОВ «Новогригорівське-1» не має до нього відношення, ОСОБА_16 спільно з не встановленою особою покинули приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області.
Того ж дня, 26 червня 2016 року, приблизно о 10:00 год,. ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інші невстановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» знову прибули на вказану земельну ділянку. Достовірно знаючи з попереджень в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_25 та голови ФГ «Поле» ОСОБА_14 про те, що на земельній ділянці знаходиться врожай ячменю, який належить, саме: ФГ «Поле», з метою здійснення подальшого психологічного тиску, розставивши на в’їздах на вказану земельну ділянку, під виглядом охорони осіб з предметами зовні схожими на вогнепальну зброю, ОСОБА_16 надав вказівку комбайнерам щодо його збирання.
При цьому, коли на земельну ділянку знов приїхали власники майна: голова господарства ОСОБА_14 та член господарства ОСОБА_23, ОСОБА_16 продовжував надавати вказівки комбайнерам ОСОБА_26 та ОСОБА_27. щодо збирання врожаю, незважаючи на знаходження на земельній ділянці, окрім останніх, також співробітників відділу поліції, а саме: в.о начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_25 та оперуповноваженого Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_28, (який перебував у форменному одязі), якими неодноразово наголошувалось ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та іншим не встановленим на теперішній час учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» про вчинення ними кримінально караних діянь. ОСОБА_16 з метою здійснення психічного насильства почав демонструвати наявність зброї як у нього, так і у осіб, яких він задіяв. Дані дії були сприйняті потерпілим як реальні. Крім цього, ОСОБА_16 почав надавати особам, яких він спеціально підібрав для реалізації, вказівки щодо не допущення сторонніх осіб на земельну ділянку та виштовхувати ОСОБА_14, здійснюючи таким чином психологічний тиск на останнього.
Сприймаючи дії ОСОБА_16 як реальні погрози та бажаючи не допустити спричинення тілесних ушкоджень відносно себе та інших осіб, враховуючи чисельну перевагу зі сторони ОСОБА_16, в.о. начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25, голова ФГ «Поле» ОСОБА_14, працівник ФГ «Поле» ОСОБА_23 та інші співробітники поліції покинули земельну ділянку, а ОСОБА_16 продовжував надавати вказівки по збиранню врожаю ячменю.
Так останніми, за допомогою сільськогосподарської техніки, зібрано врожай на площі приблизно 25 га у кількості 37 тонн 140 кг озимого ячменю, що спричинило фермерському господарству «Поле» матеріальний збиток на суму 111420 гривень. Однак, довести свій злочинний намір, в частині використання майна на власний розсуд, ОСОБА_7 не зміг, так як ОСОБА_16 було затримано співробітниками поліції.
29 серпня 2017 року о 07:05 годині ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
29 серпня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
12 грудня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України.
Виходячи з вимог статей 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, продовження строку тримання під вартою можливо лише за наявності таких умов:
1) матеріали кримінального провадження містять обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик (ризики), передбачений ст.177 КПК України, не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) матеріали кримінального провадження містять обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 177, 183, 184, 197, 199 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя дотримався вимог статей 197, 199 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, наявність ризиків зазначених у ст. 177 цього Кодексу, а також доведеність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 178 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно врахував те, що ОСОБА_5 одружений, має двох дітей, за місцем проживання та за місцем останньої роботи характеризується з позитивної сторони, має міцні соціальні зв’язки, оскільки інше не доведено органом обвинувачення, але обґрунтовано підозрюється в пособництві організації вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинення яких пов’язано із застосуванням насильства та погрозою його застосування, отримання від ОСОБА_7 вказівок та надання їх особам на вчинення кримінальних правопорушень та які, за доводами органу досудового розслідування, вчинені злочинною організацією, тобто стійким ієрархічним об’єднанням. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на час розгляду клопотання обґрунтованість пред’явленої підозри ОСОБА_5 не змінилась.
Крім того, слідчим суддею правильно зазначено те, що з урахуванням змістовності кримінального провадження, інкримінованих ОСОБА_5 правопорушень, можливої міри покарання, а також враховуючи наведені органом досудового розслідування доводи щодо особи ОСОБА_7, з яким ОСОБА_5 має дружні стосунки, може виконати певні дії, через осіб, які на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та впливу на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, що в подальшому може слугувати підставою не доведення винуватості як ОСОБА_5, так і усіх учасників злочинної організації.
У зв’язку з наведеним, дані про наявність у ОСОБА_5 родини, позитивних характеристик та міцних соціальних зв’язків, судом першої інстанції обґрунтовано не взяті до уваги як підстави застосування більш м’яких запобіжних заходів.
Щодо не належного проведення слідства по справі за час перебування ОСОБА_5 під вартою, то колегія суддів зазначає, що досудове розслідування полягає в проведенні слідчих дій не лише з підозрюваним, а й з іншими учасниками кримінального провадження та призначення і проведення експертиз та інших слідчих дій.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, оскільки відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують продовження обмеження права ОСОБА_5 на свободу в саме такий спосіб процесуального примусу.
Також судом правильно було встановлено, що досудове розслідування за даним провадженням дійсно проводиться, але з врахуванням специфіки самого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, значної кількості підозрюваних та інших учасників у даному кримінальному провадженні, необхідністю проведення низки слідчих дій, потребує певного часу та не може бути завершено на даний час з об’єктивних причин.
На думку колегії суддів правоохоронні органи аргументували схильність особи до вчинення злочину. Тому при продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно прийняв до уваги такі критерії як вагомість причин слідчих дій на які міг би вплинути або оказати тиск при обранні йому запобіжного заходу не пов’язаного з позбавленням волі. Більш того, матеріали кримінального провадження містять об’єктивні данні, що особа була втягнута в злочинну діяльність і що імовірність вчинення нею злочину є суттєвою. На це звертає увагу Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стосовно практики обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею правильно враховано положення ст. 183 КПК України та не визначено розмір застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинення яких пов’язано із застосуванням насильства та погрозою його застосування.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.ст. 197, 199, 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування виду запобіжного заходу ОСОБА_5 про що йде мова в апеляційній скарзі його захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області на 60 днів, тобто до 17 квітня 2018 року до 07 годин 05 хвилин включно – залишити без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 72383306, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 21.02.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/1599/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: